Музика отвера дзвери до швета

автор сен 19. фебруар 2017

Владимир Малацко зоз Руского Керестура у нашей заєднїци познати як музичар котри викрочел зоз „класичней” рускей музики и пошвецел ше блуз и джез музики. Як композитор сотрудзовал зоз визначнима менами рускей музики, а познанство за познанством отверали дзвери до швета югославянскей музичней сцени.

Понеже ше зоз музику занїма од шейсцох рокох, Малацко у швеце музики вецей як 40 роки. Як гвари, за музику, односно клавир, го найбаржей заинтересовал наставнїк Яким Сивч, котрого по добрим паметаю велї нашо музичаре.

– Перши годзини ми тримал Владимир Мученски, котри бул вельки музичар, грал у велїх познатих местох за лєтованє. Так же мнє перши инструмент бул гармоника. Медзитим, барз ме прицаговал клавир, та сом ше о даскельо роки преруцел на тот инструмент и ту сом ше барз повязал зоз наставнїком Якимом Сивчом. Вон у мнє пренашол талант, а я у нїм чловека котри през живот цошка вельке поробел – здогадує ше Владимир.

ГЛЄДАЛ ВЕЦЕЙ ПРОСТОРУ ЗА КРЕАТИВНОСЦ

Як гвари, класика го почала глобиц, нє дала вельо простору. Заинтересовал ше за блуз, а познєйше и за джез музику.

– Наша руска забавна музика нє дефинована, нє знац чи писня по жанру шансона, чи романса, чи даяка севдалинка… Давал сом писнї и на „Червену ружу”, алє за мнє тоти аранжмани були скромни, шпиванки худобни. Но, таке ше глєдало. Нє бул сом задовольни анї зоз вибором интерпретатора, аранжманом и вец сом ше опредзелєл сам робиц цошка креативне. Понеже ше моя творчосц кошела зоз концепцию Фестивала, одлучел сом видац власни авторски албум, прето же сом бул прешвечени же мам квалитетни композициї, дзе сом годзен сам виберац интерпретатора, направиц музику, а и участвовац у правеню аранжмана. Сцел сом и писнї на сербским язику – приповеда Малацко.

Владимир зоз Дадом Топичом 1987. року

Владимир зоз Дадом Топичом 1987. року

Ище 80-их рокох почал сотрудзовац зоз Дадом Топичом и то му, як гвари, була барз добра препорука.

– Уж 1987. року сом бул у його провадзацим бенду, мали зме турнею по Войводини, наступели зме и у Новим Садзе на „Штафети младосци” пред вецей як 30 000 людзми. Теди сом уж здобул велї контакти и,  можем повесц, же ми дзвери були отворени за сотруднїцтва яки сом скорей нє могол анї задумац. Но, важне понукнуц квалитет, прето же би велї нє пристали сотрудзовац кед би им ше композициї нє пачели, а окреме же сом им нє могол материялно надополнїц – гвари Владимир, котрому 1998. року вишол перши албум з назву „Слунко на єдного чловека”.

Зоз нїм ше окреме цешел прето же мал квалитетних сотруднїкох, як цо Мая Оджаклиєвска, Филип Жмахер, Владана Маркович, Алма Вучинич, Драґолюб Дюричич, Звонимир Кочиш, хор Розанов, цо як гвари „елита югославянскей музичней сцени”. Писнї ше високо котирали на радио-станїцох, цо було вельке прето же композициї нє остали лєм знука рускей заєднїци.

– Аранжмани ми правел и мой барз добри приятель, джез пияниста Александар Дуїн, котри у другей часци мойого живота єдна з найвизначнєйших особох. Вон вельки фаховец котри закончел Конзерваториюм у Бечу и од нього сом наисце вельо научел – гвари наш собешеднїк.

Як гвари, зоз Звонимиром Кочишом сотрудзує ище вше, а окреме визначує його ориґинални стил интерпретованя.

У ШВЕЦЕ ИНШАК ЦЕНЯ МУЗИКУ

У младосци, 1987. року, Владимир ше одшмелєл пойсц до швета, та єден рок препровадзел у Нємецкей як пияниста по барох и хотелох.

– Сцел сом видзиц як ше жиє на Заходзе. Нємци уживаю у живей музики и барз ю почитую, до локалох кладу клавири и пиянина. Препутовал сом скоро цалу Нємецку и видзел сом яки способ живота у Сербиї и на Заходзе. Можем повесц же могло крашнє заробиц, медзитим, мнє после рока уж лапала носталґия, та сом ше 1988. року врацел дому. Барз сом задовольни и тот рок ми значел вецей як дотедишнї 25 роки, видзел сом цо то значи буц сам, орґанизовац ше и знаходзиц ше – здогадує ше Малацко.

Бенд „Паприґаре” зоз 1981. року

Бенд „Паприґаре” зоз 1981. року

КУЛТУРА ВШЕ ЗАНЄДЗБАНША

Мож повесц же його цали живот бул вязани за културу. Од 2005. по 2012. рок Владимир Малацко бул директор Дома култури Руски Керестур, а после даскелїх рокох паузи ознова почал робиц у тей установи. Тераз є музични сотруднїк и орґанизатор, корепетитор и роби часц административних роботох.

Владимирово забавни шпиванки часто виводзени на „Червеней ружи”, а як заняти у Доме култури Руски Керестур, на єден способ участвує у орґанизациї Фестивалу. „Руске слово” поряднє провадзи шицки активносци коло орґанизациї и отримованя нашого найвекшого и найстаршого Фестивалу, хтори ше остатнї роки зочує зоз велїма почежкосцами.

– Нажаль, нє маме можлївосци реализовац забавни шпиванки. На конкурс хтори зме ище влонї розписали сцигли барз мало композициї, а почежкосци нам прави и лоґистика, понеже нє маме вельо добрих шпивачох забавней музики, анї музичарох, анї аранжерох. За народну музику маме, и мали зме, барз добрих музичарох. По прешли рок ту бул и покойни Рамач, маме Мироня Сивча, Мирослава Папа… Того року за забавну музику нє маме нїч, увидзиме як випаднє до конца. У коментарованю причинох за таки стан рушим од вертикали – у держави економска ситуация катастрофална, цо ше такой одражує на духовну надбудов. Окремни проблем и же держава вше менєй пенєжу опредзелює за културу и барз чежко функционовац у таких условийох – оценює Владимир.

Кед забавни шпиванки и того року виостаню на „Ружи”, орґанизаторе буду мушиц барз добре обдумац програму кед планую прицагнуц младих, понеже то єден зоз змистох хтори найпопуларнєйши.

Як гвари, твориц вше чежше, понеже и потримовка уметнїком вше менша, а зоз дачого треба жиц. Заш лєм, Малацко у наиходзацим чаше планує видац свой шести авторски албум.

ПЕЙЦ АВТОРСКИ АЛБУМИ, ЄДЕН У НАЯВИ

Malacko 007НВУ „Руске слово” у сотруднїцтве зоз Владимиром Малацком и „Руску матку” видало пейц авторски албуми „Слунко на єдного чловека” 1998. року, „На верху билих топольох” 2002. року, „Виснїк воскресеня” 2004. рок, „Яблуко чуване у слами” 2008. року и „Врацанє блудного сина” 2011. року.

ПРЕНАШОЛ ШЕ У АМБИЄНТАЛНИМ ДЖЕЗУ

Уж на першим албуму Владимир сцел указац рижнородносц, та як гвари, направел джезирану баладу, потим ту бул и амбиєнтални джез, хорска, поп музика, а на концу преовладал амбиєнтални джез.

– Така музика доминовала на трецим албуму, на штвартим и пиятим тиж, алє вон бул викомбиновани зоз видео спотами и бул базирани на нашей традициї. Амбиєнтални джез ми одвитує пре импровизацию, у нєй мож злучиц руралне и урбане. Позберал сом мотиви зоз прешлосци и направел такповесц етно-джез и тота музика ми оможлївела виражиц ше, а дожице ше потим преглїбело и зоз сликами. Окремна приповедка направиц музични цалосци, приповедку хтора ма свою нїтку од початку по конєц – потолковал Малацко.

 

(Опатрене 225 раз, нєшка 1)