Пласман найвекши проблем

автор сас 29. септембер 2017

Польопривредне ґаздовство Боґданов зоз Дюрдьова дзевец роки продукує орґански лїсковци, а попри нїх и орґанску желєняву житарки, пасулю, парадичи, цвиклу, билу кукурицу и сою, та и курчата и вайца. Пейцчлена фамилия за тоту роботу ма дзеки, алє нє и сиґурну цену и тaрґовище за одкуп їх продуктох.

Сима и Александар Боґданов, оцец и син, водзаци у фамелийней роботи у продукциї лїсковцох. Уж дзешати рок на єдним гектаре допатраю пейцсто древка лїсковци, односно осем сорти котри ше медзисобно опрашую.

Медзи нїма италиянски сорти, наприклад  „тонде”, тоти котри хаснує италиянска фирма „Фереро Рошер”, котри ма плод штреднєй велькосци, як и америцки „енис” и „халски джин” котри маю векши плод.

Котри сорти лїсковца треба засадзиц, о тим ше Сима совитовал зоз фаховцами з Польопривредного факултету у Новим Садзе и Заґребе. Попри тим, на роботу го стимуловал и державни конкурс за потримовку продукциї.

– Нє маме вельо жеми, та зме ше одлучели на таку продукцию. Пред дзешец роками отворени конкурс за врацанє уложених средствох у продукциї лїсковцох, конкуровали зме и достали дзешец евра по древку. Жадал сом посадзиц векше количество, алє сом нє мал дзе – гварел Сима Боґданов, дипломовани наставнїх физичного воспитаня и биоенерґетичар, алє у тей приповедки продукователь овоцох, а насампредз почитователь здравей жеми и поживи.

Пред тим засадом, у загради посадзел пейдзешат древка лїсковца, котри купел од припознатого продукователя у Банаце, алє ше нє указали як добри. Вельо древка ше осушели, як и шицки опрашоваче медзи нїма.

На консултацийох на Польопривредним факултету у Новим Садзе му гварене же ше 95 одсто лїсковци до нашей дрежави увожи и же їх продукция ма потенциял и перспективу. Обачел и же у векших маркетох у Новим Садзе лїсковец три раз, та и штири раз драгши як домашнї.

ПРОДУКОВАТЕЛЄ ПРЕПУЩЕНИ САМИ СЕБЕ

Боґданово тото укладанє видза як добру инвестицию, бо древо лїсковца може жиц и вецей як седемдзешат роки. Алє за його продукцию примарне мац средства и сцерпеня. Найвекши проблем пласман, алє тота тема уж позната шицким продуковательом котри препущени сами себе.

– Чкода же тарґовище нє ушорене, препущени зме лєм своїм способносцом, знаходлївосци и тому же кого познаме. Окреме зме охабени на милосц и нємилосц накупцом котри любя спущовац цену. Ширше патрено, чкода же ше у, так повесц, шицких сеґментох нашого дружтва нєпреривно вичерпує енерґию з людзох, окреме тих цо маю дзеку дац ше до дачого. Препущени зме закону моцнєйшого – гварел Сима Боґданов.

Його фамелия лїсковци залїва з помоцу тифона, а плоди збераю з руками. Обачели же доставаю розличне количество рода з рока на рок, же сорти розлично подноша климатски пременки, алє и же єст вше вецей плоду.

– Наша домашня сертификацийна хижа дава можлївосц пласовац лїсковец и до иножемства, та найвероватнєйше же док будземе мац векше количество, опробуєме и тото. Єст информациї же ше вонка достава вецей як 20 евра по килограму. Думам же чкода предац наш орґански продукт було котрей фирми котрей тот факт нє важни – наглашел Александар Боґданов.

Прешлого року мали коло штиристо килограми плоду на гектару, а того року планую же будзе коло пейцсто, бо сезона збераня роду ище вше тирва. Свойо продукти предаваю очисцени и сирови по тисяч штиристо динари и печени по тисяч шейсто динари по килограму, з дому и на Рибовим пияцу у Новим Садзе у орґанскей часци, як и по фейсбук профилу Bogdanov organic.

Одкладанє плодох нє проблем, бо лїсковец за таке подзековни, нє глєда вельо, алє орґанска продукция глєда вельо анґажованя. Векши проблем то наднїчаре, бо треба зберац з руками, алє и крадоше.

Сима Боґданов з фамелию порядно нащивює преподаваня о орґанскей продукциї, и виклада свойо продукти на саймох и манифестацийох. У процесу су за доставанє сертификату орґанскей продукциї лїсковцох, а идуцого року, котри у тим шицким треци по шоре, би го требали и достац. Потамаль их поряднє нащивує инспеция зоз сертификацийней хижи OCS зоз Суботици и утвердзує чи жем орґански чиста.

ТРЕБА ШЕ ОРИЄНТОВАЦ НА ВИВОЗ

Штредком септембра у Велькей сали Општини Жабель италиянска фирма „Фереро Рошер” у Жаблю орґанизовала представянє технолоґиї продукциї лїсковцох, як и можлївосци контраченя лїсковцох за предай прейґ тей фирми.

Сход отворел представнїк локалней власци задлужени за промоциї у обласци польопривреди Дарко Радойчин. Потим о продукциї лїсковцох, пририхтованю жеми, о можлївим сотруднїцтве и тарґовищу бешедовал сотруднїк „Фереро Рошера”, аґроном задлужени за Войводину у компаниї „Аґрисера” Слободан Павлович.

О продукциї, способе хованя лїсковцох, предносцох лїсковцу у одношеню на други култури, як и о условийох подписованя контракту за одкуп бешедовал и директор розвою „Фереро Рошера” за тот реґион Александар Петрович. Компания „Аґрисера” з Алекса Шантичу ма кооператску мрежу и заплановани циль дзешец тисячи гектари з кооперантами у одредзених реґионох Сербиї. Коло шейсц тисячи гекатри би требали буц посадзени у сотруднїцтве з польопривреднїками котри маю од єдного по дзешец гектари, а штири тисячи гекатри з польопривреднїками котри би на поверхносци вецей як дзешец гектари посадзели лїсковец.

– Циль нам розшириц продукцию, а нє лєм сотрудзовац з менєй польопривреднїками котри маю векши поверхносци. По цени и реалних ценох у Сербиї од тей продукциї мож крашнє жиц, єдино же треба чекац же би древко дало полни род. Терґовищу на ґлобалним уровню потребни нови и квалитетни лїсковец, так же „Фереро Рошер” жадаюци же би ше пребил на тим тарґовищу почал тоту кооперантску мрежу – гварел Слободан Павлович.

Найвекши продукователь лїсковцох Турска, зоз 65-70 одсто (вецей як 650 000 тони) шветовей продукциї, потим Италия зоз 12-15 одсто и други жеми чия продукция нє преходзи понад 5 одсто. Медзитим, сортимент турскей продукциї нє задоволює з квалитетом „Фереро Рошер”.

Цена лїсковца з роками вше векша. Пред петнтац роками просекова цена одкупа була 2,36 евра, пред дзешец роками 2,5 евра, а остатнї три роки 3,6 евра. Як гварене, поглєдованє и цену ше нєпреривно звекшує, цо процивне як при других продукцийох.

За сотруднїцтво зоз нїма насампредз треба анализовац жем, после чого ше достава план садзеня, купи ше од нїх древка, цена 2,2 евра, а потребна и документация з котру мож конкуровац за субвенциї. Анализовани тот реґион и заключене же на 9 од 10 овоцнїкох нє посадзена адекватна сорта.

За садзенє єдного гектара лїсковцох треба од 5 до 7 000 евра, а до того ураховане услужне гноєнє, подриванє, оранє, фине пририхлтованє, розмерйованє, древка, засадзованє, ограда и система за наводньованє.

– У овоцарстве сущносц вивоз, бо нашо тарґовище засицене и остатнї три роки є у суфициту, алє цена добра. Шветова цена 3,6 евра за килу, а у нас ше нєочисцени предава за максимално 2,2 евра по кили. Треба ше ориєнтовац на сорти котри ше найвецей предава.

Лїсковец зоз Сербиї вельо квалитетнєйши як зоз Турскей, чия продукция и учасц на шветовим тарґовищу помали опадує, гварел Александар Петрович котри лїсковец ма уж седемнац роки. Вон пошведочел же значне сотрудзовац зоз фаховцами, бо єдного року лїсковци му орезовали нєфахови особи, цо познейше барз обачиц.

Гвари же заш лєм то подзековна овоц, бо лєгко подноши климатски пременки, лєгко ше лїчи и нє ма вельо природних нєприятельох. Полни род ше посцигує зависно од сорти, алє углавним од седмого року. Одкупює ше зоз 18 одсто влаги, а мож го сушиц и вонка на цуку.

СУБВЕНЦИЇ МОЖ ДОСТАЦ

Чисти заробок по гекатре лїсковох може буц медзи 5 000 и 7 000 евра. Министерство польопривреди и Покраїнски секретарият за польопривреду субвенционую пестованє лїсковцох и кед ше добре порихта документацию, велька можлївосц же ше и достанє субвенциї, цо потерашня пракси и указала.

На преподаваню гварене же треба обезпечиц средства и сцерпенє

На преподаваню гварене же треба обезпечиц средства и сцерпенє

(Опатрене 131 раз, нєшка 1)