Нємерлїва вредносц рускей шпиванки

автор мирослава даждиу
1.4k Опатрене

На нєдзелю 4. марца, по 28. раз, будзе отримани Фестивал новей рускей народней шпиванки „Ружова заградка”. И попри шицких спокусох котри през час були присутни, фестивал ше отримал и витримал, и тирва уж телї роки. Вельо раз ше питам же яка то сила и котри то мотив же би людзе, котри роками давали шицко од себе, упарто витирвали на тей драги. Нєшка ше пишиме же маме таки фестивал, горди зме кед поопатраме статистику и число нововитворених шпиванкох котри ше емитую на габох Радио Нового Саду, на телевизиї, а велї з нїх зажили у народзе, та их часто мож чуц и на балох, свадзбох, вешельох. Каждому авторови наймилше кед людзе забуду же його шпиванка новокомпонована и кед ю прилапя як „народну”. Особнє сом мала нагоду дожиц же даєдни шпиванки, котрим я коавтор, достали тоту прикмету, зажили у народзе, та людзе, слухаюци их, вецей нє чувствую же то нови твори. Мнє особнє то вельки комплимент, бо, на концу, то и конєчни циль – же би писню людзе прилапели, полюбели и дзечнє шпивали. И нє сама сом, єст ище велїх авторох котри дожили тоту чесц. То тота сила и то дава моци твориц и далєй.

З другого боку, єст и таких цо прешвечени же пре тих витирвалих авторох и интерпретаторох, котри роками присутни на фестивалу, други нє маю места. З тей нагоди нє жадам нїкого прешвечовац чи маю право, чи нє, алє одвичательно твердзим же дзвери за „Ружову заградку” нї пред ким нє заварти. Бо тото цо добре, вше найдзе драгу. Нас, нажаль, нєт вельо, алє ше по таланту, креативносци, можеме ровнац зоз вельочисленшима. Лєм нє шицки з нас упарти и порихтани твориц у вшелїяких, та и нєвигодних условийох. Нєшка, кед жиєме у часох кед ше шицко мера лєм през пенєж, велї нє порихтани твориц без материялней сатисфакциї. Нє судзим нїкому, лєм надпоминам же єст ствари, окреме у тей файти уметносци, котри з пенєжом нє мож заплациц. Од пенєжу векша плаца кед ши свидоми же тото цо вишло спод твойого пирка, дакому порушало емоциї, виволало даскельо минути радосци док слуха твою шпиванку. То прави, нємерлїви вредносци, голєм за мнє и велїх коло мнє, та озда прето телї роки витирвало укладаме себе до „Ружовей заградки”. Барз добре познате же ше нїхто з нас нє збогацел, голєм нє у тей обласци уметнїцкого вислову, алє и далєй твориме свойому народу нови шпиванки котри час прероштує и одредзи им вредносц и тирванє. Твориме як найлєпше знаме и чувствуєме.

Живот Фестивала „Ружова заградка” будзе тирвац покля будзе тих котри буду писац и шпивац. Можеме ше цешиц же Радио телевизия Войводини препознава його вредносц и квалитет. Но, то ше нє случело саме од себе. Були потребни роки же би вон достал нєшкайши риси, звучни, визуални и орґанизацийни. Нє лєгко орґанизовац єден таки фестивал, кед слово о музичней часци, алє и орґанизацийней.  Публика упозната зоз тим цо видзе як конєчни продукт, алє на тот завод думам же потребене упознац явносц  же би нє було так кед би за тим нє стала велька екипа и шицки потребни капацитети РТВ, нашей медийней хижи. Же бизме их нєшка могли хасновац, требало вельо упартосци. Меняли ше руководства и нє раз  було потребне од початку  упознавац нових же цо ми то робиме и прецо тот фестивал значни нє лєм за Руснацох, алє и за хижу, бо є єдини музични фестивал у рамихох РТВ-а. У остатнїх даскелїх рокох, цала приповедка заокружена так же зме у можлївосци хасновац ресурси котри хижа понука. Насмпредз оркестер, музични студия, продуцентох, телевизийну часц екипи, сектор котри задлужени за промоцию, финансиї, сценоґрафох, костимоґрафох, шминкерох… Но, заш лєм, редакциї програми на руским язику Радио телевизиї Нови Сад и Музична редакция, главни порушовач тей велькей, тераз уж орґанизованей системи. Найвекши заслуги, заш лєм припадаю Редакциї програми на руским язику радио Нового Саду и Музичней продукциї. Направиц таки єден фестивал нє спада директно до опису їх роботи, алє понеже пред 28 роками ту започала цала приповедка, упарти поєдинци жадаю же би фестивал тирвал ище длуго.

Владислав Надьмитьо, Дюра Дудаш, Владимир Колбас и ище даскельо особи го започали з вельким ентузиязмом, можебуц ше анї нє наздаваюци яку значносц будзе мац и же так длуго будзе тирвац. Познєйше орґанизацийну часц роботи превжали на себе члени редакциї и редакторе Владимир Палнчанин, Янко Хома, Велимир Паплацко. Аж кед на чоло радийскей редакциї пришла Златица Нярадийова, „Ружова заградка” достала форму и випатрунок яки ма нєшка. Дзекуюци єй упартосци, удало ше єй повязаац шицки коцочки до мозаїку же би РТВ у правим смислу стал за своїм єдиним фестивалом. Вшелїяк же цала редакция „диха” зоз „Ружову заградку” и лоґистична є потримовка. Велька потримовка роками и спонзоре и шицки котри, як можу и знаю, вше дзечнє порихтани помогнуц. Бо гоч у першим шоре шпиванка тота хтора людзох каждей першей нєдзелї у марцу позбера до Студия „М”, нє мож нє повесц же то и нагода же би ше людзе стретли, подружели, вичерали упечатки и думаня.

На младих швет остава, а млади ше дзечнє и уключую до фестивалу, бо направени амбиєнт у котрим ше добре чувствую. Понеже обезпечени условия же би фестивал функционовал, нє треба ше обавац же чи годзен функционовац и кед терашнї ношителє фестивалу „зиду зоз сцени”, бо ту младши котри ше уключую до  тей роботи и дзечнє ю превежню и предлужа.

Вочи 28. Фестивалу, най здогаднєме же з тогорочнима 16 новима, число шпиванкох з „Ружовей заградки” будзе 371, и прето наисце треба же бизме були горди. Док з нєсцерпеньом чекаме швето нашей музики, нє забудзме же фестивал нє лєм радийски, алє є насампредз руски. Важне же бизме го любели и потримовали, же би нам руска шпиванка ище длуго тирвала.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ