Од традициї по ориґиналну креацию

автор олена планчак-сакач 12. марец 2018

– Правдива душа єдного народу найлєпше ше одражує у його автентичней народней творчосци. Уметнїк у творчим процесу преходзи єдну таїнствену драгу, хтора ма свою операюцу точку у прешлосци, у традициї и, творитель понїзно и з почитованьом патри на тоти вершински резултати до хторих сцигли його предходнїки. Алє вон нє шме ту стануц, вон муши рушиц далєй, до будучносци, до ориґиналней креациї хтора будзе нашенє зоз традициї, алє хторе оплеменї и дополнї з власну креативносцу. Кажде нове уметнїцке дїло, хторе настало у тим процесу по преходзеню таїнственей драги од традициї по креацию, у ствари, пререз єдней хвильки нє лєм того уметнїка, алє и заєднїци, дружтва и нациї у хторей ше народзел и у котрей вон твори – надихнуто гварел заменїк ґенералного директора Явней медийскей установи РТВ Йожеф Клем, отвераюци 28. Фестивал новей рускей народней шпиванки „Ружова заградка”, внєдзелю, 4. марца, у новосадским Студию „М”.

Праве тот Фестивал у нових 16 композицийох указал тот наш пререз покля зме досягли и кельо зме ище вше порихтани, схопни и сцели з рока на рок твориц нови оригинални композициї у народним духу. Тогорочни Фестивал бул у рамикох стандардного квалитету, указал свою виталносц тирваня, а окрем ентузиязма поєдинцох, вон нєшка орґанизовани з боку музичних фаховцох и потримани з боку Явней медийскей установи РТВ. Фестивал випестовал велїх младих вокалних шпивачох, композиторох, текстописательох, аранжерох, а велї композициї прежили час и слуха ше их и нєшка.

Того року вецей композициї були компоновани у веселшим духу, цо уж вецейрочни тренд, гоч мож було обачиц же ше тексти шпиванкох нє вше уклопйовали до того веселшого тону, бо їх змисти були жалосни. Наступели вецей дзивки як леґинє и то, углавним, младшей ґенерациї. Фестивал уж традицийно ма свою вирну публику, сала у Студию „М” була полна полнючка, и без огляду на директне преношенє, а атмосфера була права фестивалска. Фестивал по своїх пропозицийох змагательни и вше приноши єдну файту очекованя побиднїка.

Того року и фахови жири и публика вибрали композициї у веселшим духу, та ше так меня узвичаєна слика о доминантней меланхолиї у нашей музики. Пред Фестивалом була отворена вистава малюнкох младей академскей малярки Андреи Палатинус зоз Суботици, хтора нєшка жиє и роби у Паризу, а ревиялна часц була пошвецена Михайлови Зазулякови, вчас упокоєному нашому новинарови, хтори роками на тот Фестивал посилал свойо тексти.

З оглядом же у сценоґрафиї хасновани лед панел, тоту технїку би ше у будуце могло вихасновац так же би ше пред гласаньом указал знїмок и рекапитулация интерпретаторох, та би нє були очкодовани гевти цо наступаю медзи першима, бо побиднїцки композициї, указую тренди же су, углавним, виводзени при концу змаганя. То лєм єдна добронамирна суґестия, а после Фестивала шицки зме обогацени за єдно приємне музичне дожице.

(Опатрене 78 раз, нєшка 1)