Ровноправносц у теориї и пракси

автор саша сабадош 28. септембер 2018

Як особа хтора у векшей, лєбо меншей мири участвовала у обидвох потерашнїх директних виберанкох за Национални совит рускей националней меншини, хаснуєм нагоду хтору ми „Руске слово” дало же би сом винєсол даскельо свойо становиска и думки вязани за участвованє младих у виберанковим процесу. Абсолутно ше закладам за уключованє младих до поступку вибераня орґанох културней самоуправи нашей националней меншини, тримам же би ше цо векше число Руснацох младших од 30 рокох живота требало уписац до Окремного виберацкого списку, на чим ше упарто робело у Роботним целу за младеж у чаше док и я бул уключени до його роботи. Насампредз треба висц на виберанки и заокружиц лїстину по власней дзеки и на тот способ участвовац у креированю напряму у хторим ше у наступним штиророчним периодзе наша заєднїца будзе рушац. Медзитим, окрем тих общих местох, сцем повесц дацо и о поєдинєчних питаньох вязаних за младеж о хторих роздумуєм уж мешацами, кед нє и роками.

На першим месце треба спомнуц способ на хтори млади участвую у процесох одлучованя, як и у орґанизацийних процесох у рускей заєднїци. Мож повесц же ше спрам нїх досц часто одноши на таки способ же их ше вшелїяк поволує же би участвовали у орґанизациї рижних змистох и манифестацийох, алє ше их пре їх роки досц часто (гоч нє вше) виключує зоз концепцийного обдумованя, найчастейше пре младосц и „нєискуство”. По питаню поняца нєискуства, мушим ше вияшнїц на слїдующи способ: воно ше нє здобува з роками, алє зоз тим цо робиш. Ситуация пред 30 – 40 роками, та и пред 10 – 15 роками, ше у велькей мири розликує од тей нєшка, и у дружтве, и у рускей заєднїци. Насампредз, млади людзе нєшка здобуваю рижни форми формалного и нєформалного образованя, през ученє странских язикох, рижни роботнї и едукациї, студиї и дошколовйованя у иножемстве, волонтерску, та и плацену роботу на рижних манифестацийох державного и медзинародного значеня, та аж и рижни физични роботи. Искуство зоз тогорочну „Червену ружу” було досц позитивне и треба го прешириц. Нє треба обвиньовац дакого хто, наприклад, бул волонтер на „Еґзиту“ же є автоматски процивнїк рускей традициї, алє  треба роздумовац на таки способ же мож источашнє и пожертвовано пестовац скарб наших предкох и твориц якушик нову, власну традицию.

Врацим ше на тему Националного совиту и руских институцийох. Закладам ше за тото же би, у складзе зоз горе наведзеним, припаднїки нових ґенерацийох були третировани як ровноправни у роботи одборох и роботних целох Националного совиту, як и орґанох управи руских институцийох. Предходни искуства нам гуторя же млади часто хасновани як „прикраска”, алє їх глас нє бул достаточно уважовани. Щиро ше наздавам же ше тота пракса цо скорей пременї.

Закончуюци свойо думки, сцем поручиц читачом же участованє у виберанковим процесу наисце важне, алє вельо важнєйше допринєсц своєй заєднїци на креативни способи – през писанє, виводзацку уметносц, орґанизованє рижних нових змистох и манифестацийох, науково-виглєдовацку дїялносц, як и през потримованє тих хтори ше з вельку усиловносцу намагаю охабиц дацо нове и ориґиналне свойому народу. На таки способ кажде з нас може постац „дїяч”, лєбо як ше то уж нєшка вола.

(Опатрене 84 раз, нєшка 1)