РОШНЄ ДОМ РУСНАЦОХ У КОЦУРЕ

автор Дю. Винаї 12. януар 2017

У центре Дюрдьова зоз еко-студнї почала чуриц чиста вода, у Новим Орахове отворена етно хижа, у Коцуре рошнє Дом Руснацох, у сримских парохийох обновени церкви, а у Шидзе миґранти у трох прилапююцих центрох.

Пред першим майом з явней еко-студнї, у центре Дюрдьова, перши раз пущена вода за пице. Вибудов еко-студнї почала у юния 2012. року и требала буц закончена за шейдзешат днї. Найвекши проблем од самого початку вибудови, було доставанє вельочисленей документациї и сагласносцох. З часом ше и цени меняли, цо додатно очежовало роботу вибудови.

Оспособйованє обєкта и його вибудов були у даскелїх фазох. Обєкт вибудовани 2014. року, приключок за воду поставени 2015. року, а струя приключена у марцу того року. Початком априла поставени пречисцовач, а воду зоз еко-студнї на хторей поставена и система за пречисцованє третировал Институт за явне здравє Войводини. Такой по доставаню анализи, вода дата на хасновованє. Студня будзе робиц нєпреривно и з трох сензорских чопох дньово давац 10 кубики води на дзень.

Еко-студню финасовал Покраїнски секретарият за польопривреду, водопривреду и лєсарство зоз 5,9 милиони динарами, а студню вибудовал „Иринґ 62” зоз Зренянину.

ЕТНО ХИЖА У НОВИМ ОРАХОВЕ

Етно хижа, автентична валалска хижа, котру пооправяли и ушорели нєвладово удруженя, отворена пред самим першим майом у Новим Орахове. Вона представя скарб, културу и традицию Руснацох и Мадярох у тим валалє. Находзи ше у Улїци Золтана Кодаля, число 2, и єдна є з найстарших хижох у валалє. Власнїк хижи Месна заєднїца Нове Орахово, хтора и инициятор же би ше ю претворело до етно хижи.

За ушоренє Етно хижи бул задлужени Владимир Маґоч котри на отвераню бешедовал о випатрунку рускей хижи дакеди, а коло ушореня рускей часци помагали му и други члени Дружтва.

Попри Етно хижи, исти дзень у ораховским парку отворене и бавилїще за дзеци зоз гомбалками, тобоґанами и велїма другима змистами за дзеци. Тераз ше на тим просторе коши траву и отримує простор.

БУДУЦИ ДОМ РУСНАЦОХ У КОЦУРЕ

Такой после „Коцурскей Жатви”, у Коцуре почало адаптованє просторийох у хторих будзе шедзиско Подручней канцелариї Националного совиту Руснацох у Коцуре, або будуци Дом Руснацох. Находзи ше обок коло Дома култури.

Роботи почали зоз подрезованьом мурох, надалєй окончени мулярски, малярски, кломферски роботи, електро-инсталация… Просториї були у подлим стану, до нїх уж досц уложне, алє кед то наисце у будучносци будзе место дзе ше будзе сходзиц наша младеж и старши, дзе ше буду родзиц нови идеї и проєкти, и одкаль будзе вибивац нова енерґия коцурских Руснацох, вец то нє на дармо.

Контракт з власнїком будинку о закупу подписани на 75 мешаци, а уложене 6 000 евра, алє, понеже ше трошки звекшую, и термин закупу ше звекшує.

ОБНОВИ ЦЕРКВОХ У ШИДУ, БИКИЧУ И БАЧИНЦОХ

У наших церквох у шидскей општини того року досц поробене на обнови церквох и, зоз укладаньом значних средствох вони достали нови випатрунок и функционалносц.

У Шидзе значне же реновирани будинок Лєтнєй владическей резиденциї и мурик коло церковней порти, а роботи було початком єшенї и у церквох у Бикичу и Бачинцох.

Храм у Бикичу одскорей крашнє ушорени з обновйованьом закрица, фасади, положени мурик, у церкви нови красни иконостас, збудовани Пасторални центер. Медзитим, влага була вельки проблем на церковних мурох.

И до церкви у Бачинцох ше инвестовало. Технолоґийно и електронски ревитализовани дзвони на турнї хтори електрификовани ище далєкого 1974. року. Тераз три дзвони повязани на найсучаснєйшу технїку так же годно дзвонїц и з далєка з помоцу мобилного телефона.

Пририхтуюци ше за наиходзаци Кирбай Святого Луки, 31. октобра, парох и вирни одлучели прикрашиц и церкву з новима тишлїрскима виробками. Пременєти обидвої бочни уходни дзвери и облаки.

КОЛО 2 000 МИҐРАНТИ У ШИДЗЕ

Пред конєц прешлого року у Шидскей општини було коло 2 000 миґранти, змесцени у трох дочасових прилапююцих центрох. Дзеци, жени и хлопи змесцени на Принциповцу, блїзко при гранїци з Републику Горватску, потим у будинку дакедишнєй клальнї и месовей индустриї „Срим”, просто гайзибанскей станїци у Шидзе, а тиж су змесцени и у прилапююцим центре у дакедишнїм мото-готелу при Адашевцох.

У центрох було случаї же ше зявели уши, алє дзекуюци благочасовим миром здравствених службох тото зявенє зопарте же би ше нє ширело.

Совит за управянє з миґрациями општини Шид и Завод за явне здравє зоз Сримскей Митровици компетентним у Влади Сербиї предложели же би ше число миґрантох зменшало.

(Опатрене 202 раз, нєшка 1)