Провокативни и траґични Костельников живот и на сцени

автор сен 10. марец 2017

У рамикох тогорочного Драмского мемориялу Петрa Ризничa Дядї, 18. марца будзе премиєра представи „Зазбероваче труплох” автора Звонимира Павловича, а у режиї Михайла Зазуляка и Славка Ороса.

„Зазбероваче труплох” историйна драма хтора ошвицує остатнї дзешец роки живота др Гавриїла Костельника, а настала после обсяжного вецейрочного авторового виглєдованя и обявена є 2012. року у часопису „Шветлосц”. То єден з ридких драмских текстох о тей значней особи за живот и национални идентитет Руснацох на тих просторох, бо знаме же Костельник зоз своїм идилским венцом „З мойого валала” дал основу за уметнїцку литературу на руским язику, кодификовал наш руски язик, бул автор першого драмского тексту на нашим язику „Єфтайова дзивка”, а його живот вообще, окреме остатнї дзешец роки, контрадикторни, провокативни и вшелїяк траґични, як є и закончени. У нашей заєднїци, окреме у театре, хибел и бул потребни и єден таки текст, и як гварели режисере – видно же Звонимир Павлович уложел вельо часу, труду и креативней енерґиї же би, на свой способ, ошвицел тот период.

– През Костельников живот ше у значней мири преламує судьба людзох котри жили на просторе дзе бул, так же слово и о одредзеней файти зраженя восточней и заходней цивилизациї, православя и католїцизма. У самим тексту ше нє намага повесц конєчну правду, вироятно же останю одредзени дилеми. Повед бим же нароком остало простору най кажде на свой способ толкує цо ше до конца позбувало. Становиска нїґда нє буду єднаки, вше постоя одредзени подзелєня у думаньох о його улоги, а текст обрабя праве тот период хтори у нашим народзе бул табу-тема и досц нєпознати – толкує єден з режисерох Славко Орос.

2017_03030044

Понеже ше 2016. року наполнєли 130 роки од народзеня Гавриїла Костельника, тот проєкт и доприношенє РНТ „Петро Ризнич Дядя” означованю тей рочнїци, а як гваря режисере, „без претензийох же би ошвицел цали його живот и дїло и понукнул одвити на шицки питаня”.

У представи ґлумя 15-16 особи, а понеже у ориґиналу було вецей актерох, даскелї ґлумя по два улоги. Така файта представи би мала буц свойофайтови спектакл, вимага и одредзени технїчни предусловия, медзитим, указало ше же, кед прешлого року почало пририхтованє тей представи, РНТ од финансиєра достал и найменєй средства од кеди постої.

– У представи заступени рижни ґенерациї, од людзох  у зениту своєй ґлумецкей креациї, по студентох, котри уж дозрели и за таки файти улогох. Длуго зме роздумовали як звесц сценоґрафски, костимоґрафски, шветлосни, музични, мизансценски елементи на основни, баржей на универзалну символику, бо лєм на таки способ мож виприповедац сущносц тей приповедки – нукашню драму Костельника, його людски ламаня, одношеня, дилеми и траґику хтори доживйовал. Основа ґлумецкого ансамбла людзе котри маю уж вецейдеценийне ґлумецке и животне искуство, а окреме чежко було задумац витворенє того проєкта без Михайла Варґу, котри ґлуми Костельника. Йому барз дзекуєме, бо то огромна чежина хтору вон ноши у каждей сцени и ма специфичну улогу пренєсц тоти Костельниково нукашнї ламаня. То мушела буц иншака файта ґлуми од векшини його дотерашнїх улогох, цо Варґа успишно витворює – гваря режисере.

Текст писани баржей за филм, та сцени мушели буц прилагодзени театру и хронолоґийно поскладани, а спокуса була и його скрацованє, з  меркованьом на сущносц сценох и репликох. Указало ше же єдна з  почежкосцох за тоту драму епохи нєдостаток потребних униформох и у велїх професийних театрох хтори контактовали, так же на концу одредзени историйни униформи буду баржей символични, алє у функциї потребней приповедки.

 

2017_03030009

(Опатрене 222 раз, нєшка 1)