Нови концепт виборного предмету

автор фес 29. януар 2017

Од идуцого школского року информатика и рахункарство би требали буц обовязни предмет школярох основних школох од пиятей по осму класу. О тим ше у явносци на вецей заводи дискутовало пре розлични информациї, од тих же наставнїком технїчного образованя буду зменшани годзини, по гевти же информатика як нови предмет заменї други – вибрани спорт. Затераз циґурне же предклад наставного плану хтори пририхтує Завод за унапредзованє образованя и воспитаня ЗУОВ, а по налогу министра просвити науки и технолоґийного розвою Младена Шарчевича, таки же би информатика и рахункарство були обовязни предмет з єдну годзину до тижня, алє ше их у пракси найвироятнєйше будзе отримовац по два годзини вєдно каждого другого тижня. Шицко будзе завишиц од того яки вельки оддзелєня и од самих технїчних условийох у школох. Снежана Маркович, спред Министерства просвити науки и технолоґийного розвою, надпомина же вецей як 60 наставнїки подзелєни до вецей секцийох робели на предкладох нових наставних програмох. Вони до информатики уведли нови програми, убудовали тото цо уж у пракси применюю и попри барз старих програмох. Их припознала фахова явносц, нє лєм у Сербиї, алє и на медзинародних змаганьох и конференцийох.

ЗА ШВИДШИ КРОЧАЙ

„Виглєдованя указали же штварцина школярох осмей класи дньово и по пейц годзини за компютером, а през викенд и вецей як 7. Дзеци пре тото барз схопни з диґиталнима апаратами, нажаль, и барз нєкомпетентни хаснователє технолоґиї”Идея же би ше технїчне и информатичне образованє роздвоєло на два предмети, мешацами була косц у гарлє медзи Министерством просвити и наставнїками.

Технїчного и информатичного образованя ТИО. Наставнїки були процив того же би ше з предмету хтори уж постої „вицагло” информатични змисти и програмованє, обгрунтуюци же информатику од технїки нє мож роздзельовац. Пригварки ше одношели и на задуману реализацию настави, на опременосц школох, нови наставни програми, итд… З другого боку, представителє Министерства указовали на барз нїзку диґиталну писменосц при основцох, а окреме тото же школяре за информатику нє були такой–так заинтересовани, бо є виборни предмет. Снежана Маркович, у Министерстве просвити науки и технолоґийного розвою, тото подкрипює з податками виглєдованьох.

Снежана Маркович

Снежана Маркович

– Нєшка 78 одсто осмакох нїґда нє ишли на годзини „Од бависка по рахункар”, а пре виборни статус предмета, нє шицки могли розвиц алґоритамски способ роздумованя и здобуц нєобходни знаня о безпечним хаснованю интернета. Наша образовна система и далєй  хаснує образовну методолоґию з периоду II индустрийскей револуциї, з другима словами, основна школа нє лєм же нє хаснує, аж можем повесц – нє дзба за факт же нам до образовней системи приходза ґенерациї хтори народзени у диґиталним чаше и хтори маю богате искуство хаснованя технолоґийох з каждодньового живота – гвари Марковичова, и додава же штварцина школярох осмей класи на дзень и по пейц годзини за компютером, а през викенд и вецей як 7. Вони прето барз схопни з диґиталнима направами, алє су нажаль, и барз нєкомпетентни хаснователє технолоґиї. По єй словох, школи нє робя нїч же би школяром понукли таки змисти хтори би пременєли їх технолоґийни звикнуца, а диґитална пражнїна медзи наставним кадром и школярами вше векша.

Компетентни наглашую же нови концепт настави информатики у основней школи будзе иншаки як тот на хтори ше тераз опера виборна информатика. Цо то конкретно значи, наша собешеднїца толкує:

– Наприклад, поняце алґоритма дзеци буду учиц аж теди, док науча цошка и о програмованю, наставнїки буду мац у оглядзе предходне знанє и искуства школярох, будзе простору за константне напредованє  школярох, алє и обуку

наставнїкох и фахово усовершованя у складзе з технолоґийнима пременками…

Понеже ше у тим школским року коло 77 одсто школяре од 5. по 8. класу одлучели за предмет „Информатика и рахункарство”, а маю и „Технїчне и информатичне образованє” (30 одсто годзини информатични теми), Марковичова гвари же велї школи мушели буц опремени. Школи мали пополнїц питальнїк же би ше знало хтори школи ше будзе мушиц перше опремиц. Нажаль, вельке число школох  ше нє одволали  на спомнути питальнїк, так же ше рихта ище єдно обсяжнєйше виглєдованє. Кед слово о технїчних и кадровских предусловийох за информатику, и о тим як роздумую наставнїки, дознаваме и яка ситуация у наших трох школох.

И З КАДРАМИ БУДУ НА ЧАС ПОРИХТАНИ

– Будземе мушиц ришовац кадрово тот предмет, бо зме у прешлим року мали наставнїцу заняту на одредзени час хторей главни фах физика. За обовязни предмет информатики будземе мушиц глєдац фаховца праве за тоту обласц, алє у нашей школи одлучуюце и тото же би кандидат знал и хасновал руски язик – гвари Хелена Пашо Павлович директорка Основней школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре.

Наставнїца Кристина Сабадош хтора у керестурскей основней школи тераз виклада информатику як виборни предмет о спомнутих новинох гвари:

– Думам же тота инициятива допринєше же бизме зменшали нашо заоставанє за заходом у тим поглядзе. Правда же нашо дзеци одмалючка и сами науча хасновац компютери, алє велї други основни ствари вельо менєй знаю. Прето систематичне и практичне виучованє информатики ту допоможе. Годзен ще зявиц таки проблем же нє буду єднаки можлївосци родичох же би дзецом и дома обезпечели добри компютери, або сучасни програми. Добре тото же керестурска школа релативно добре опремена зоз рахункарами, и скоро кажди школяр годзен сам на нїм робиц.

У ДЮРДЬОВЕ ПРЕШИРЯ КАБИНЕТ

У Основней школи „Йован Йованович Змай” у Дюрдьове єст шицки условия же би од идуцого школского року информатика була обовязни школски предмет. Информатични кабинет ма петнац компютери и єден котри хаснує наставнїк, а школа их достала  2010. року по конкурсу Министeрства просвити, науки и технолоґийного розвою.

У виших класох, од пиятей по осму, єст просеково коло двацец школярох, лєм у єдним оддзелєню двацец штверо. У руских оддзелєньох єст менєй дзеци, та су тераз, док ище вше информатика виборни предмет, зєдинєни до ґрупох з другима оддзелєнями.

– Информатични кабинет на лєто прешириме, зєдинїме два учальнї, та у кабинету будзе вецей места и годно лєгчейше робиц. Любели бизме мац ище даскельо компютери. Тераз школа за тото нє ма можлївосци, алє провадзиме конкурси, свидоми же так можеме достац нову компютерску опрему, як цо ше  два раз случело. Було би добре кед би у кабинету було голєм двацец компютери – гварела Вукица Петрович, директорка Основней школи у Дюрдьове. У тей хвильки информатику преподаваю двойо наставнїки, та школа и кадровски порихтана.

– Кед би информатика була обавязни предмет, вец би ше школярох оценьовало, та верим же би вони наставу озбильнєйше похопели. У чаше розвою технолоґиї, тото цо науча на годзинох може им буц лєм на хасен. Думам же нам нє потребна додатна обука, бо план и материя исти. Дюрдьовска школа добре опремена, лєпше  аж и як даєдни стреднї школи у Новим Садзе, гварела Юґослава Радєн, наставнїца информатики у ОШ у Дюрдьове дзе тот  предмет популарни, бо ше велька векшина школярох праве за ньго опредзелєла.

ШКОЛЯРЕ МУША БУЦ ИНФОРМАТИЧНО ПИСМЕНИ

informatika (1)– Ище вше зме нє достали урядову информацию о годзинох информатки, но вшелїяк же зме у цеку же ше спомнути предмет будзе обовязни. А информатика би требала буц обовязни предмет, бо информатична писменосц уходзи до общей писменосци каждого чловека, и школяре би требали одмалючка буц информатично писмени. Нєшка дзеци знаю хасновац интернет, дружтвени мрежи, пренайсц музику, филми на интернету, медзитим, написац даяки текст, окреме кед ше треба притримовац дзепоєдних правилох писаня, тото уж нє так знаю, и нє барз су заинтересовани.

Но, тельо кельо информатика дзецом потребна, тельо им потребне и физичне, праве прето же вельо часу препровадзую дома при компютеру, а познате же кед дзецко длуго шедзи, викривя похребцину, зявюю ше и части деформитети рукох, або им очкодовани вид нє лєм пре монитор хтори зрачи, алє и пре барз швидке зменьованє шветлосци и контрастох… Прето думам же тоти цо одлучую о тим, муша добре роздумац на яки способ до настави уведу информатику – твердзи Славица Байор, директорка ОШ у Коцуре.

У коцурскей школи школяре информатику уча як виборни предмет уж коло 15 роки, а коло 8 роки єст диґитални кабинет хтори школа достала од Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою. У нїм ше находза штири компютери, єден за наставнїка, и три за школярох. То барз моцни компютери и на кажди зоз нїх приключени по 10 монитори и опрема, так же тоти три компютери оможлївюю 30 школяром же би на нїх робели и учели ше.

Кед у питаню кадри, директорка коцурскей школи гвари же шицко остава по старим, тоти цо викладали виборну наставу з информатики, буду викладац и обовязну.

Новому концепту настави информатики у основних школох задаток образовац школярох за нови часи диґиталного дружтва, за будучносц. На першим месце задаток научиц дзеци алґоритамски роздумовац, на другим – шириц знаня у познаваню технолоґийох. Добре познате же велї уж у тей обласци од нас одишли. Мушиме крачац за нїма, з тим цо маме, и так як знаме. Лєм би у месце нє стац.

(Опатрене 199 раз, нєшка 1)