Символ цалого городу

автор влдї 15. септембер 2018

И попри тим же єден з найпознатших стародавних будинкох у Шидзе з часом препадал, свою красу нє трацел. Слово о Лєтнєй владическей резиденциї у Шидзе, познатшей Шидяньом под назву – Руски двор. Иснує од далєкого 1780. року, прежил велї бурї у историї, прежил войни у вецей державох, з єдним словом – витримал. На початку нового столїтия, после 2000. року, почала його обнова.

Под час пароха о. Михайла Малацка звалєни стари и вислужени такволани анекс будинка у хторим бул санитарни ґузел и збудовани нови. Будинок достал нове закрице, бо роками премакал, а през жиму часто и до пойда навяло. Теди обновени и даскельо просториї.

З приходом нового пароха о. Михайла Режака, роботи на ушореню резиденциї предлужени. Режак гвари же цалком обновене прижемє, як и просториї на поверху, а окреме визначує обновени  просториї хтори ище од 1973. року хаснує Предшколска установа „Єлица Станивукович Шиля”.

ДОНАЦИЇ З ИНОЖЕМСТВА

Як и кажда обнова и тота подрозумйовала нови облаки и дзвери, патоси, електро-инсталацию, водоводни и канализацийни инсталациї… Уведзене и нове, сучасне зогриванє на цеплу воду хтора ма кружни цек, а у загради вивартана студня глїбока 72 метери. У просторийох дзе пребуваю дзеци положене найсучаснєйше патосово зогриванє, а у других просторийох покладзени калорифери.

Кед була обнова просторийох Дзецинскей заградки, паноцец надпомина же справени и нови санитарни ґузел присподобени ґу дзецом же би нє мушели одходзиц вельо далєй.

– Шицки роботи хтори по тераз зробени, нє випатрали би нєшка так кед бизме нє мали донациї, односно пенєж з иножемства. Найвецей нам помогла орґанизация „Церква у потреби” зоз Келну зоз Нємецкей, а помогнул и Каритас з Италиї, точнєйше зоз Милана. Вони наисце опредзелєли значни средства за обнову простору дзе Дзецинска заградка – гвари о. Режак и предлужує же ше од самого початку наздавали же будзе врацени маєток владичества, же будзе обновени, алє тиж так же будзе и средства за його порядне отримованє.

– Квартелїна од Дзецинскей заградки, на хтору вше мож раховац, нє достаточна за отримованє будинка, а парохиянє у Шидзе тиж нє можу сами отримовац будинок – гвари о. Михайло Режак, парох у Шидзе и декан сримски. Режак як дальши приоритетни роботи на обнови будинка визначує потребу ришованя проблему влаги, односно подрезованє мурох, а гвари же ше будзе мушиц ришиц и проблем отвореней пиньвици у дворе, такой коло анекса резиденциї. То пиньвица за хтору ше роками анї нє знало же иснує, а отворена є у маю 2014. року, кед вшадзи доокола були моцни дижджи и вилїви. З оглядом же є блїзко коло будинка, паноцец застарани же годна поцагнуц и звалїц цали анекс.

 – И иконостас будземе мушиц защициц, як и лавки у церкви, а и саму церкву нам у плану обилїц – гвари о. Режак, хтори до длугорочних планох заплановал и ушоренє пойда на резиденциї, хтори, як гвари, годно присподобиц за рижни намени.

ОТВОРЕНА ЗА РИЖНИ ЗМИСТИ

Кед ше почало з роботами на ушорйованю и обнови будинка, з часом и условия у резиденциї поставали вше лєпши. Будинок „ожил” и резиденция з хтору ше Шидянє цеша, отвера свойо дзвери за отримованє рижних дружтвених, културних и духовних змистох.

– По тераз зме отримали седем подобово колониї под назву Уметнїцка колония „Руски двор”, надалєко познати Фестивал тамбурових оркестрох „Мелодиї Руского двору”, а у резиденциї и просториї за Каритас, потим за рижни здруженя – Здруженє за потримовку родичом дзецом з окремнима потребами „Отворене шерцо”…  Пребуваю у резиденциї и ґлумци на Драмским фестивалу „Свратиште у позориште”, хтори орґанизує режисер Цветин Аничич, у будинку ше орґанизує у други подобово колониї Здруженя сербско-русийского приятельства, а того року зме по першираз мали и сход вивидзовачох зоз вецей городох Сербиї. Добре познате же ше у Руским дворе поряднє отримую и Духовни стретнуца паноцох нашого Апостолского еґзархату, а по други раз зме орґанизовали и Духовни вежби за жени вирнїци – бешедує о. Михайло Режак о числених змистох под закрицом резиденциї.

И ВИНЇЦАРЕ Ю ХАСНУЮ

Отец Режак визначує же пошорена и дакеди запущена пиньвица под будинком резиденциї. Пиньвицу од 2011. року хаснує винария ДОО „Руски двор” за потреби змесценя гордовох з вином и палєнку. Тиж, у тим крашнє ушореним амбиєнту ше отримує и вечера после Фестивалу тамбурових оркестрох „Мелодиї Руского двору”.

ДАКЕДИ БУЛ МАНАСТИР

Од 1920. року у будинку резиденциї бул и Манастир часних шестрох Василиянкох. Вони ше вецей як 80 роки старали о будинку, як и о церкви. Шпивали на богослуженьох и були активни у духовним живоце парохиї Преображеня Господнього. Зоз Шиду пошли 2002. року, кед резиденция престала исновац як манастир. После Другей шветовей войни у резиденциї єден час бул и дом за дзеци хтори остали без родичох, а познєйше и музична школа покля нє збудовани Руски дом.

(Опатрене 157 раз, нєшка 1)