Та, и так нас буду валяц…

автор наташа макаї-мудрох 26. април 2018

Дзешка ше уж роками у РКЦ прецагує тото виреченє, кажди раз кед маме добру дзеку дацо направиц, а то нєвитворлїве, чи пре технїчни условия яки понука стари будинок, чи пре финансиї.

Нєподзековно, напевно,  же би я писала о часох у хторих сом нє була присутна у РКЦ. А присутна сом остатнї 20 роки. Тото цо факт, то же єдино у Новим Садзе  Руснаци нє маю шорови дом. Вшадзи ше, даґдзе успишнєйше, даґдзе менєй успишно, понаправяло нови будинки лєбо реновирали стари, єдино Руснаци у главним городу Войводини остали „кратких рукавох”. Кажди предсидатель Националного совиту Руснацох пробовал под час свойого мандату направиц нове,  алє потераз нє було успишне пре замервени маєтково – правни одношеня.

И вец так, правя ше плани же ше будзе правиц нове, та вец нєт смисла укладац кед ше „и так будзе валяц”. Та ше анї нє уклада, а анї нє валя.

Руски културни центер у тих просторийох жедляри. Єден контракт подписани зоз нашу Парохию, а єден зоз Аґенцию за маєток и маєтково-правни роботи Городу Нового Саду. И без огляду на тото же ми, РКЦ, сцеме писац даяки проєкти за реновиранє, то нєможлїве, праве прето же зме нє власнїки того будинку. И так доокола. Тельо кельо нам ше уда „награбкац” зоз даєдних проєктох, праве тельо дакус пооправяме, нашминкаме. Зоз власнима моцами.

И праве ше єдно залїчи, друге ше покалїчи…. Конца нєт. Кед пада дакус моцнєйши диждж, бегаме зоз каблами и лаворами, та подкладаме и виводзиме акробациї же би нє чурело на мебель, архиву, инструменти… На шицко цо нашо. На нас.

И вец надумаме голєм кус нашминкац и кельо тельо визуелно привесц до шора, а воно почнє вибивац канализация – стари циви, муши ше шицко розбивац и меняц, а заинтересованих руских  инвеститорох нєт. Нє уплановане нїкому до буджету. Та кед ше нє подавиме, заплануєме нарок. Озда.

Но, тото цо ме цеши, то факт же Центер наисце роби максимално и квалитетно. Чи праве усприч таким нєвигодним условийом, чи нє, алє наисце ше можеме похвалїц зоз свою квалитетну и квантитетну роботу. Правда, з часу на час даєдна секция нам дакус „шкинта”, алє то нормалне и думам же ше то случує и у других Дружтвох.

И попри таких нєвигодних условийох, най нє повем катастрофалних, ми маме, так повесц шицки секциї хторе би єдно Дружтво требало мац. Тераз нам дзецински секциї дакус дефицитарни, алє источашнє маме и нову Младежску фолклорну ґрупу хтора почала робиц самоинициятивно и зоз вельким ентузиязмом. Шицким за потїху.

Хор „Гармония” нам тиж так єден час дакус вистал, алє тераз ознова роби зоз вельо ентузиязму и у єдней цалком новей атмосфери.

Най надпомнєм, єдини ше того року можеме похвалїц зоз театралну дїялносцу за одроснутих. Єдино наш Драмски студио ма поставену представу.

Нашо Хлопска и Женска ґрупа маю замерковани успихи вшадзи. Фолклорна ґрупа ветеранох, тиж так. Успишни мали и вельки рецитаторе. Народни оркестер вшадзи волани же би наступал и шицки їх наступи оставаю людзом длуго у паметаню.

Млади, хтори нє находза себе у секцийох, самоинициятивно ше збераю у Клубу, на „Маткованю”, же би бешедовали по руски и дружели ше, черали искуства, робели  на заєднїцких идейох. То будучносц нашого РКЦ.

Тиж так, участвуєме на шицких Спортских бавискох „Яша Баков”. Даєдни ше и у нас орґанизує.

Отримує ше у тих наших бидних просторийох барз квалитетни програми – подобово вистави, промоциї кнїжкох, концерти, младежски програми, округли столи…

У тей нашей старей хижочки, у тей худобки, велї з нас нашли свойо друге обисце. До РКЦ ше так приходзи. Як дому. Поприповедац зоз своїма людзми. Дакеди ше нашалїц, порадзиц, та и повадзиц. И праве у такей цеплей атмосфери наставаю идеї за нови проєкти. За цошка цо исте, а иншаке. Препознатлїве за Новосадянох.

Мац секцию хтора у таких нєусловийох роби, алє роби з душу и одвичательносцу, то наисце чесц. А РКЦ ма таки 10 секциї.

Мнє ше особнє нє пачи же тот наш квалитет нє припознати. Односно, припознати є, кед ше о тим бешедує. Кед ше дзелї пенєжи, вец зме деґрадирани. Дава нам ше исто лєбо и менєй, бо ми и так уж добре робиме, а треба  дац вецей даєдним другим най ше нє загаша.

Поставям сама себе питанє же цо би було кед бизме з таким капацитетом у людстве, робели у нових просторийох.

А чи нас буду валяц, чи ше саме почнє валяц, укаже час. Наздавам ше, заш лєм, дакус вигоднєйшим условийом за роботу. Голєм дакус. Верим до чудох, а чуда ше случую.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 259 раз, нєшка 1)