ПРЕДВИБЕРАНКОВА АНАТОМИЯ: Руснаци Руснацом нє треба же би були опозиция

автор яким винаї 26. октобер 2018

Виберанки за нове зволанє Националного совиту Руснацох отримаю ше 4. новембра 2018. року, дзе кажде хто ше уписал до Окремного виберацкого списку годзен директно уплївовац на тото же кого жада же би го у наступних штирох рокох представял у його найлєпшим интересу. Право, хторе кажди Руснак, або припаднїк даєдней другей меншинскей заєднїци, треба же би вихасновал.

Национални совити конциповани так же би держави олєгчали роботу и же би ше насампредз старали о образованю на язикох меншинох, о националней култури, информованю на язику меншини и о урядовим хаснованю язика и писма, найвецей у администрациї.

Держава, як главни патрон, єдини финансиєр шицких Совитох, з тим же даєдни национални заєднїци маю векшу лєбо меншу помоц од своїх матичних державох. Нажаль, Руснаци у Сербиї официйно нє маю свойу матичну державу так же єдини приход нашого Совиту од Републики, хтори на рочним уровню виноши коло 12 милиони динари.

Кед слово о виберанкох за Национални совит Руснацох, тогорочни виберанки ше нє вельо розликую од тих хтори ше збули 2014. року. Актере менєй-вецей исти, политика менєй-вецей иста, а кампаня рижнородна. Кед би ше хтошка з боку припатрал и провадзел кампаню наших лїстинох, подумал би же зме найдемократичнєйша заєднїца на цалим швеце. Под час писаня того текста, на виберанки за Совит рускей националней меншини преглашени були седем лїстини. Од вкупно 14 246 Руснацох по попису жительства зоз 2011. року, од хторих дакус менєй як 8.000 були приявени до ОВС, Руснаци абсолутни рекордере по числу лїстинох. Кед би ше направело даяки експеримент, од тих дакус менєй як 8 тисячи верим же би ше вецей як половка медзисобно познали. Анї меншей заєднїци, анї вецей лїстини. З другого боку, причина вецей же би кажде вишол и гласал, прето же нїхто нє може повесц же нє ма вибор!

Пред приповедку о тим як треба конциповац нови Совит, на яки способ и цо треба же би робели його одбори, думам же ше наруцує єдно вельо важнєйше питанє, а то питанє нашого националного єдинства! Нє шмеме себе допущиц дальше осипованє нашого националного єства, треба робиц на єдинству и становискох коло хторих шицки Руснаци у Сербиї годни стануц и потримац их. Мушиме ше дзвигнуц понад локалну политику и политиканства, охабиц демаґоґию пре власни хасен и робиц вєдно на хасен цалей националней заєднїци. Руснаци Руснацом нє треба же би були опозиция!

Кед слово о лїстини на хторей и я єден зоз кандидатох, мушим повесц же то нє политична лїстина, алє лїстина составена з людзох хтори маю свойо „Я”, чесних и витирвалих. Гоч векшина на лїстини зоз Руского Керестура, скоро половка на даяки способ участвовала у роботи прешлого зволаня Совиту, и так директно и конкретно потримовала рижни проєкти у шицких местох у хторих жию Руснаци, а  нє лєм у Керестуре. На лїстини „За Руснацох – Желько Ковач“ находза ше 12 особи, млади, школовани, искусни и кажде од нїх, по моїм особним думаню, заслужує место як полноправни член Совиту.

Кед слово о програми и закладаньох лїстини у штирох обласцох за хтори Совит компетентни, на першим месце вшелїяк треба же було предлужованє зоз добру праксу як цо то интензивна робота на формованю руских оддзелєньох по шицких наших местох, стимулованє школярох и студентох зоз стипендиями, лєтнї и жимски школи у иножемстве и подобне. Тиж так, тото цо ше указує як єдна файта проблему то наставни кадер у наших школох, окреме у єдиней рускей школи на швеце у Руски Керестуре, треба предносц давац нашим школованим студентом и професором же би векшинска настава, дзе то можлїве и витворлїве, була на першим месце на руским язику.

Кед слово о култури, треба чувац нашу културу, алє исто так ше мушиме отверац ґу другим и на таки способ ше  промововац. Тиж так, треба же би ше пренашло тирваце ришенє за проблем финансованя Руского народного театру.

Наша бешеда и писня треба же би ше чули у каждим обисцу и прето Совит и його Одбор за информованє муши буц вельо активнєйши и провадзиц стан на терену. Треба потримац и помагац нашим медийом хтори после приватизациї 2015. у нєзавидним положеню, а як ришенє треба глєдац у формованю власного и нєзависного Рутен радия.

На концу, мушиме вихасновац шицко цо ше нам понука и шицко цо нам по Закону припада. Там дзе маме право, мушиме инсистовац на тим же би у явних установох и Општинских орґанох були заняти Руснаци, же би зме администрацию заокружели на руским язику.

Шицко тото наводзим як причину прецо я пристал буц на лїстини „За Руснацох – Желько Ковач” вєдно зоз тима 11 членами. Маме исти цилї и исте наздаванє же шлїдуюце зволанє Националного Совиту будзе робиц на хасен шицких Руснацох у Сербиї.

(Опатрене 338 раз, нєшка 1)