Нїяка то нє политика – догорело до нохцох!

автор зам, фото мз 10. марец 2017

Вецейрочни проблем з кравми з фарми „Кварк” у Руским Керестуре можебуц конєчно будзе ришени, алє нажаль, аж после того як є винєшени до найвекших писаних и електронских медийох у держави. Прешлого тижня перше по дружтвених мрежох, а потим и у медийох, одгукнул апел предсидателя Совиту Месней заєднїци Руски Керестур Владимира Олеяра, котри од Войводянскей желєней инициятиви и медийох глєдал помоц у ришованю того проблему.

Керестурци котри маю жем коло дакедишнєй Економиї ПК „Перши май”, односно терашнєй фарми кравох „Кварк” власнїка Александра Радуловича з Червинки, алє аж и тоти у пречнїку од коло три километри од фарми, уж вецей роки муку муча з поґаженима и попашенима шацами и урожаями, а велї и на главней маґистралней драги од Кули по Оджак, опрез Керестура мали „блїзке стретнуце” з кравами на драги. Окреме то опасне вноци, а остатнє таке стретнуце ше, на щесце, закончело без чежших покалїченьох єдного младого вожача, алє автомобил скоро цалком знїщени.

Попри тим, на дружтвених мрежох и у медийох ошвитли и фотоґрафиї поздиханих кравох, як на фарми, так и коло нєй, а як гваря упутени, шицко то прето же крави нєдосц кармени, гладни, пасовиско фарми нє цалком оградзене, а дзе єст огради слупи згнїти, дрот звалєни, лєбо го анї нєт, та стада кравох часто шлєбодно блукаю по хотаре. Єст докази же уходза и до теметова, коло каплїчки, до заградох у валалє, на „Славчецов” рибалов, влєце з фарми вельки смрод, а людзе ше обаваю даякей зарази… И пред приватизованьом Комбинату там була фарма кравох, було же дакеди даєдна заблукала до хотара, алє як гваря Керестурци, проблем ескаловал аж после приватизованя фарми.

Нє так же коло того нїч нє преберане – од 2013. року ше почало спозорйовац на проблем, писани петициї, на терен виходзели и ветеринарски инспекциї, порушана и гражданска инициятива и перши текст о фарми у Керестуре обявени 2014. року у „Вечернїх новосцох”, алє векшей реакциї нє було. Нєурядово дознаваме же дзепоєдни очкодовани Керестурци мали аж и физични зраженя з власнїком фарми, дзепоєдни ше ище вше и судза за надополнєнє чкоди бо, гоч є и припозната, як гваря, нє виплацена є у цалосци, и то анї нє у пенєжу, алє у гною, лєбо з кукурицу.

УЖ ШЕ ДАЦО НАИСЦЕ МУШЕЛО  ПОРОБИЦ

Дзе би индзей – людзе ше найчастейше жаля до Месней заєднїци, а вона, з терашнїма компетенциями, жалби и петициї прешлїдзовала до Ветеринарскей инспекциї за Заходнобачки округ и як гварел предсидатель Совиту МЗ Владимир Олеяр, по єдней такей прияви 2014. року, после виходу инспекциї „на терен”, до МЗ  сцигнул допис же фарма кравох „Кварк” оправела ограду, набавела даскельо пси и же статок тераз нєпреривно чуваю и чуваре.

Терашня явна поволанка Совиту МЗ и єй предсидателя Олеяра за помоц у ришованю проблему ушлїдзела после спознаня же крави знова по хотаре и директного одходу на фарму и коло нєй, вєдно з членом Совиту Звонком Рацом.

– За Економию зме застали и других власнїкох жеми, гаос кельо крави було на полю – ґу Сопковому и Миколковому салашу на житу, жито и жедзене, и зґажене. Зявели ше о даяки час и роботнїки з фарми, а вец крави закончели у старей кукуричанки на полю просто залївней системи. З Олеяром зме ше порадзели же ше з тима кравми уж дацо муши ришиц, окреме же о даскельо днї почнє шатва, а знаме яки нєшка вельки, и за парастох чежки, укладаня до жеми – гвари Звонко Рац и толкує же ше паша фарми пресцера на Державки, а крави циркулую три километри у пречнїку – иду од овоцнїка под беґельом на Ярашу, ґу Косанчичу на Гудакову таблу, лапаю Шимкову часц и вец иду ґу Кули, та цо найду…

RK-Kravi-10 (4)

Владимир Олеяр надпомина же МЗ з власнїком дотераз нє мала нїяки контакти, а на основи видзеного заключели же ше о кравох там нїяк нє стараю.  Проблем знова виложени на схадзки Совиту МЗ 22, фебруара, та одлучене же би ше го пробовала ришовац на иншаки способ.

– Нїяка то нє политика и нєт у тим нїч политичного, то чиста гражданска инициятива, хтора тирва уж роками и тераз вибухла. Догорело до нохцох – гваря обидвоме собешеднїки з МЗ, а Олеяр додава:

– У тим ми вельо помогли зоз Желєней патроли и дали до медийох, а на основи шицкого материялу хтори сом им послал. И Желєна патрола и  медиї спатрели озбильносц проблема, о чим шведочи же тих дньох найвекши писани и електронски медиї у держави информовали о тим проблему у Керестуре. Апел медийом превжати як уж тераз єдини способ виношеня того проблему до ширшей явносци, же би ше порушало його ришованє. А, випатра, и вредзело, бо ме уж волали з инспекциї з Беоґраду, думам же з Министерства польопривреди, а висшого од того нєт, та ше наздавам же ствар будзе ришена – гвари Олеяр.

ШИЦКО ТО ВИДУМСТВО И ПОЛИТИКА

Рушаюци шлїдом проблему, перше зме у локалней самоуправи дознали же Општина нє ма окремного ветеринарского инспектора, алє за цали Заходнобачки округ задлужена тамтейша инспекция, гоч на єй сайту єст и телефон канцелариї у Кули. Як нам поведзене у Кули, инспектор ту доходзи, на телефон у Зомборе ше нїхто нє явял, алє як гварели другим медийом – у рамикох позарядових контролох утвердзели же у смислу ветеринарско-санитарних условийох стан на фарми задоволююци.

Контактовали зме и др ветерини Александра Теофанова з Равного Села, котри ше стара о кравох на фарми „Кварк” у Керестуре и котри гварел же крави у исправним здравственим стану и же тото цо винєшене до явносци шицко дезинформациї. Гладу там нє було, гварел др Теофанов, визначуюци же то видумство политики и дзепоєдних политичарох, а за фотоґрафиї загинутих кравох же су од пред даскельома роками, кед ше чекало же би пришли з кафилериї (шинтернї) у Зомборе и однєсли их.

Подобно бешедує и власнїк фарми коло 700 кравох Александар Радулович, а насампредз же то „политични прицисок” на ньго пре бранє державней жеми под аренду по праву першенства статкарох:

– Шицко то видумство. Глупосц же крави здихаю од гладу. Прецо то праве тераз, и прецо на дружтвени мрежи и до медийох положени фотоґрафиї зоз 2014. року, кеди зме чекали же би були одвежени до кафилериї. А то длугша процедура – здиханє перше муши реґистровац ветеринар з осиґураня, бо статок осиґурани, а аж потим го одноша на знїщованє до Зомбора. А закопац нє шмем сам, аж з дошлєбодзеньом ветеринарскей инспекциї, хтора утвердзує причину здохнуца, а крави ше закопує посипани з вапном – гвари Радулович, ище раз визначуюци свойо думанє же тоти напади „на политичней основи”:

– Видумали их дзепоєдни локални функционере и привреднїки з кулскей општини, котри под аренду побрали шицку державну жем доокола по праву першенства статкарох, а мнє подавана жем далєй од фарми, и то вше лєм на рок. Пре тото ше и я уж нє раз жалєл до Министерства польопривреди, як и на тото же ми нєпреривно, кажди 15 днї „посилаю” рижни инспекциї – ветеринарски, польопривредни, финансийни. Я нє криминалєц, цо ви думаце, же шмем нє поступиц по налогу инспекциї? – гвари Радулович и додава же є уж коло два мешаци на фарми кажди дзень и вєдно з ище двома роботнїками, єдним з Червинки и єдним з Керестура, оправяю ограду, стараю ше о кравох.

– Крави маю цо єсц, а ограду ришуєме. Перше оправяме тото цо приоритетне, коло обєкту, оправиме и од хотара, идземе шором… Мам 150 гектари паши и нє можем шицко оградзиц, насампредз и прето же ми ше жем под аренду нє дава на вецей роки, алє вше лєм на рок, так же то досц вельке укладанє. Правда, крави виходза, алє нє так часто як гуторя и нє правя таки вельки чкоди, то власнїки жеми превершую. Прешлого року сом мал 10 роботнїкох з Керестура и нїч нє робели, аж ми хибели и целята. Єст случаї же, нє знам хто, приду ґу огради та нароком, з даяку покарму прицагню крави, вони пребию ограду и виду. Гварим – тоти напади то чиста политика – визначел власнїк фарми Александар Радулович, додаваюци же такой после першого напису у державних медийох на фарми була републична, а потим и покраїнска инспекция.

Углавним, проблем ше почало ришовац, алє баржей дзекуюци прициску гражданскей инициятиви як компетентних орґанох, хтори го яґда аж тераз спатраю у правим шветлє. Пошвидко ше укаже чи и будзе тирвацше ришени, алє як гварели Олеяр и Рац, кед будзе потребне – збуртаю явносц ознова.

НАЙ РОБИ ПО ПРЕДПИСАНЬОХ

– Мож повесц же крави чкоди правя „сезонски”, односно як маю цо єсц. Кед Хладзальня прерабя даяку желєняву, вец маю вецей єдзеня, бо им даваю одрутки з преробку сладкей кукурици, мархви, цибулї, кромпльох, уж цо прерабяю, а анї би шицко тото крави нє шмели єсц. Тераз у Хладзлаьнї нєт преробку, та крави глєдаю єдзенє, бо як зме там видзели, випатра ше им дава лєм побаловану сламу, соянку, а и того єст мало на лаґеру – гвари Звонко Рац, а Владимир Олеяр наглашує:

– Ми нє процив власнїка фарми и процив кравох, процив його привредзованя, алє зме процив правеня чкоди у хотаре, односно най трима фарму и статок у шоре, по предписаньох, же би нє правели чкоди.

RK-Kravi-10 (5)

(Опатрене 377 раз, нєшка 1)