Смутни фото-финиш

автор апал 20. фебруар 2017

До пред пар роками цешел нас позарядови успих младих атлетичарох зоз Руского Керестура. Нє було змаганя на хторим нє освоєли даєдну з перших наградох у числених дисциплинох. У наших новинох просеково раз мешачно писане о змаганьох и медальох младих атлетичарох. Медзитим, цали прешли рок зме остали без вистох о їх успихох.

Атлетика вше була присутна у нашей заєднїци. Насампредз, дзекуюци спортскому учительови Яшови Бакови. Медзитим, популарносц атлетики медзи младима у Руским Керестуре нагло поросла одкеди вельки успихи на шветових змаганьох призначел дзешецбоєц Михаил Дудаш. Велїм бул приклад успишного и доброго спортисти. По тей драги добре рушели и керестурски атлетичаре, алє нажаль, швидко станули.

ЯК БУЛО ПРЕД ДВОМА РОКАМИ

Найуспишнєйши рок младих атлетичарох зоз Руского Керестура хтори посцигли бул давного 2015. Антония Монар и Иван Будински з Руского Керестура, на числених змаганьох на хторих участвовали, достали вельо награди и припознаня. Як побиднїки на Републичним змаганю у атлетики достали похвалнїци и пригодни дарунки. Награди им уручела Драґица Николич, предсидателька Управного одбору Фондациї „Драґица Николич”. Антония Монар награду достала за освоєне перше место у скаканю до висока на Републичним (державним) першенстве за школярох ОШ у атлетики. Перше место освоєла з прескочену висину 1,52 метери. Иван Будински наградзени за освоєне перше место на истим змаганю, алє у руцаню кулї, хтору теди руцел 14,70 метери.

Валерия Ковач и Антония Монар

Валерия Ковач и Антония Монар

На Першенстве Сербиї за младших пионирох, хторе отримане у Новим Садзе, млада атлетичарка керестурского Русинa Кристина Катона освоєла златну медалю у скаканю до висока. Кристина (народзена 2002. року), лaтку прескочела на 1,46 метери, цо єй нови особни рекорд, злєпшани за 5 центиметри.

Атлетичар Дарян Белак з Руского Керестура, у дружтве вельких атлетичарох достава свойо место. Уж роками ше обегує на змаганьох, а єден з успишних було обегованє кед завжал перше место на тисяч метери за штредньошколцох на 23. Новосадским маратону. Цали 2015. рок бул у знаку добрих резултатох атлетичарох зоз Руского Керестура. Алє, од теди нїч у цалим прешлим року.

Младих керестурских атлетичарох теди прирхтовала и тренирала професорка Саня Тиркайла. Вона з тей нагоди нє сцела коментаровац, а анї давац даяки вияви у вязи зоз атлетику у Руским Керестуре. Медзитим, ище теди, пред двома роками, вона обачела опадованє мотивованосци при дзецох за тот спорт. Причини були рижни. Надпомла же тренинґи у новей спортскей гали, без зогриваня и других можлївосцох хтори понукала школска сала, нє дїловали прицагуюцо на дзеци.

Професорка Тиркайлова теди наявела нови плани хтори би подзвигли мотиви при дзецох, як и проєкти за творенє лєпших условийох за трениранє. Тиж так надпомла же у тим спорту  10 роки углавним була сама и же би любела шицке здобуте знанє подзелїц з даским и так предлужиц далєй.

АТЛЕТСКИ ТЕРЕНИ

Атлетски амбициї у Руским Керестуре були вельки. Було вельо красни плани кед слово о атлетским терену. Єден з тих проєктох и витворени – у Лєшику направени крос терен. Медзитим, важнєйши проєкт, вибудов правого атлетского терену, по шицких стандардох хтори вон вимага, нє витворени.

– Єден час Ателетски клуб у Руским Керестуре добре робел и напредовал. З другого боку, мали зме и потримовку од ресорного Секретарияту АП Войводини. Од нїх зме достали коло 500 000 динари хтори були наменєни за будованє атлетскей дражки и купованє нєобходней опреми. Ми з того пенєжу купели опрему и направели крос дражку у Лєшику и була барз добре поробена. Анґажовани  були шицки зоз Управи Клуба, а и родичи дзецох хтори тренирали атлетику. Була длугока 400 метери, означени були дражки од 50, 100 и 200 метери. Шицко було добре док нам нє порезали Лєшик. Трактори и други чежки машини нам руиновали дражку. Потим було у планє  нправиц и праву атлетску дражки. Найвецей зме бешедовали на схадзкох о тим же дзе ю направиц. Ми, даскелї, були же би ше ю направело на нашим стадиону, на Ярашу. Шицко би було таке як єден комплекс. На єдним месце. Медзитим, други були за предкладанє же би ше дражку направело опрез школского интернату и же би то була округла дражка длугока 200 метери. По моїм думаню то нє була добра задумка и, насампредз нєвиводлїва  – гварел Славко Ґовля, дакедишнї предсидатель Атлетского клуба.

Славко Ґовля

Славко Ґовля

ДРАЖКА ТРЕБАЛА БУЦ НА ЯРАШУ

– Месна заєднїца требала направиц проєкт з хторим ше будзе конкуровац за средства. Предложел сом же би ше оформело єдну роботну ґрупу од 5-6 членох хтора будзе провадзиц тоти роботи. У ґрупи требал буц дахто зоз Месней заєднїци, Клубу, Спортского дружтва и компетентнєйши особи хтори маю искуства у тих роботох. Нажаль, то ше нє витворело, а я мал проблеми зоз здравйом, та сом шейсц мешаци бул одсутни. Лєм ми явене же ми у СД „Русин” нє зложни у тим же дзе сцеме направиц дражку. То велька чкода за спорт и валал. Пошвидко ми поведзене же сом вецей нє предсидатель Атлетского клуба – гварел Славко Ґовля.

СКУПШТИНА СД „РУСИН”

На нєдавно отриманей Скупштини Спортского дружтва „Русин” бешедовало ше о найзначнєйши темох – Звиту о роботи и финансийни звиту. Як, медзи иншим, надпомнул предсидатель СД „Русин” Драґан Ковачевич, задовольни є зоз посцигнутима резултатами. Насампредз, кед ше вежнє до огляду материялни обставини хтори очежовали роботу спортских клубох у Руским Керестуре.

Фодбалере у висшим ранґу ше успишно змагаю, Карате клуб предлужел серию добрих успихох на числених турнирох и змаганьох дзе участвовали. Удало ше им виратовац Женски рукометни клуб од гашеня, а ожила и активносц Шаховского клубу. Кед слово о финансийох, обставини дакус иншаки. Односно да нє було помоци Месней заєднїци Руски Керестур, зоз месного самодоприносу, СД „Русин” би нє обстал.

У дискусиї найвецей слова було о нєсполньованю обовязкох Атлетского клубу. У прешлим року тот Клуб у фамелиї СД „Русин” нє сполньовал основни функциї. Нє одходзели на змаганя зоз хторих скорейших рокох приношели вельо награди, припознаня и радосц до валалу и вообще нашей заєднїци. Робота окляпла, як и позитивни амбициї за вибудов правого атлетского терену за хтори уж були найдзени средства.

–  Обставини у Атлетским клубу би требали буц перше на дньовим шоре их Скупштини. То так одредзує Статут Клуба. Члени того цела єдини компетентни же би ризришели длужносци старого тренера и поставели нового. Процедурално би, вец, о тим розправял на своєй схадзки Управни одбор Спортского друштва „Русин”. Ришенє маме, а то млади дакедишнї атлетичар, а тераз професор физичного вихованя. Слово о особи хтора робела єден час зоз дзецми. Надпоминам же проблем мож ришиц, алє перше треба Скупштина АК же би принєсла одлуку. Подобни обставини зме мали и у нашим Женским рукометним клубу хтора ришена праве на тот способ – гварел предсидатель СД „Русин” Драґан Ковачевич.

Драґан Ковачевич

Драґан Ковачевич

ЯК ДАЛЄЙ

Очиглядне же у Руским Керестуре ище вше єст младих любительох атлетики хтори би могли успишно представяц свой Клуб. Потим и амбициї же би ше витворело проєкти хтори пред двома роками були, так повесц, пред саму реализацию. Можебуц же би ришенє, могол буц професор Борис Барна зоз Руского Керестура, хтори упишно водзи школу спорта „Скочко”.

– Нажаль, млади атлетичаре у Руским Керстуре нє тренираю. Катонова, Монарова и други хтори ходза до керестурскей школи престали тренирац. Дарян Белак и Иван Будински предлужели школованє у Новим Садзе, так же лавки АК у Руским Керестуре празни. Моя школа добре роби, мам коло 30 дзеци з хторима ше пририхтуєме за спортски активносци, спрам прихильносци и жаданя. Вони ше за конкретни спорт опредзеля у школи. Кед слово о тренерскей роботи у АК у Руским Керестуре, о тим можеме бешедовац кед закончим мастер студиї – гварел Борис Барна.

За тераз атлетичарох маме, треба лєм найсц амбицийних фаховцох хтори сцу предлужиц розпочате. Можебуц би требало лєм дакус пременїц правила бависка же би тот фото-финиш бул  на радосц шицким нам.

(Опатрене 179 раз, нєшка 1)