Отверанє ґу новей публики

автор анамария ранкович
844 Опатрене

У марцу 2008. року АП Войводина и Национални совит Руснацох принєсли Одлуку о снованю Заводу за културу войводянских Руснацох, а перши активносци на очуваню, унапредзеню и розвою културней окремносци и очуваня националного идентитета нашей заєднїци почали уж концом истого и початком 2009. року.  Дзешец роки познєйше, Завод ма за собу значни резултати – капитални виданя, формовану явну библиотеку, диґиталну базу, успишно реализовани проєкти и партнерства, отримани вистави, промоциї и фахово сходи, потримани нашо манифестациї и орґанизациї… и вельке число припаднїкох нашей заєднїци хтори нє знаю анї цо Завод роби, анї дзе ше находзи.

Доступни виглєдованя указую же значна часц публики, нє лєм у Сербиї, алє и цалей Европи, нє участвує достаточно у културних и уметнїцких активносцох и прето „розвой публики” постал єден зоз значнєйших спокусох сектора култури у цалей Европи. Мала зме заєднїца, алє нас тота статистика нє заобиходзи, а праве прето таки приступ и вельо значнєйши за нас.

Сцели зме на окремни способ означиц 10. рочнїцу Заводу, нєзвичайно, праве з акцентом на розвою публики, а нє отримац ище єдну святочну академию у морю манифестацийох хтори маме. Потребне було превжац крочаї же бизме ше нє представяли нєпреривно лєм сами себе, визначиц же руска култура нє лєм фолклор и указац же Заводу отворени и доступни простор за шицких уметнїкох, фаховцох, орґанизациї, студентох, нєформални ґрупи, поєдинцох, алє и за дзеци и їх родичох, баби, дїдох, наставнїкох, виховательох, младих, пензионерох, гевтих хтори знаю вельо о рускей култури и гевтих хтори нє знаю нїч.

У тим контексту, активносци у рамикох означованя 10. рочнїци Заводу почали зоз виставу младих уметнїкох зоз рускей, словацкей, румунскей, мадярскей и горватскей заєднїци под назву „Зоз слику вєдно” хтору вєдно орґанизовали пейц меншински заводи у Войводини. Руски завод з тей нагоди розписал явну поволанку на хтору ше явели 4 млади особи, до другого кругу фахова комисия вибрала два мена, а потим селектор вистави – Нела Тонкович зоз Сучасней ґалериї у Суботици вибрала Даряна Гардия зоз Руского Керестура, хтори тераз у Праги на мастер студийох дзе виучує литоґрафию. Тота наисце репрезенативна вистава резултат намаганьох меншинских заводох ґу унапредзеню сотруднїцтва и презентованя нашей роботи и култури меншини хтору представяме и другим заєднїцом и векшинскей, розбиваюци источашнє предрозсудки и звичайни задумки о меншинских заєднїцох през презентацию наших вершинских младих уметнїкох. Вистава „Зоз слику вєдно” премиєрно отворена у Суботици у септембру, у Новим Садзе у октобру, 21. новембра будзе представена явносци у Зренянину, а у фебруару у Сенти.

Як шлїдуюци крочай у таким концепту означованя того значного ювилея, фокус нам бул на дзецох и тих хтори их провадза. Циль тих роботньох же би ше упознали зоз нашима уметнїками и уметнїцкима елементами и напрямами, историчарами, писателями и иншима значнима особами, подїями и поняцами зоз нашей култури на креативни способ звонка школских лавкох. През розвагу презентовани мена и факти лєгчейше ше прилапюю и паметаю, а у тим процесу ключне уключованє и тих хтори приведли дзеци на роботнї, прето же и вони тиж часц новей публики гоч можебуц уж и знаю (а можебуц анї нє) шицко тото цо ше дзецом на роботньох презентує.

Младеж, то шлїдуюца ґрупа публики хтору чежко прицагнуц и заинтересовац, а хтори вєдно зоз прешлу спомнуту ґрупу, значни фактор у отриманю нашей заєднїци прето же вони тоти хтори би мали предлужиц очуванє руского идентитету. За нїх у програми направени окремни сеґменти и розваги и темох хтори за нєшкайшу младеж важна, а хтори покус ище вше табу, гоч би нє требали буц. През ексклузивну проєкцию наградзеней видео уметнїцкей роботи Юлиї Неджински зоз Польскей и психолоґийну роботню на тему депресиї и самозабойства сцели зме порушац диялог о менталним здравю младих, гоч младих було найменєй на подїї. З другого боку, презентация фуяри, промоция нового албуму народних шпиванкох обробених на сучасни способ Саши Палєнкаша, представа „Жени” и бависко „Сцекнї зоз Заводу” задумани тиж як дотик зоз руску културу през розвагу. През проєкцию видеа о проєктох Заводу и округли столи на тему „Репертоарни зборнїк за руски хори”, „Двоязичносц при Руснацох“, „Перспектива театралного живота при Руснацох” сцели зме здогаднуц на даєдни успишни, вельки проєкти и порушац даєдни теми и потенциялни нови предклади проєктох Заводу у будучносци.

Тримам же програма з нагоди 10. рочнїци Заводу була успишна,  гоч нє була масовно нащивена, прето же сом видзела нових людзох и дазкельо раз чула слова „першираз сом ту”. За Завод важни людзе, прето же вони творя єдну културу и за нїх ше култура твори, та яка то вец институция култури кед  людзох, односно публики, реципиєнтох змистох у нїм нє будзе.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ