Права хтори Устав и закони ґарантую, администрация селектує

автор єлена перкович
943 Опатрене

Член 10. важацого Уставу гвари же у  Републики Сербиї  у службеним хаснованю  сербски язик и кирилка,  а службене хаснованє  других язикох и писмох  реґуловане  зоз окремним законом у складзе зоз Уставом. Права, обовязки, та и пенєжни  кари котри предписує  Закон о урядовим хаснованю  язика и писма реґуловани зоз вкупно 30 членами. Як и кажди закон, и вон ше дотика шицких гражаданох Сербиї,  алє є окреме интересантни  припаднїком националних меншинох, бо є єден з ридких  котри формат  меншинских правох  опера на статистични податок. Так член 11. того Закона гвари же на териториї   локалней самоуправи дзе жию припаднїки националних меншинох їх язик може буц у „ровноправним урядовим хаснованю” алє под условийом же тота меншина  на териториї тей локалней єдники у вкупним жительству по остатнїм попису ма найменєй 15%  припаднїкох. Ровноправне службене хаснованє язика и писма  зоз членом 11. спомнутого Закона подрозумює окреме  право меншинох же би ше на їх бешеди водзело управни и судски поступки, комуниковало зоз орґанами котри окончую явни овласценя, хаснованє язика и писма на гласацких лїсткох и виберанковим материялу, хаснованє  язика националних меншинох у роботи локалних скупштинох, Скупштини Войводини и Народней скупштини. Исти член Закона подрозумює „видаванє явних леґитимацийох и водзенє  урядових (службених) евиденцийох и збирки особних податкох на язикох националних меншинох и прилапйованє тих документох на тих  язикох  як полноважни”. Тиж, кед язик меншини у службеним хаснованю, мена орґанох котри окончую явни компетенциї, мена єдинкох локалней самоуправи, населєних   местох и улїцох, ак и други назви топонимох ше виписує на язику и писму тей меншини. Тиж так, закони и предписаня ше обявює на язикох меншинох у складзе зоз окремним законом.

У пракси, припаднїком меншинских заєднїцох нє вше лєгко  витвориц тото право, цо их, як гражаданох Сербиї,  кладзе до положеня благей дискриминациї, а причини вецейнїсти. Перше то нєадекватни провадзаци мири котри би требали обезпечиц  примену  Закона о службеним хаснованю язика и писма, а то одвитуюца кадровска структура котра и писмено и усмено може обезпечиц припаднїком националних меншинох конзумованє  того права. Ту ше вец отвера и питанє адекватней етнїчней, односно язичней, структури занятих у державних и  орґанох локалних самоуправох, явних подприємствох, цо вецей нє предмет лєм конкретней правней норми, алє и политики занятосци. Други проблем  то нєадекватне толкованє самого Закона. Наприклад, дзепоєдни матичарски служби и нєшка одбиваю виписованє особних документох на язику националней меншини. Таке толкованє у процивсловносци зоз другима Законами и спричинює отворену дискриминацию спрам припаднїкох меншинских заєднїцох а окреме малочислених и тих котри „розшати” на териториї цалей Сербиї. Конкретно: видаванє особних документох на язику и писму националней меншини то право реґуловане зоз  Законом о защити основних правох и шлєбодох националних меншинох, Фамелийним (породичним) законом и Законом о матичних кнїжкох. У тих законох ше нїґдзе право на особни документи и други виправи на язику и писму  националней меншини нє вяже за  право о  службеним хаснованю язика и писма. Тото индивидуалне право може витвориц кажди  припаднїк националних заєднїцох на цалей териториї  Сербиї и то без огляду на численосц заєднїци котрей припада. Руснак у Нишу або Грек у Валєве  ма право глєдац особну карту, пасош, вожацку, и други особни документи виписани на руским або греческим язику и писму, подрозумює ше як и на сербским язику и на кирилки. Же би то витворел, припаднїк меншинскей заєднїци муши буц пред тим уписани до матичней  евиденциї на своїм язику. Кед то нє поробене, може вимагац надополнюци  (накнадни) упис. Под условийом же го  матичаре нє одбию зоз обгрунтованьом же нє знаю язик и писмо, Другей вигварки нєт, бо Министерство державней управи и локалней самоуправи  на реаґованє Покраїнского защитнїка гражданох ище 2011. року  послало шицким локалним самоуправом (матичним службом) толкованє о праву на виписованє особних документох и евиденцийох на язику меншинских заєднїцох.  Остава надїя же замишательство коло колективного права на урядове хаснованє язика и писма и индивидуалного права о упису особного мена до особних документох на язику националней меншини будзе з часом розришене на териториї цалей Сербиї бо то, медзи иншим, наклада и Акцийни план за национални меншини.

Треба розришиц ище даяки дилеми. Чарногорска заєднїца у трецим нєудатним пробованю же би єй бешеда и писмо достали урядови статус у Општини Вербас поставела питанє як то же руски язик у тей локалней заєднїци урядови, а Руснаци нє творя анї приблїжно 15% вкупного жительства у тей општини. Тото право витворене на основи досягнутого права, односно  вияшньованя рускей заєднїци седмедзешатих рокох о урядовим статусу руского язика и писма. Понеже Устав Сербиї ґарантує уровень здобутих правох,  руски язик и писмо у статусу урядового у даскелїх општинох Войводини, у Новим Садзе и на уровню войводянскей администрациї.

Дилема вязана и за правопис язикох националних меншинох. Меншински заєднїци  славянских народох маю заувагу на виписованє презвискох по правопису  язика националней меншини. Так презвиска женох пишу у  ґентиву. По тим, у документох презвиска  малженскей пари нє идентични,  а нє идентични анї презвиска женскей у одношеню на хлопску часц фамелиї. У котрей мири вкупна державна администрация почитує таке правописне правило, хторе наклада член 11. Закона? Припаднїки националних меншинох хасную тото право нє лєм  прето же им то ґарантоване, алє им часто таки двоязични документи потребни за особну идентификацию у державох свойого матичного народу.

Припаднїки националних меншинох ше стретаю зоз нє вше  розположену и едуковану администрацию цо у старту  одбива од намири хасновац свойо  право. Треба буц упарти и на  особним и институционалним  уровню. .Язик и писмо перша ґарадича етнїчного идентитету на котрим ше будує и други идентитети. То  и перша линия  охрани од асимилицаї и дискриминациї котри зоз Уставом забранєни.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ