Промоция правох предусловиє же би ше их сполньовало

автор саб 28. януар 2017

Интереси меншинских заєднїцох у обласци образованя на мацеринским язику буду заступени прейґ члена Националного просвитного совиту хторого делеґує Координация националних совитох. Статус предмета мацерински язик з елементами националней култури остава виборни, а до його промоциї попри школох, треба уключиц и национални совити

Прешлого тижня у Беоґраду отримани два сходи Координациї националних совитох дзе виключно бешедоване о статусу и сполньованю права на образованє на мацеринским язику. Перше 18. януара у Министерстве просвити, науки и технолоґийного розвою зашедала Ґрупа за меншински права у образованю дзе представителє Одборох за образованє и ресорних державних орґанох, а потим о тидзень у шедзиску Националного совиту Ромох, заказани сход же би ше конкретно бешедовало о дзепоєдних кадрових ришеньох. Насампредз, треба одлучиц о кандидатох хтори у Националним просвитним совиту буду заступац интереси меншинских заєднїцох, як и о членох Роботних ґрупох при спомнутим Совиту, хтори формує кажда з осем заєднїцох хтори маю образованє на мацеринским язику. Як нєурядово мож дознац, Координация розпатра вецей кандидатох до Националного просвитного совиту, а одлука ше одвага, чи предложиц особу з найвекшей и политично моцней заєднїци, чи зоз заєднїци з найрозвитшу систему образованя, чи тоту хтора ма найвекше практичне искуство у меншинским образованю.

УНАПРЕДЗЕНЄ СТАТУСА

Сход у Министерстве просвити, у орґанизациї Координациї и под покровительством Державного секретара Ґордани Предич бул нагода же би ше анализовало партнерство витворене  медзи меншинскима заєднїцами, односно їх Координацию, и державу у обласци школства и образованя. Кед слово о статусу предмета Мацерински язик з елементами националней култури, Координация дошлїдно вимага же би то бул обовязни предмет хтори ше оценює а оцену рахує до успиху школярох, по моделу сербского як язика дружтвеного штредку.

Медзитим, становиско просвитних власцох же ше тот вибор нє шме надрильовац як обовязни, а тиж же би дзецом хтори нє уча меншински язик, у кнїжочки хибела оцена. Гоч єст модели же би ше оцена „надополнєла” з другим странским язиком, лєбо праве меншинским, хтори би по виборе могли учиц и школяре з векшинскей заєднїци, затераз вироятно статус меншинских язикох у настави нє будзе злєпшани на тот способ. З другого боку, ситуация нарок будзе лєпша, понеже предмет информатика, хтори бул у истей ґрупи виборних предметох у висших класох основней школи, як и меншински язики, та и моцна конкуренция у опредзельованю школярох, од єшенї постава обовязни.

ПИТАНЄ МАЛИХ ОДДЗЕЛЄНЬОХ

На схадзки заключене же ше националним совитом оможлїви информацию о вкупним чишлє дзецох хтори ше школую на меншинских язикох, як и чишлє школярох з поєдинєчних заєднїцох, цо оможлїви ефикаснєйше планованє образовней стратеґиї у наступних рокох. Медзи иншим, то годзен буц основ за правенє Правилнїка о формованю оддзелєньох хтори би тирвацо дефиновал случаї кед єст менєй як 15 школярох. Правилнїк би бул на уровню подзаконского акту, та би ше тот проблем нє мушел кажду єшень ознова ришовац. У тим контексту, нєобходне злєпшац и процес анкетованя родичох и школярох о образованю на меншинских язикох, дзе Координация насампредз предклада анкетованє уж у априлу, же би на лїстку були наведзени шицки 14 язики, без огляду чи у конкретней школи єст настава чи нє,

а же би виборни предмети, дзе и мацерински язик, були ясно оддзелєни од факултативней настави. Тиж, на Министерство апеловане же би ше директорох школох спозорело о значносци того питаня, як и же би до процесу информованя дзецох и родичох о праву на образованє на мацеринским язику, попри школских структурох, були уключени и национални совити. Шицко то мири хтори на хасен и националним заєднїцом, и держави, понеже образованє и школство  значни елемент Акцийного плана за витворенє правох националних меншинох у рамикох Поглавя 23 прегваряцкого процесу о ступаню Сербиї до Европскей униї. Предложене же би Акцийни план у тей обласци бул дополнєни и з компаративну анализу моделох образованя на меншинских язикох у державох Униї.

ВИКРОК У ОН-ЛАЙН СФЕРИ

APLIKACIJAИ информованє на язикох националних меншинох прешлого тижня було тема у Беоґраду. Як на сходу „Право на информованє особох зоз меншинских заєднїцох” хтори орґанизовало Министерство култури и информованя у партнерстве з Европску комисию гварел державни секретар яа информованє и медиї Нино Брайович, информованє и образованє на мацеринским, меншинским язику, ьк и право на його явне хаснованє, у Сербиї нє було знєважоване анї у найчежших часох.

– Сербия пестує високи стандарди кед слово о статусу меншинских заєднїцох. Ми ше з тима стандардами нє хвалїме, алє их щиро пестуєме як фундаментални вредносци мултикултуралного и толерантного дружтва – гварел Брайович.

Вон надпомнул же держава з буджету за меншински медиї у 2017. року видвої вецей як за явни медийни сервиси. З другого боку, визначел же обачлїви викрок у квалитету информованя на меншинских язикох, насампредз кед слово о он-лайн виданьох. Таку оцену державни секретар Нино Брайович повторел и у Панчеве дзе нащивел редакцию „Либертатеи”. Попри румунского глашнїка, окреме визначел „Глас люду” и „Руске слово”.

(Опатрене 130 раз, нєшка 1)