Моцна жима троши резерви

автор влдї/дюв 3. фебруар 2017

После нового 2017. року Сербия яґод кед би ше претворела до змарзовача, температура и воднє и вноци нє преходзела до плусу, а пошлїдок тому то нєпреривне топенє и вельо векше трошенє огриви, як през єдну „обичну” жиму, яка була уж даскельо роки назадок.

Понеже ше моцна жима предлужела на три тижнї, а метеоролоґове предвидзую же ище потрима, обисца котри ше зогриваю на древо, брикети, пелети… тих дньох троша резерви, а у древарньох ознова актуалне предаванє древох як на початку жими. Пре глїбоки шнїг у лєсох, нє мож рубац древа, та робота станула.

Тиж так, евидентоване вельо векше трошенє струї и ґазу, як єдних од частих енерґентох на котри ше зогриваю обисца у наших крайох. На рахунки за струю уж сцигли рекламациї пре погришне одчитованє, а мож обчековац и векши рахунки за ґаз.

НАПРЕДОК РОЗПРЕДАТА ОГРИВА

У новосдадскей древари „Пеле” на Сентандрейскей драги, нам гварели же палети зоз щипанїцами котри видзиме, предани, лєм их власнїки нє однєсли.

– Затераз древа нє предаваме. Нє лєм тоти палети цо видзице, алє и єден цали шлепер напредок предани. Обецали нам же до Нового Саду сцигню о два-три днї, алє анї то нє сиґурне. Прето шицко нєпознате. А цена єдней палети, у котрей єст два кубики древа, кошта 13 000 динари – гвари Бранислава Дюранович, шефица у древарнї „Пеле”.

Док зме були у древарнї людзе приходзели ше питац кеди мож обчековац нови випорученя древа, понеже шицки раховали на єдну просекову жиму, а тота вельо жимнєйша, та випражнєла резерви.

ПРОБЛЕМ ДОЙСЦ ДО ОГРИВИ

Гоч у Войводини найвекши поверхносци под лєсами праве у шидскей општини, остатнїх дньох жителє шидскей општини, хтори пре моцну жиму потрошели огриву, чежко можу дойсц до древа прето же го нєт дзе купиц. Прето ше велї розпитую кеди будзе древа древа на предай, свидоми же и цени буду вельо векши як цо були на початку жими. Вєшенї кубни метер щипанїцох штреднього квалитета могло купиц за 4 200 динари. Тераз тота цена будзе звекшана за 1 000, або и 2 000 динари, цо лоґичне, маюци у оглядзе тарґовищни условия, односно одношенє понуканя и поглєдованя.

05 OGRIVA  (1)У розгварки зоз собешеднїками, хтори нє жадаю же би ше споминало їх мено, дознаваме же ше векшина нє наздавала же жима будзе нательо така моцна, окреме нє у януару же буду таки нїзки температури, и вноци и през дзень, та порихтали огриву як за даяки просекови рок. Но, наздаваю ше же жима попущи и же вец годно докупиц древо хторе хиби, и же зоз лєсох ознова будзе щипанїци, а тераз, уж анї нє важне по хторей цени – найважнєйше же их будзе.

Подобна ситуация и хто сце купиц углє, бо того енерґента нєт и треба го чекац на випорученє.

БРИКЕТИ ШЕ ТАКОЙ ПОПРЕДА

Подобно и кед у питаню понукнуце у остатнїх рокох вше глєданших брикетох хтори накеди сцигню до предавальнї такой ше их, по словох тарґовцох, попреда и вец ше чека нове випорученє. Гоч брикети нє таки тунї, дзешецкилове пакованє кошта 250 динари, кед людзе нє маю вибор, тарґовци визначую же ше нє пита за цену. Тот енерґент практични за хаснованє, пакованя вигодни за преношенє, кед треба, мож аж и на бициґли.

Покля енерґенти нє сцигню, єст случаї же ше людзе знаходза, та зрубую даяке старе стебло у дворе, або у загради, же би, голєм дочасово, послужело за огриву.

– Роками за зогриванє хаснуєм пиловину, и то ше указало як барз добре ришенє. Пиловина нє драга, фишек ше порихта под шопу и кладзе до пилєварнї так же то и чисти енерґент. Уж зяри купуєм пиловину за шлїдуюцу жиму и то вше так же би дацо остало и нє потрошело ше цале количество. Звичайно хаснуєм през дзень два фишеки, а кед температури спадню и на минус 20, вец треба и три фишеки. Алє зме ше добре зограли,  и нє старам ше кельо жима будзе тирвац – гвари Никола Стоєцки зоз Шиду, и додава же тей жими, як и прешлих, нє ма бриґи кед слово о зогриваню.

ВЕКШИ РАХУНКИ ЗА ҐАЗ И СТРУЮ

Гоч рахунки за струю за децембер 2016. року, насампредз пре одчитованє, виволали вельки нєзадовольства, мож предпоставиц же анї за януар нє буду мали, насампредз пре векше трошенє. Тиж так, и трошительох ґазу нє чека нїч лєпше. Вони ше лєм боя од рахункох котри будзе требац виплациц.

Даєдни франтую, та гваря же почню топиц мебель, патоси, паркети… рубац конари по улїци. Гоч у франти – алє, нє дай боже.

ПЕЙЦ ЖЕРТВИ ТЕЙ ЖИМИ

Барз жимни днї тей жими однєсли пейц жертви. Перше, на югу Сербиї, у єдним валачику у општини Ґаджин Хан, страдали оцец и син. Потим, тиж так, у єдним валалчику у општини Вранє, пренайдзени змарзнути чловек, котрого виратовала медицинска екипа, алє после пар дньох умар од пошлїдкох змарзованя. У општини Медведя, страдали ище два особи. Интересантне же шицки особи були у далєй населєних местох, жили сами и були хорйовити.

IMG_20161005_122132

(Опатрене 157 раз, нєшка 1)