Писня спрам рецитатора, а нє рецитатор спрам писнї

автор Тамара Салаґ/Лидия Костелник 7. април 2017

Зонска смотра рецитаторох отримана 18. и 19. марца у Бачу. У трох возростох участвовали 13-еро рецитаторе по руски од котрих ше осмеро пласовали на Покраїнску смотру у Сечню, котра ше будзе отримовац од 21. по 23. април

У младшим возросту далєй ше буду змагац Иван Молнар и Кристина Дюранїн з Дюрдьова и Катарина Накич з Нового Саду, у штреднїм возросту Валентина Новта з Руского Керестура, Катарина Недич з Коцура и Валентина Салаґ з Дюрдьова, a у старшим возросту Мирослав Малацко и Павлина Шепински зоз Керестура. У наших руских местох єст вельо дзеци, алє и младих котри заинтересовани за рецитованє, та вец єст и мотивациї як за нїх, так и за фахових руководительох. Мая Зазуляк вєдно зоз Оленку Живкович того року першираз пририхтовала рецитаторох у стреднїм и старшим возросту у Руским Керестуре. Мая, бувша рецитаторка, преноши свойо искуства на терашнїх рецитаторох и учи их рецитовац так як цо учели и ю.

Recitat-Zona-Starsi-12 copy– Кажди фахови руководитель ма свой стил як поставя рецитаторох, по чим су препознатлїви, а думам же ше то здобува з роками. При виборе писньох, цо можебуц и єдна з найчежших стварох у тей роботи, меркує ше же би ше рецитатором нє давалo писнї котри уж вельо раз рецитовани, чи по руски, чи по сербски – толкує Зазулякова.

Длугорочни рецитатор Мирослав Малацко зоз Руского Керестурa мал вельо успихи, а найвекши успих посцигнул 2008. року у Валєве на Републичней смотри рецитаторох дзе завжал треце место. Нїґда му нє чежко пририхтац писню, бо то роби зоз любови.

– Цо ше дотика упечатку котри треба охабиц на публику, то придзе зоз емоцию у писнї котру я чувствуєм и так пренєшем и на слухачох. Писню пририхтуєм так же ю читам и преучуєм док ю нє звладам, нє мам одредзени час, и завиши одо мнє як ю дожиєм – гвари Мирослав.

У Дюрдьове дзеци пририхтую Яким Гарди, Єлена Салаґ и Мария Самарджич. Якимово перше опробованє у рихтаню рецитацийох Дюри Папгаргая було ище 90-их рокох кед водзел дзецинску драмску секцию у Дюрдьове.

– Нїґда нє рихтам вельо рецитаторох, найвецей троїх. Остатнї даскельо роки вельо сотрудзуєм и зоз учительку Єлену Салаґ. Вєдно зоз ню читаме писнї, видвоїме найинтересантнєйши, бо кед рецитаторе нє прилапя писню, кед им ше нє попачи, вец ю анї нє можу так добре одрецитовац. Вибераме писню спрам рецитатора, а нє рецитатора спрам писнї – толкує Яким.

Рецитаторка Валентина Салаґ зоз Дюрдьова успишно ше змага уж шейсц роки. Потераз мала надосц успиху, а 2013. року сцигла и по Републичну смотру рецитаторох у Валєве, прето же теди освоєла друге место на Покраїнскей смотри у Сечню. Прешлого року тиж наступала и на Републичней смотри.

IMG_2196– През цали рок ше рихтам и то так же участвуєм на рижних збуваньох зоз исту писню, а дас мешац пред змаганьом мам интензивнєйши проби. Проби мам два раз, лєбо три раз тижньово и нє тирваю длуго, найвецей пол годзини. Кед видзем на бину, вше присутна позитивна трема, алє то нє вплївує на мнє – гвари Валентина.

У Коцуре єст тиж успишних рецитаторох, єдна зоз нїх и школярка пиятей класи основней школи Катарина Недич, а вона рецитує уж пияти рок. Найлєпши успих зазначела праве того року прето же ше пласовала на Покраїнску смотру.

– Починам ше пририхтовац мешац скорей, нє мам трему кед рецитуєм, бо сом уж звикла на сцену. Кед єст у школи даяки збуваня, часто ме волаю же бим и там дацо одрецитовала – гвари Катарина.

У каждим возросту єст огранїчене кельо писня може тирвац, та ше муши мерковац и на длужину писнї, толкує руководителька Мая, а тиж, од нєй дознаваме же треба мерковац же би писня була прилагодзена возросту рецитатора.

– После змаганя вше ше мож посовитовац зоз членами жирия, котри поведза цо нє було добре, цо треба пременїц, лєбо на цо треба примерковац, та то вец и фаховим руководительом може буц наук за други раз – гвари Мая.

А Яким додава же добри рецитатор муши точно и чисто вигваряц слова, же би ше ясно чул кажди глас. Треба же би мал мелодични глас, а, вшелїяк и надосц таланту. Барз значне же би дзецко допущело же би ше зоз нїм могло робиц, же би фахови руководитель могол пренєсц на ньго тото цо задума.

(Опатрене 219 раз, нєшка 1)