На Балкану нєт нїч нове

автор мирослав задрепко 28. януар 2017

На тим нашим Балкану, яґда, нє може прейсц анї єден мешац без даякей напартосци, та анї тот януар нє бул винїмок. Винїмок, медзитим, же того мешаца поступки, вияви и пошлїдки були озбильнєйши як скорей. Лєм цо ше зблагала „афера” зоз сербскима чоколадками и горватску предсидательку, у Босни и Герцеґовини Република Сербска преславела свой дзень, цо виволало процивенє и оштри критики зоз другого ентитету, а на концу Милорад Додик заробел и санкциї од ЗАД. Як шлаґ на торту, зоз Беоґраду до Косовскей Митровици рушел гайзибан зоз порученьом „Косово је Србија”. Гайзибан врацени назад кед косовска администрация послала специялцох же би го „привитали”.

Праве тото остатнє случованє ме найбаржей застарало. Хто ґод здумал же би тот, и таки гайзибан мал исц на Косово, лєбо нє штудирал реално о можлївих пошлїдкох, лєбо то нароком поробел праве пре можлїви пошлїдки. Гоч цо споза тей идеї, такой було ясно же ше бави опасне бависко. И яґод кед би то нє було досц, оглашел ше и предсидатель Сербиї Томислав Николич, хтори виявел же „пошлєме и войску кед треба же би зме защицели Сербох од потенциялного забиваня”. Алє мало хто ше питал, а думам заправо же то нїхто явно анї нє поробел, же одкаль вообще идея би ше на територию, хтору ше нє контролує остатнї петнац роки, послало гайзибан на хторим пише же тота територия часц Сербиї.

Перше сом думал же то даяки тест, же би ше видзело чи дацо таке можлїве, алє то ми випатрало дакус пребарз наивне: нє можем вериц же би ше даяки озбильни политичаре бавели зоз такима стварами. Штудирал сом и чи то нє даяки „спин”, алє то би було пребарз ризичне и драге бависко же би ше дацо инше скрило од явносци. Аж  треца ствар хтора ми прешла през главу то же дахто надумал подгривац националне єдинство,  пиху и подобне, алє вибрал барз нєодвичательни способ.

А заш лєм, кед ше дакус огляднєме назадок, праве тота национална карта, то карта на хтору политичаре часто бавя. Правда, бешедує ше о стандарду, плацох, нових роботних местох и фабрикох, але гевто цо при охудобених людзох, яка векшина на Балкану, найлєгчейше преходзи, то национализем. Лєбо зме загрожени, лєбо будземе, лєбо и єдно и друге и ту ше шицки други бриґи забува и лєм ше о тим бешедує и лєм до тих буґнох биє. Проблем лєм же таке бависко барз лєгко може висц на озай, а пошлїдки можу буц барз озбильни, цо зме ше нє раз прешвечели.

И праве прето би требало дакус менєй „пенїц” кед таки ствари у питаню, а дакус баржей штудирац и робиц на тим же би политичаре научели же ше нє жиє зоз националних и националистичних авантурох, алє зоз роботи и плаци хтору зарабяме. Зоз другима словами, дац им до знаня же нє важни гайзибани, национални швета и хто векши и моцнєйши, алє чий бутєлар грубши. Тото кед похопя и прилапя, можебуц нам и руши на лєпше.

(Опатрене 168 раз, нєшка 1)