Охабяме релевантни шлїд у култури

автор олена планчак-сакач 26. фебруар 2018

Прешлого тижня Орґанизацини одбор за преславу Националного швета Руснацох отримал евалуацийну схадзку, после швета, же би ше вианализовало у якей мири тото цо було заплановане и реализоване. Констатоване же после святочней академиї достати числени винчованки, як з боку музичних фаховцох, так и з боку политичних особох, руководзацих зоз Националного совиту Руснацох и присутних госцох.

Академия, вистава и промоция Моноґрафиї отримани у прекрасним просторе Городскей хижи у Суботици, та гоч то и нє бул найадекватнєйши простор за програму, зоз класичну бину и  сценоґрафию, вон бул святочни и ми ше як заєднїца ище нє мали нагоду представиц на таким месце. Тот простор диктирал и концепт святочней академиї, та вона була вецей камерного типу и обдумана на нових основох хтори даваю риси за будуци академиї, бо тот концепт отворени и ище вше го мож додумовац.

Циль того Орґанизацийного одбору бул академиї дац єден пиєтет, єдну святочну хвильку здогадованя на нашо предки, хтори ту уж три вики зоз своїм знойом и трудом будую руску културу, наш идентитет и указац же ми як заєднїца твориме єден релевантни шлїд у култури того простору и, же як заєднїца маме младих на котрих остава наша будучносц. Прето у програми були найвецей млади, нашо нови моци, наш будуци потенциял.

До програми зме уткали двох творительох, Мафтея Виная, хтори жил и робел у Суботици, зоз його литературну творчосцу, бо у тим року означуєме 120-рочнїцу од його народзеня, а на академиї була присутна и його дзивка Татяна Таґасович. Тиж так конєчно зме представели часточку зоз богатей творчосци Ивана Ковача, єдиного нашого композитора у класичней музики, а на програми була присутна и його дзивка Катарина Ковач. Творчосц Ивана Ковача ма тирвацу уметнїцку вредносц, його композициї були на репертоаре у Паризу и Києву, та його творчосц Руснаци можу и муша брендовац, вона наш руски бренд.

Суботичанє малочислена руска заєднїца, алє були одлични домашнї и до програми уткали своїх одличних рецитаторох зоз добре вибранима стихами. У Архиєрейскей Служби Божей участвовал керестурски Церковни хор хтори окреме допринєсол святочносци духовного дожица зоз своїм прекрасним шпиваньом.

Вистава трох уметнїкох Евґена III Кочиша, Александра М. Лукича и Андреї Палатинус була на шветовим уровню, як констатоване на схадзки Орґанизацийного одбору, а цо ше дотика Моноґрафиї, ту були проблеми пре кратки час у єй реализациї, та ше пробує обявиц дополнєне виданє.

На схадзки заключене же поволанки за швето були видруковани початком децембра, та так политични естаблишмент поволани начас, та по першираз  на нашим швету бул предсидатель войводянскей Влади Иґор Мирович, хтори Руснацом указал окремну чесц зоз порихтану бешеду през хтору зме мали нагоду чуц же на швето пришол добре информовани о нашей заєднїци.

Першираз о нашим швету були информациї и на РТВ Беоґраду, а швето вообще медийно одлично попровадзене и з боку локалних суботицких медийох, як у новинох так и на ТВ, а и з боку новосадских медийох.

После святочней академиї особнє сом достала винчованки од панї Бабич и пана Лазина хтори гварели же давно нє були на єдней такей културней и святочней академиї дзе им нє було допито анї у єдней хвильки, а пре добри упечатки можебуц ше риша и просторни проблеми суботицкого Дружтва, хторе, нажаль ище вше нє ма свой простор у Суботици.

Тот Орґанизацийни одбор вибрани на штиророчни мандат, мал подполну потримовку и довириє УО Заводу за културу войводянских Руснацох, а док НСР одлучи по якей схеми ше надалєй будзе означовац нашо Националне швето, чи по местох чи лєм у Новим Садзе, бо преслави по векшини наших местох круг заокружели, вец уж будземе роздумовац и о преслави Националного швета у 2021. року, кед город Нови Сад будзе престолнїца култури, а ми ше як заєднїца маме указац медзи першима.

Орґанизацийни одбор ище нє потрошел шицки свойо адути, идеї и предкладаня, дацо ше у тим року нє могло реализовац пре обєктивни причини, а дзеки за роботу єст. Шицки зме у тим були першираз и тото искуство зоз Суботици нам шицким барз значи, бо на искуству ше учи. Єден священїк после академиї гварел, най парафразуєм, же посцигнути завидни уровень, а тераз спод того вецей долу нє мож!

(Опатрене 146 раз, нєшка 1)