Млєка на шицки боки

автор сен 17. януар 2017

Пре нєекономичносц, од 1. януара представительство зомборскей млєкарнї „Сомболед” у Руским Керестуре вецей нє роби, цо принєсло вельки бриґи 14 кооперантом, котри тераз „плїваю у млєку”. Затераз ше знаходза так же предаваю млєко до валалу, правя з нього рижни продукти, а єст и таких котри роздумую о предаваню кравох.

У одношеню на прешли роки, цена млєка у 2016. року спадла за скоро 10 динари за литру, та продукователє млєка у цалей Сербиї у барз нєвигодней ситуациї. Пре нїзку цену од 22 до 24 динари за литру, яку продукователє доставали од зомборскей млєкарнї, велї млєко предавали у обисцох по два раз векшей цени – 50 до 60 динари, а лєм гевто цо оставало ношели на одкупне место.

Тераз уж бувши одкупйовач млєка за млєкарню „Сомболед” у Руским Керестуре Янко Катона гварел же його заробок бул вязани за одкупну цену литри млєка, а понеже дньово примал 200 до 250 литри млєка, остатнї час барз мало привредзовал.

КРАВИ ЄСТ ВШЕ МЕНЄЙ

По нєурядових информацийох, у валалє єст 60 до 70 крави, а з новима обставинами у Керестуре, вироятнє же тото число будзе вше менше.

Юлиян Рац зоз Руского Керестура у своїм ґаздовстве ма пейц крави, хтори дньово даю вецей як 70 литри млєка.

– Дома предаваме 20 до 30 литри, а гевто цо оставало давали зме до млєкарнї. Тераз кед є заварта, нє маме дзе зоз тим млєком, та плануєме предац єдну, два крави. Зоз млєка хторе останє моя мац прави сир, а можем повесц же ше и домашнї сир вше глєда. Гоч у млєкарнї мало давали за млєко, назберало ше дакеди до 20 000 динари мешачно. Кед ше ґу тому дода и пенєж за млєко хторе зме дома попредали, можем повесц же зме добре ґаздовали – гвари Юлиян Рац.

Як вираховал тот продукователь, тераз мешачно будзе мац 600 до 800 литри млєка звишку, цо будзе велька утрата кед нє найдзе одкупйовача.

ПОНУКАНЄ ВЕКШЕ ЯК ГЛЄДАНЄ

Янко Планчак и його супруга тримаю крави уж коло 50 роки и паметаю лєпши часи, кед млєко два раз до тижня могло предац на пияцу и доставало ше красни пенєж. Уж даскельо роки на тарґовищу млєка у Сербиї понуканє сирового млєка векше як глєданє.

Як гваря продукователє и фаховци, млєко у праху хторе ше увожи направело конкуренцию домашньому млєку, та загрожело велї ґаздовства хтори жию з продукциї млєка. Одкеди млєкарня заварта, нє знаю як ше знайду.

– Нє маме цо робиц зоз нїм, мале количество предаме людзом по валалє, правиме сир, даруєме людзом, а госца ше и швинї и пси, бо мушиме направиц места за друге. За каждого єст тераз – франтує Янко Планчак.

– Нє могол буц горши период за заверанє млєкарнї. Тераз жима, вецей пенєжу трошиме на зогриванє, окреме бо правиме кисле млєко, треба вимириц рахунки, костиранє, бул Крачун, Нови рок… Затераз нє видзиме ришенє, останє так як є, а наздаваме ше лєпшому – гвари Планчак.

Дзепоєдни млєкаре ше радза предавац млєко до одкупних местох у Крущичу, Бачким Ґрачцу и Бачким Брестовцу, а у Керестуре за тераз єст лєм нагадованя чи дахто превежнє одкуп млєка у валалє. Млєкаре ше тому наздаваю, прето же и мали пенєж хтори би достали, будзе лєпши як нїяки.

ОДЛУКА ВЛАДИ НЄ ПОМОГЛА

Лєпшому стану у млєкарстве нє допринєсла нова одлука Влади Сербиї, по хторей ше од 1. януара 2017. року нє плаци даваня на увоз живих швиньох и швиньского меса, живей риби, та млєка и дзепоєдних млєчних продуктох зоз Европскей униї.

(Опатрене 108 раз, нєшка 1)