ПРЕДВИБЕРАНКОВА АНАТОМИЯ: РУСНАЦИ И ОБРАЗОВАНЄ У 21. ВИКУ

автор зденко лазор 31. октобер 2018

На початку 21. вику Руснаци ше нашли на розкрижю нових, сучасних обставинох хтори паную у цалей образовней системи. Кед слово о образовней системи нє лєм Руснацох, алє вообще у цалим швеце, можеме замерковац же система кед ше зоз крейду писало по табли, або кед ше математика учела з  пасульками, або зарнами кукурици, уж давно страцела смисел. У нешкайши час, кед ше розвили рижни файти технолоґийних и технїчних средствох хтори можеме хасновац, и настава почала доставац иншаки випатрунок. Дакеди ше анї задумац нє могло же будземе хасновац сучасну технолоґию, а тераз уж цалком ясне же фокус будзе на описменьованю шицких хтори ище вше информатично нєписмени.

Зоз нову технолоґию приду и нови наставни и образовни намаганя же би ше на цо єдноставнєйши способ заинтересовало школярох нє лєм за школу, алє и за науку, виглєдованя и сучасни приступ. То праве и найвекши задаток хтори кажди поєдинєц муши зробиц, кажди наставнїк муши рушиц од себе и почац зоз малима крочаями присподобйовац способ преношеня знаня на младши ґенерациї.

Кед слово о образовней системи и Руснацох у нєй, можеме шлєбодно повесц же Република Сербия у потполносци потримує наставу на шицких мацеринских язикох, та так и по руски, цо можеме потвердзиц зоз велїма прикладами добрей пракси од оводи, основней школи, стреднєй школи, та по факултет. Од малючка нашо дзеци маю нагоду уписац ше до оводи дзе буду зоз другима дзецми хтори у рускоязичним стредку, та на тот способ пестовац руски язик од малючка. Основна школа и стредня школа єдина хтора у швеце по руски ма преподаваня, находзи ше у Руским Керестуре, и як єдина у швеце отримує нам руску образовну систему хтору предлужуєме зоз Филозофским факултетом и Катедру за руски язик. У Републики Сербиї, а и у швеце, за шицких Руснацох твердза же су найобразованша национална заєднїца з оглядом на число людзох хтори ше вияшнєли як Руснаци.

Зоз другого боку ту и проблем же ше у менших стредкох, нажаль, случує же ше уж медзи Руснацами нє чує слово по руски. Оводи часто нєт, односно вихователїки нє бешедую по руски, алє лєм баба и дїдо у обисце, а младши ґенерациї уж забуваю язик, або нароком або же би ше нє розликовали. Потим ше така „традиция” преноши як пресликована до основней школи, а потим и до стреднєй, та ше починаме намагац затримац дацо цо жадаме отримац у нашей заєднїци.

Ту би требала образовна система помагац у цалосци и потримовац нє лєм векши стредки, алє и тоти менши, же би ше шицки намагали порушовац цо вецей младих людзох у бешеди на мацеринским язику. Прето и добра ствар технолоґия хтору мушиме уводзиц до образовней системи, почац розвивац и апликациї и сучасни способи ученя.

(Опатрене 118 раз, нєшка 1)