Отворени дзвери до швета

автор М. Горняк Кухар 16. януар 2017

Означени Рок милосердия и шветочно преглашена духовна повязаносц Водици зоз папску базилику св. Мариї Велькей у Риме. Преславени и ювилей Каритасу, хтори постава вше важнєйши у живоце и помоци людзом, хторим можебуц нїхто други нє помага.

У Марийовим святилїщу – Водици у Руским Керестуре, на Завитни дзень – треци дзень швета Сошедствия Св. Духа – Русадльох, 17. мая була велька шветочносц: одпустове паломнїцтво цалого нашого Апостолского еґзархату з нагоди ювилейного Року милосердия, кед шветочно преглашена духовна повязаносц Водици зоз папску базилику св. Мариї Велькей у Риме.

Отворени и ювилейни рок 200-рочнїци перших указаньох у Водицовей студзенки 1817. року. Зоз осем владиками, Службу Божу служели и 24 священїки нашого обряду и 5 латинского.

После того як папа Франциско 20. новембра завар Святи дзвери ватиканскей Базилики св. Петра и заключел Рок милосердия, кед заварти и святи дзвери у шицких катедралних церквох у швеце парох керестурски о. Михайло Малацко гварел:

– Нам важне похопиц и вихасновац нагоду 200-рочнїци перших указаньох у нашей Водици. Водица постала дзивка римскей церкви Мариї Маджоре, и вошли зме до заєднїци можебуц и 300 церквох на цалим швеце, дзе єст и окремни подполни одпусти през цали рок, а наш владика дал датуми хтори буду важиц нєпреривно.

ОЗНАЧЕНИ ЮВИЛЕЙ КАРИТАСУ

Традицийне Стретнуце приятельох Каритасу керестурскей парохиї отримане 12. новембра, хторе було у знаку 10-рочнїци вибудови каритасового будинку у тей парохиї.

Коло 200 присутних, учашнїкох, волонтерох и публику, у Руским Керестуре привитал наш еґзарх, владика Георгий, а окреме представительох италиянского Каритасу з Удинох, хтори з найвекшей часци финансовал вибудов керестурского Каритасового дому.

Владика привитал и госцох грекокатолїкох з Кечкемету у Мадярскей, о. Ласла Вецака и Цирила Левицкого вєдно зоз двома волонтерками.

– З їх Каритасом плануєме сотрудзовац на церковним, духовним, та и социялним, културним, полю, а ми ше намагаме перше порихтац структуру за тоту дїялносц. То перши крочаї нашого сотруднїцтва, же бизме робели на прейґгранїчних проєктох. Потримайце нас з молитву, же бизме витворели нашо инициятиви у Водици – гварел кир Георгий.

У рамикох означованя 10-рочнїци вибудови будинку Каритасу у Руским Керестуре отримане и стретнуце волонтерох Каритасу з парохийох Апостолского еґзархату за грекокатолїкох у Сербиї.

На стретнуцу участвовали волонтере з Нового Саду, Коцура, домашнї з Руского Керестура, як и представителє Каритасу Удинох з Италиї и Каритасу грекокатолїцкей парохиї у Кечкемету, з Мадярскей.

Шицких присутних привитал керестурски парох о. Михайло Малацко и наглашел же дзекуюци Каритасу можеме жиц по християнски на конкретни способ. Ґу тому можеме додац же и дїялносц Каритасу на тих просторох постава вше важнєйша за велїх людзох у потреби, хторим можебуц нїхто други анї нє помага.

ВАЖНИ РОЧНЇЦИ У СРИМСКЕЙ МИТРОВИЦИ

Парохия и церква Вознесеня Господнього у Сримскей Митровици зоз своїм владиком кир Георгийом вєшенї означели два значни ювилеї – 130 роки од снованя парохиї и 110 роки од вибудови церкви.

– Позберали зме ше ту у храме наших оцох, дзе вони окрипйовали свою виру хтору и нам дали. Здогадуєме ше и духовних пастирох хтори ше жертвовали за тоту заєднїцу. Подзековни зме и донатором, городу Сримска Митровица, домашньому о. Варґови, виводзaчом роботох, а насампредз нашим вирним. Шицки дзелїме радосц вельких ювилейох и модлїме ше же би тот храм и надалєй бул чувар нашей вири, обичайох, традициї и идентитета – виявел наш апостолски еґзарх кир Георгий Джуджар.

У парохийней сали, або як ше ище наволує Домивка, отворена вистава документох, церковних кнїжкох и образох хтори свидоцтво духовносци нашого народу на тим просторе Сриму.

Як наглашел домашнї парох о. Владислав Варґа, перши документи датираю ище зоз 1886. року. Вон начишлєл и шицких паноцох хтори окончовали душпастирку роботу у Сримскей Митровици и наглашел же то лєм єдна часц богатого духовного шлїду.

(Опатрене 105 раз, нєшка 1)