На традицийни вредносци нє забуваю

автор мар
1.3k Опатрене

Кед би Владимир Чордаш з Руского Керестура нє пошол до Канади, та би нє було анї такей интересантней фамелиї. По самим одходу до цудзого швета, упознал свою терашню супругу Мариту котра там и народзена и там одрастала. Нєшка су фамелия, хтора тих дньох нащивела Керестур.

Владимир и Марита маю дзивочку Симону, док Марита з першого малженства ма сина Матеа. Покус ганблїва Симона нам ше представела, накратко зме побешедовали, а розгварку предлужели з єй оцом Владимиром. Дознаваме його причини за одход до Канади пред осем роками.

– Думам же ме найбаржей поцагли пайташе, пошол єден, други, та треци, и шицки були задовольни з тоту, обецану жему. Я нє пошол нательо пре материялни ствари, бо сом мал роботу, а попри тим сом робел и самостойно як столар, цо ми и мой фах. Та заш лєм, сцел сом ше опробовац, а и попачело ми ше. Стандард у Канади висши, та и живот лагоднєйши, а я предлужел робиц скоро исту роботу як и док сом бул ту. Кед сом сцигол, упознал сом Мариту и Матеа.

Прешло кус вецей як рок познанства и друженя з Матеом, кед ше Владимир и його партнерка надумали побрац.

 – Нашо познанство преросло до формалного, постали зме права фамелия. Єй мацерински язик бул французки, а мнє – руски. Прилагодзели ше вони мнє, прето же почали приповедац по анґлийски. Толковал сом им же одкаль сом, а понеже там миґрантох єст надосц,  и на нас ше нє патрело як на дацо нєзвичайне, а вона уж пред тим познала даєдних Руснацох – гвари Владо.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

ДЗЕЦИ ЛЄДВО ДОЧЕКАЛИ ТУ ПРИСЦ

Приход до Керестура плановал од самого початку, ище теди кед го тримала носталґия за родним крайом. А вец жадал и особнє упознац найблїзших зоз своїма.

– Упознал сом Маритову фамелию, алє тераз требало же би вона упознала и моїх у Руским Керестуре. Мушели зме ускладзиц роботу, школу дзецом и финансиї, та зме раховали же би Симона мала голєм пейц роки, кельо тераз ма, же би запаметала нашу авантуру прейґ океану – толкує Владо.

Обидвойо дзеци ходза до французкей школи, цо чежко посцигнуц там, но, вони мали першенство, з оглядом на тото же мац по походзеню Французкиня.

– Жадала сом же би мойо дзеци чечно приповедали вецей язики, прето же науково доказане же таки дзеци интелиґентнєйши, а през власну роботу сом ше и сама прешвечела до того. Так же плануєме дзеци научиц и по руски, цо верим же будзе проблем, алє ми нє одустанєме, голєм дакус, най ше можу з бабу згвариц. Маме кнїжку за ученє руского язика з анґлийского. Знаме поздравкац, подзековац и подобне, а  тоту кнїжку ношиме вшадзи зоз собу – гварела Марита и додала же им ше пачи Руски Керестур и Сербия, були у Суботици у Зоолоґийней загради, у Новим Садзе…

– Анї сами сце нє свидоми яки красни ваш валал, улїчки узши, та можеце стретнуц гоч кого, цо у Канади нє таке часте, дзе улїци широки, а пешаки и бициґлисти положени до другого плану. Дзеци ше на валалє бавя на драже, ходза пешо до школи, а там, у Канади, того нєт. Предавальнї вам на каждим углє, можеце ше и прешейтац, док ми у Канади до предавальнї ходзиме лєм на авту. Твердзим же ту людзе блїзки, и нє оцудзени як ми там. Пачи ше ми и тото же скоро у каждим обисцу єст мала фарма животиньох, а ми там то видзиме лєм на фармох. Щесце нашо же маме єдних приятельох котри жию на фарми, та нашо дзеци знаю хтора животиня як випатра. Ви маце желєняви у заградох, а ми то анї нє можеме задумац, и най повем, Керестур валал з пейц тисячи жителями, док у Канади  место хторе ма два тисячи жительох – варощик. Прето ми нє можеме анї подумац на хованє животиньох, або заградкарских културох. Но, з другого боку, Канада ушоренша держава, то мой дом на котри сом звикла и намагам ше же би мойо дзеци нє почувствовали пошлїдки ґлобализациї. Думам же зме успишни по тим питаню з Владом – дознаваме од Марити.

Марита дипломовала на факултету за социялни права, роби у своїм фаху на миґрантских проблемох ґлобално го пресцераня. Руснацом помагала уключиц ше до заєднїци. Медзитим, фамелия єй важнєйша.

 – Роботу любим, алє свойо дзеци волїм, та сом нє порихтана же би  вони церпели. Сцем же би одросли дома, а нє у предлужених пребуваньох з воспитачками. Прето робим лєм шейсц годзини, тераз уж пейц днї у тижню, а донєдавна сом робела лєм штири. Дзеци воспитуєме праве ми, а нє воспитачки, помага нам и моя мац кед дацо треба. По потреби шеднєм з нїма помогнуц им коло школских обовязкох, а кед вони одходза до школи, я теди идзем на роботу. Ми як фамелия пошвецени здравшому животу, сендвичи нє правиме, алє вариме. Часто вариме и вашо руски єдла, котри наисце добри. Кед маме даяки проблем з рецептом, та воламе керестурску бабу до помоци, котра вше рада помогнуц. Єдина моя заувага на руску кухню тота же маце мало шалати як прилог. На перши попатрунок ше ми видзело же єце месо з месом, но ми то кориґовали на свой способ – толкує Марита.

ВАЛАЛСКА ШЛЄБОДА

MatteoМатео ма дзешец роки, у Канади ходзи до штвартей класи, и од давна чекал упознац Руски Керестур. Кед зме догваряли место за интервю, його условиє було гоч дзе, лєм най ше вожи на бициґли. Приповедал нам же ту ма вельо векшу шлєбоду:

– У Канади нєт такей шлєбоди як ту, дзе бициґлу можем гонїц по цалим валалє и стално стретам бициґлистох. Бул сом даскельо раз у школи, и там сом ше дружел з дзецми у штвартей класи. Мам там и шестринїцу котра ме провадзи у шицким. Док у школи дзеци робя свойо ґрадиво, я мам обовязки котри сом принєсол з Канади, бо ми мой учитель посила по мейлу домашнї роботи котри мам поробиц же бим нє заоставал з ґрадивом за своїма парняками. Дзеци ме прилапели без бриґи, бавим ше зоз шицкима, а фодбал найволїм, нє боїм ше анї спаднуц – приповеда Матео.

Гоч су далєко, пестую и руски язик, културу и обичаї. Дружа ше з Маритовима пайташами, алє и з Руснацами.

– У руским дружтве ми одроснути вше приповедаме по руски, правда, хаснуєме надосц анґлицизми, а я вец прекладам Марити. Ходзиме на пикники котри орґанизую руски дружтва. Дружа ше и шицки руски дзеци, алє вони медзисобу приповедаю по анґлийски, лєм з родичми по руски.  Мой  єден брат з фамелию тиж у Канади, так же мам и найблїзших коло себе, а вєдно и робиме у истим подприємстве. Векши швета препровадзуєме з братову фамелию, або у швекри. Мацери ше явям кажди тидзень, а посилам єй часто слики и видео знїмки же би попровадзела наш живот. Зоз Симону сом бешедовал по руски док нє прегварела по анґлийски, потим вона була упартейша, та я одустал, медзитим, дзецом вообще нє чудна моя бешеда. Симона тераз найволї керестурску бабу, спорозумюю ше на свой способ – гвари Владо.

У Канади су задовольни, одход назад им, як гваря, будзе чежки, бо упечатки барз красни. Медзитим, превагла материялна стабилносц котру там маю.

 – Там зме изоловани, биваме далєко од наших родзинох, док праве чудо же Маритово родичи нєдалєко од нас, алє там нормалне же би млади були самостойни и нєзависни од своєй младосци. Шицки маю можлївосц пременїц роботу гоч кеди, прето же понуканя вельо векши – приповедаю Чордашово.

20170401_142530

ШЛЄБОДНИ ЧАС

Чордашово хасную кажду шлєбодну хвильку за фамелийни друженя. През викенд одходза на озера, лапаю риби вше кед то мож.  Вжиме ше з  дзецми санкаю, або ше спущую з брещка. Любя нащивйовац музеї, та ше случує же през рок даєдни вецей раз нащивя. У даєдних музейох постої можлївосц облєкац ше до старого народного облєчива, цо вони и робя, прето же то любя дзеци. Дакеди шлєбодни час препровадза так же ше лєм вожа на авту, або на бициґлох.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ