Од гобия по професию

автор маф 12. фебруар 2017

На прешлей „Червеней ружи” у ревиялней часци на Змаганю за найкрасши глас, представени ЦД забавних шпиванкох „Лєм єден погляд” Златка Русковския з Руского Керестура, а 2015. року спомнути ЦД видал Младежски часопис МАК. Златково анґажованє у рускей музики, алє и други його интересованя як цо тонски и видео знїманя, приведли го ґу новей професиї.

По Златкових словох, видаванє того ЦД-а, попри других цо скорей видал, виполнєло єдно з його давних жаданьох кед слово о музики.

– Промоция на „Ружи” ми була мила, алє у вельким смутку пре Чамов одход. Иншак би було кед би то було у юнию, так як плановане. Чамо ше барз цешел у нас, ходзел на проби и потримовал нас – гвари Златко, и додава же го музика прицаговала одмалючка.

– Ище у трецей, штвартей класи основней школи, паметам же сом барз сцел грац на буґнох. Родичи ми их нє могли купиц, та сом их сам справел и знаходзел ше. За родзени дзень сом од дїда теди достал синтисайзер, старши брат бас-ґитару, та сом ше так сам упущел до швета музики, а преддиспозициї, вироятнє, даяки було и у мнє – памета Златко свойо початки. А же то точне, шведочи и його назвиско Чоби, по познатому шпивачови ґрупи „Про арте”, а так оддавна волаю його оца, а и старшого брата. И оцец у младосци грал на буґнох, брат и нєшка шпива у Жридловей ґрупи, та як гваря – крев нє вода.

ЧЛЕН ДАСКЕЛЇХ БЕНДОХ

Дзецински сни о музики Златко упарто сам будовал, сам научел грац на буґнох, на ґитари, акустичней, а познєйше на бас-ґитари и на вельким басу. А шицко друге цо шлїдзело, любопитлїво виглєдовал и учел.

– Помали зме ше и з пайташами зорґанизовали, досц зме и вежбали, алє вше нам дахто хибел, чи буґнар, чи шпивач, та ше нам нє удало даґдзе наступиц, а грали зме народну музику. О якиш час приключел ше ґу нам Сашо Палєнкаш, и конєчно зме оформели перши бенд „Став”. Досц зме  наступали, аж дакус и заробели, а паметам же о нас писало и „Руске слово” – приповеда Златко, и предлужує же ше „Став”, заш лєм нє отримал длуго. У тот час були у валалє активни велї бенди, а єден з найпознатших бул и „Статива” хтори водзел Мирко Горняк Коле.

– И сам сом почал слухац панк-рок, та ми теди була велька чесц кед ме Коле поволал з нїма грац на бас-ґитари. Зняли зме и свой ЦД. Потим сом ше случайно нашол з Владимиром Медєшом котри мал свой бенд и волал ме заменїц його басисту, дзе сом з часом постал стаємни член. Хибел нам бубняр, а кед пришол ґитариста Петро Надь, прешол сом на буґни и теди, даґдзе 2001, настал панк-рок бенд „Брейнлов”. Грали зме   дзевец роки, а зняли зме и ЦД з авторску музику хтору звекшого витворел Медєши,  школовани музичар, а нєшка и професор. Тот ЦД то мойо перше зняте дїло и продукция. Перша „свирка” на хторей зме наступали була на базену, на Рок-фешти, а потим и на скоро шицких „Водових”, дзе зме були у добрей форми, замерковани по квалитету, а остатнїраз зме наступали 2010. – памета наш собешеднїк. У медзичаше, як гвари, наступал и на скоро каждей Дньовки, у рижних комбинацийох, найчастейше грал на акустичней ґитари зоз шпивачку Анамарию Колошняї, Сашом Палєнкашом и Иваном Еделинскийом. Наступали и у кулскей Ґалериї, на тамтейшей „Ґитарияди” и з других нагодох на културних програмох. После єдней паузи, Златко и Иван почали провадзиц и Сашово авторски  наступи.

НАУЧЕЛ ЗНЇМАЦ ЗВУК И ВИДЕО

Як зме уж спомли, Златко ше сам влапел и до знїманя звука на ЦД-у ґрупи „Брейнлов”, зацикавело го тонске знїманє, а робел то и пре финансийни причини. Ту ше барз потрудзел, дацо и импровизовал, бо им барз квалитетна опрема нє була доступна.

– Кед тераз слухам тот ЦД, вокал добре звучи, а гевто друге и нє таке барз квалитетне, алє, то бул початок. Вец сом ше, цалком случайно, заинтересовал и за видео-знїманє кед сом за тото видзел компютерску програму. Надумал сом зняц кратки документарни филм о ґрупи „Брейнлов”. Теди зме уж престали грац, а проєкция знятого филма була на Дньовки. И тото ше ми попачело, та мой перши спот бул за писню „Крипак”  Саши Палєнкаша за хтори сом и знїмал, и монтирал. Зоз дакус лєпшу опрему сом познєйше знял спот за мою власну композицию „Пламень”, а сцел бим же би ту нє бул конєц – толкує Златко.

IMG_4658

Пре тоти нови знаня анґажовали го и у керестурским Доме култури, та його перша робота як тон-майстра була на Домияди, на хторей домашня була керестурска школа.

– То була барз озбильна робота, бо було громаду ЦД, вельо учашнїкох, алє сом ше добре знашол, та ми од теди зверйовали велї програми и концерти Дома култури. Там зме часто робели вєдно зоз Сашом и допринєсли же би бул квалитетнєйши звук у сали.

У видео-продукциї Златко ше указал и у нашим Театре „Петро Ризнич Дядя”, першираз у представи „Босорки”, вец у „Пациєнту др Фройда”, а найвецей роботи и свою креативносц виражел у представи „Национална страґедия” зоз хтору ше, як гвари, окреме цеши. Дзекуюци Чамови, два роки грал и на вельким басу у Оркестру Дома култури.

КОМПОНОВАНЄ И КОМПЛЕТНЕ АВТОРСТВО

Першу композицию за „Ружу” Златко викомпоновал 2012. року, тиж на Чамову инициятиву, и Сашо участвовал зоз шпиванку „Крипак” хтора була иншака, та и то уплївовало на ньго.

 – Сцел сом допринєсц же би ше на „Ружи” чуло и даяки нови звуки як цо були дотеди. Так настала моя перша композиция „Место розходу” у рок фазону, по моєй идеї, а текст написал Сашо. Одшмелєл сом ше и сам написац текст за шпиванку „Лєм єден погляд”, та сом автор текстох и за половку шпиванкох на самим ЦД-у, гоч ми тота робота, припознавам, найчежше идзе. Попри компонованя писал сом сам и аранжмани за шицки инструменти, а Чамо ми помагал коло нотного записованя. Гваря же сом мал удатни и аранжман за побиднїцку писню Танити Ходак „Шпивам за це” – дознаваме од нашого собешеднїка.

ДОШКОЛЄЛ ШЕ ЗА АВДИО И ВИДЕО КРЕАТОРА

Як и кажде хто млади и ма амбициї, и Златко скорей задумовал же од музики будзе и жиц, же будзе мац свой студио… Як гвари, познєйше похопел же то нєвитворлїве, та ше зоз тарґовца, цо му занїманє и цо велї роки робел, надумал преквалификовац.

– Дзекуюци интересованьом за тонске и видео-знїманє, нєдавно сом на ИТ академиї закончел рочни курс за авдио и видео креатора. Прешол єден час док сом нє нашол першу гонорарну роботу за єдну америцку фирму. Робим на креированю едукативних анимированих клипох за дзеци. Задовольни сом зоз заробком и наздавам ше же будзе и други роботи и напредованя – закончує Златко и констатує же найважнєйше у живоце робиц тото цо ше люби та, гоч ше тоту драгу и длужей глєда. Важне буц витирвали и порихтани на шмели пременки.

НАГРАДЗЕНИ КОМПОЗИЦИЇ

Златко констатує же зоз знїманьом власних ЦД, поготов ЦД-а „Лєм єден погляд”, у музики витворел свой дзецински сон, бо музика од теди його велька любов до хторей вельо укладал. Же його робота цошка вредзи потвердзели и награди хтори достал од фахового жирия на „Червених ружох” – за першу композицию „Место розходу” достал трецу награду, за „Лєм єден погляд” другу… Дознаваме же за „Ружу” будзе и далєй компоновац.

Златко гвари же за ньго велька награда и же нашо познати виводзачки Саня Полдруги, Танита Ходак и Анамария Колошняї шпивали праве його шпиванки на ЦД.

IMG_4682

(Опатрене 266 раз, нєшка 1)