Место торти и швичкох

автор лариса оноди 3. юний 2017

Кед зме були дзеци, шицки котри мали вецей як 20 роки були за нас – стари. Одроснути були найчастейше допити.  Дзивки и леґинє були шмишни кед ше рихтали за виход на варош, родичи ровно єднак млєли о тим же ше треба учиц – як погубена плоча. Наставнїки нам були нєинтересантни прето же викладали „еx katedra“. Одроснутосц за нас було исте цо и допитосц.

Прекрашнє буц дзецко – нєобтерховане и порихтане дочекац шицки чуда котри лєм дзецинска глава може здумац. Дзеци, за розлику од одроснутих, нїґда будучносц нє видза чарно, нє застарани су цо приноши ютре, мрия роби сто на годзину.  Дзецом нїхто нє бере за зле кед ше дуря и шмею наглас.

Нє знам точно кеди ше почина буц одроснути – кед наполнїш 18 роки, кед закончиш факултет, чи кед и сам створиш власну фамелию?  Кед ши одроснути, пребераш на себе обовязки, починаш робиц прето же треба пенєжи. Кед приду дзеци, живот достава цалком иншаки смисел. Углавним забуваш на свойо потреби и починаш ґлумиц родителя. Поставяш гранїци и правила. Намагаш ше буц строги, алє справедлїви. Забуваш як то крашнє буц дзецко и як дзеци лєгко виключую слух кед им старши дацо бешедую и наказую. Поставаш праве тото цо ши нїґда нє сцел буц – допити.

Кажди родзени дзень наженє ме же бим роздумала о тим чи сом сцела буц праве така док вирошнєм. Углавним, нє. Любела бим кед би ми анї нє приходзело на розум роздумовац напредок и плановац, записовац, заказовац. Нє осудзовац, нє депримовац ше, нє бановац за материялнима стварами. Мац  у каждей хвильки часу за бавенє. Гласно ше шмеяц, гоч кеди. Нє мерковац цо задзеєм на себе и чи маїца вигужвана. Шпивац наглас на улїчки и да ми нє бриґа цо други думаю.

Тоту нєобтерхованосц з дзецинского часу знова у себе глєдам и пестуєм, прето же сом през шицки роки „одрастаня“ похопела же лєм на таки способ мож лєгко и весело исц през живот. Одроснутим живот чежки, прето же го себе так направя, з чарнима и депресивнима думками, пре вязаносц за материялне, пре вичне оганянє за пенєжом. Цо сом старша, вше баржей дрилям од себе улогу одроснутей и дзечнє знова пренаходзим дзецинску радосц, лапам живот за руку и идзем напредок. Хто сце най будзе одроснути и озбильни, я нє будзем.

(Опатрене 229 раз, нєшка 1)