Операнє на Покраїну, алє и на власни моци

автор зам/саб 31. марец 2017

У тижню за нами подписани контракти о финансованю националних совитох з буджета АП Войводини. За Национални совит Руснацох сума подобна як и влонї. Попри порядней дїялносци, з нєй ше буду финансовац и розвойни проєкти у рускей култури. Тирваци проблем з финансованьом театралней дїялносци часточно ришени, алє ше зявел нови, у обласци видавательства по руски.

Подпредсидатель Покраїнскей влади и покраїнски секретар за образованє, предписаня, управу и национални меншини-национални заєднїци Михаль Нїлаш штварток, 23. марца, у Покраїнскей влади з предсидателями лєбо овласценима представителями штернац националних совитох националних меншинох чийо шедзиско у Войводини, подписал контракти о їх финансованю з буджету АП Войводини . За финасованє дїялносцох совитох чийо шедзиско у Покраїни, того року у буджету АПВ вєдно опредзелєни 60 милиони 100 000 динари, у чим 47 милиони 100 000 за порядну, а 13 милиони за розвойну дїялносц.

ДЕФИНОВАЦ ПРАВНЕ ПОЛОЖЕНЄ

У мено Националного совиту Руснацох контракт о финансованю з уровня Покраїни подписал предсидатель Совиту Славко Рац. За Национални совит Руснацох у 2017. року з того уровню опредзелєни вєдно 3 милиони 115 936 динари. То подобни средства як и прешлого року, кеди  з того уровню совит достал 3 милиони 130 465 динари.

Як з нагоди подписованя контрактох гварел подпредсидатель Покраїнскей влади и покраїнски секретар Михаль Нїлаш, з тима средствами, як и зоз средствами з републичного и општинских буджетох, обезпечене постоянє, дїлованє и змоцньованє културней автономиї националних меншинох.

Як тото цо окреме важне за роботу националних совитох, односно национални меншини-заєднїци Нїлаш визначел же прешлого року Влада Републики Сербиї прилапела Акцийни план за витворйованє правох националних меншинох, з хторим предвидзене и моцнєнє улоги и яснєйше дефинованє компетенцийох совитох. У тим напряме тирва и вименка Закона о националних совитох националних меншинох, до чого уключени и покраїнски секретарият на чиїм є чолє, гварел Михаль Нїлаш.

– Потребне дефиновац правне положенє совитохох, їх статус, статус членох совитох, як и обезпечованє финансованя зоз шицких уровньох и дїлованє согласно Уставу Републики Сербиї и законским предписаньом у тей обласци – гварел на подписованю контрактох Михаль Нїлаш.

ЯК РИШИЦ КРИЗУ У ВИДАВАТЕЛЬСТВЕ

Кед слово о обсягу финансованя з покраїнского уровня, шицки активносци у компетенциї националних совитох – образованє, култура, службене хаснованє язика и писма, и информованє, углавним буду мац потримовку як и влонї. Медзитим, зявел ше вакум кед слово о финансованю видавательства по руски. Прето исти дзень кед ше у Покраїнскей влади подписовало конкурси о финансованю националних совитох, представителє НВУ „Руске слово” – директорка Установи Мартица Тамаш и одвичательни редактор Видавательней дїялносци „Руского” Микола Шанта, бешедовали з Покраїнским секретаром за културу, явне информованє и одношеня з вирскима заєднїцами др Мирославом Штаткичом о проблемох у видавательстве на меншинских язикох. На розгваркох присуствовали и помоцнїки покраїнского секретара Дьордє Вукмирович и др Милан Мицич, як и началнїца Оддзелєня за правни питаня Секретарияту Миряна Антич. Приєм орґанизовани на инициятиву НВУ „Руске слово”, понеже на конкурсу за видавательну дїялносц на язикох националних меншинох спомнутого секретарияту за тот рок предвидзени значно менши средства як скорей, цо приводзи до питаня видавательну дїялносц при националних меншинох у Войводини, а окреме нашей, понеже Руснаци, за розлику од векшини других традицийних меншинских заєднїцох, нє можу раховац на потримовку з матичней держави. З конкурсом за 2017. рок за видавательну дїялносц на язикох шицких националних меншинох у Войводини предвидзени вєдно коло 600 000 динари. Як илустрация тренду можу послужиц податки же 2014. року за видавательство по руски достати три милиони динари, а рок познєйше 2,2 милиони. Влонї то було 300 тисячи динари, а тераз суму од 600 тисячи треба розподзелїц на голєм пейц национални заєднїци. Покраїнски секретар Мирослав Штаткич гварел же його Секретарият потримує информованє и видавательну дїялносц на руским язику, алє же евентуалне звекшанє даваньох за тоту намену мож обчековац аж после ребалансу покраїнского буджета. З другого боку, Штаткич гварел же потрима же би „Руске слово” обявело голєм два кнїжки як заєднїцки видавательни проєкт зоз Заводом за културу Войводини. Тиж так, констатоване и же би Установа „Руске слово”, у терашнїх обставинох, видавательну дїялносц на руским язику мала орґанизовац у сотруднїцтве зоз Заводом за културу войводянских Руснацох и Националним совитом Руснацох, так як то пракса и при других новинско-видавательних установох меншинох. Як толкує Микола Шанта, институцийна потримовка постої и далєй, алє очиглядне же ше вше вецей одвичательносци, односно финансийней терхи, за очуванє рускей литератури препущує самей заєднїци, цо тренд з хторим нє можеме буц задовольни:

– Видавательство потераз у 2017 року на трох уровньох – републичним, покраїнским и городским, конкуровало з 10 насловами, увидзиме кельо з тих проєктох буду прилапени. Виглєдує ше можлївосц сотруднїцтва з културнима институциями ЕУ хтори присутни у Сербиї, а медзи нашима людзми у Канади єст приватних донаторох заинтересованих же би финансовали публикованє дзепоєдних насловох з видавательного плану „Руского слова”. Наздавам ше же зме зоз шицких тих жридлох у 2017. року годни обявиц голєм пейц – шейсц наслови по руски – гвари Шанта.

DSC_0106

РОЗПИСАНИ РУСКИ КОНКУРСИ

Прешлого тижня розписани конкурси за софинансованє дїялносци у нашей култури. Одбор за културу Националного совиту 22. марца розписал Конкурс за софинансованє програмох и проєктох у обласци защити нєматериялного културного нашлїдства и уметнїцкей творчосци Руснацох, односно за софинансованє роботи музично-танєчних и драмских секцийох у КУД-ох и здруженьох и участвованє на наших манифестацийох и фестивалох, насампредз пре злєпшанє квалитету уметнїцкого виводзеня.

За софинансованє програмох и проєктох у обласци култури по Конкурсу опредзелєни милион и 500 000 динари – по 300 000 за пейц обласци – за „хорске шпиванє”, „фолклорну творчосц”, за „народни и тамбурово оркестри”, за „жридлове шпиванє” и за „театралну творчосц” (дзе по 150 000 дин. опредзелєни за представи за одроснутих и за представи за дзеци).

Обласц „хорске шпиванє” ше насампредз одноши на пририхтованє хорох и хорских секцийох за участвованє на Хорским фестивалє „Карпати” у Вербаше; обласц „фолклорна творчосц” за порядну роботу фолклорних секцийох и за участвованє на Фестивалє фолклору Руснацох „Коцурска жатва”; обласц „народни и тамбурово оркестри” за порядну роботу оркестрох и за участвованє на „Мелодийох Руского двору” у Шидзе; обласц „жридлове шпиванє” за порядну роботу жридлових шпивацких ґрупох и участвованє на Фестивалє „Най ше нє забудзе” у Дюрдьове и обласц „театрална творчосц” за пририхтованє театралних представох за дзеци, односно театралних представох за одроснутих и їх участвованє на Драмским мемориялє Петра Ризнича Дядї.

Конкурс тирва по 14. април 2017. року, прияви ше подноши виключно на формулару за ньго, а Конкурс (и формулар) у цалосци обявени на веб-сайту Националного совиту Руснацох – www.rusini.rs. Хтори проєкти котри сцигню на Конкурс буду софинансовани и з яку суму, будзе одлучовац Одбор за културу Националного совиту.

Завод за културу войводянских Руснацох розписал Конкурс за орґанизованє манифестацийох у обласци защити нєматериялного културного нашлїдства Руснацох у 2017. року, хтори ше одноши на софинансованє орґанизованя наших манифестацийох и фестивалох з Календара репрезентативних манифестацийох Националного совиту Руснацох у тим року.

За Конкурс наменєни вєдно милион динари, а з проєктами за орґанизованє манифестацийох и програмох можу конкуровац КУД-и и здруженя гражданох, найпознєйше по 14. април.

Прияви на Конкурс ше подноши виключно на формулару хтори состойна часц Конкурса, хтори у цалосци обявени на сайту Заводу – www.zavod.rs. О виборе проєктох за софинансованє хтори сцигню на Конкурс будзе одлучовац окремна комисия, хтору менує Управни одбор Заводу.

ФОРМУЛА ЗА БУДЖЕТ

Винос за софинансованє дїялносци поєдинєчного националного совиту зоз буджета АП Войводини ше одредзує на основи фиксней и вариябилней часци – фиксна часц иста за шицки совити и виноши 30 одсто з цалосно опредзелєних средствох у буджету АПВ за тоту намену, док ше вариябилну часц одредзує на основи числа припаднїкох єдней меншини и числа єй установох.

(Опатрене 139 раз, нєшка 1)