У Словацкей нєт закон о националних меншинох

автор бхц 29. януар 2017

Република Словацка єдна зоз державох ЕУ у хторей жию припаднїки аж 13 националних меншинох, а процент жительства даєдних од нїх на уровню мацеринского язика висши як на уровню вияшньованя националносци. Русинох/Руснацох по остатнїм попису єст вецей як 50 000, и дзекуюци праве такому вияшньованю тераз су на трецим месце по велькосци, после мадярскей и ромскей заєднїци.

Медзитим, окрем самого финансованя, хторе законски реґуловане, питаня правох у шейсцох приоритетних обласцох, предписаня, образованє, култура, главни институциї, медиї и власц, русинска меншина, а и други меншини, ище вше то нє маю реґуловане зоз окремним законом, так як цо реґуловане у других державох ЕУ у окруженю, точнєйше Ческей, Мадярскей, Польскей, бо власц у Словацкей предлог о Закону правох националних меншинох ище вше нє прилапела. Прето нєобходни розвой програми з хтору би ше поставело штредньорочни цилї за розвиванє меншинох, та и русинскей.

ЗАКОН БУДЗЕ НА ХАСЕН И РУСКЕЙ, И ДРУГИМ МЕНШИНОМ

Праве прето о тим Русини/Руснаци нєпреривно дискутую на Округлих столох, семинарох, конференцийох дзе участвую вецей русински орґанизациї и маю започати виробок законского предлогу о правох меншинох, хтори би могли хасновац нє лєм Русини, алє и други меншини.

Семинар под назву „Поровнаня у обласци обезпечованя законодавних рамикох националних правох у рамикох державох Вишеґрадскей инициятиви” (В4, Ческа, Словацка, Польска, Мадярска), хтори бул штредком децембра 2016. року у Братислави, а у орґанизациї Здруженя интелеґенциї Русинох Словацкей, позберал фаховцох же би ше ознова дискутовало о хаснованю язикох националних меншинох, дефинициї националней меншини, функционованю меншинских владох, финансованю култури, образованю, медийох и других активносцох меншинох хтори би место у 23 розличних законох могли буц у єдним – Закону о защити правох националних меншинох, закон ма предвидзиц Устав.

На Семинару о законох хтори реґулую защиту меншинох у жемох В4 бешедовали Клаудия Секереш, о правох меншинох у Мадярскей, Боґдан Ґамбаль о правох у Польскей, Мартин Дуфала о ситуациї у Ческей, Радослав Янкович представел часци закона у Горватскей, док Олена Папуґа бешедовала о законох и правох меншинох у Сербиї. Присутна була и панї Ирена Лоркова зоз Министерства вонкашнїх дїлох европских роботох СР и Ласло Буковски, представнїк Влади РС за народни меншини, хтори гварел же задаток власци и таких сходох же би ше вєдно пренашло даяки рецепт-модел з хторим би ше застановело тренд асимилациї и вихасновало предносци яки Европа дава.

Панї Секерешова бешедовала о закону правох меншинох у Мадярскей хтори облапя и малопроцентни меншини, дзе спада и русинска, и вони маю право вибрац меншинску локалну самоуправу у општинох, валалох, дзе жиє одредзене число меншинских виберачох. Русини у Мадярскей маю даскельо дешатки русински локални самоуправи хтори ше финансує зоз державного буджету, з локалних самоуправох и власних приходох, приходох зоз маєтку и других. На остатнїм попису у Мадярскей Русинох було 3 882, алє лєм 7,7 проценти облапя младшу популацию до 14 рокох, и гоч зазначене пороснуце аж до 186 проценти, у одношеню на вкупне число тей мешини, то барз мало, а спаднул и процент тих хтори припознали свой русински язик як мацерински.

ПОРЯДНЕ ФИНАНСОВАНЄ З ҐРАНТОХ

Mizo i VladoУ Ческей жиє нєвельке число жительох хтори ше вияшнюю як Русини (коло 739 по попису зоз 2011, гоч их єст вельо вецей, нє вияшнєтих) и наймоцнєйше здруженє то Русинска инициятива Ческей хторе през дружтвени и културни збуваня роби на освидомйованю о русинскей припадносци. Закон о правох меншинох у Ческей, о хторим бешедовал пан Дуфала, функционує од 1991. року, и у тей держави єст аж 14 меншини дзе спада и русинска, а найвекши приоритети ше дава на право участвованя меншинох у питаньох хтори ше одноша на проблеми у їх општинох и реґионох, док други приоритет у Закону то право на образованє на мацеринским язику.

На основи Закона о меншинох, активносци народносцох у Польскей финансовани зоз ґрантох вецей министерствох. За меншини ше видвоює коло 3,4 милиони еври, алє на сами лемковски активносци дава ше лєм 9 проценти, а то мало, гварел Боґдан Ґамбаль зоз Польскей. На остатнїм попису число Лемкох/Русинох ше звекшало скоро за дупло и тераз их єст коло 10 531 тисяча. Медзитим, у Польскей єст досц здруженя Українцох русинского походзеня, так же векшина русинских пенєжох зоз ґрантох одходзи праве на українски активносци и з тим приходзи до однародзованя Русинох/Лемкох, заключел Дуфала, и додал же ту держава нє цалком сполнює Закон о меншинох, и то треба роздвоїц, бо ше вец найвецей финансує лєм українски активносци. Русински ше виучує як факултативни язик, у двох предшколских установох, 36 у основних и у єдней Ґимназиї у Ґорлицох. Вєдно єст коло 300 школярох и на тото ше дава окремни дотациї, держава финасує и видавательну дїялносц, найвецей 3 кнїжки до рока, два алманахи, алє и ЦД и за видаванє нєпериодичного материялу. Ґранти доставаю и библиотеки, театри, фестивали або народни музеї як наприклад у Зиндранове. Алє найвецей идзе на фестивали. Ґрантова система зоз законом наганя державу же би ше притримовала терминох, цо добре.

СЕРБИЯ ПРИКЛАД ДОБРОГО ЗАКОНА О ПРАВОХ МЕНШИНОХ

О закону у хторей ше реґулую права меншинох У Горватскей бешедовал и Радослав Янкович и гварел же вон подобни закону у Мадярскей и по нїм меншини маю право на свой мацерински язик, маю право глєдац документи на двох язикох, право на швета, обичаї, символи там дзе єст голєм єдна трецина жительства тей меншини, Нажаль, ище вше остал проблем же представнїк ґрупи меншинох у хторей болгарска, нємецка, турска, ромска, влашка, руска чежко можу войсц до Собору, бо их уж у даскельо виборних циклусох представя представнїк з найвекшей меншини, ромскей, гоч у тих меншинских радох тоти меншини можу давац Парламенту свойо предкладаня.

И на концу о тей теми и тезох о порихтаних законодавних намирох правней защити националних меншинох у Словацкей бешедовал и Владимир Минчич, орґанизатор и модератор Семинара, толкуюци же и попри  звекшаного числа Русинох, хтори прето тераз доставаю дакус вецей пенєжи, право гласа ище вше нє маю и як основни проблем визначел – же у Влади Словацкей Русини ище вше нє маю своїх представнїкох, хтори би заступали їх интереси. Минчич заключел же потримовка политичних партийох и посланїкох вшелїяк барз потребна, гоч сами Русини чежко буду мац свойого представнїка, алє без огляду на политику, тоти права меншини муша мац, а меншини би требали буц єдинственши, наступиц вєдно и прицискац Владу же би вигласала таки закон. Бо нєт хасну од того же влада сце таки закон, кед по тим питаню нїч нє роби, нажаль уж 25 роки. На концу поведзене же окрем правох у спомнутих шейсцох обласцох, будуци стандарди би вшелїяк звекшали и учасц меншинох у явним живоце. Окреме нє треба вихабиц важне условиє формованя националних совитох меншинох, канцеларийох и Фонд за розвой меншинох, а спатрац ше нє муши лєм на закони у гранїчних жемох В4, алє и Сербия може буц приклад у хторей добре реґуловани Закон о правох меншинох.

Тото цо заєднїцке векшини жемох Вишеґрадскей инициятиви же им держава дава релативно достаточно пенєжи за активносци и же меншини маю права и активно участвую у локалних самоуправох. Припаднїки меншинох, затераз, досц участвую у култури, алє кед би мали кровни закон о правох меншинох, можлїве же би даяки други обласци мали приоритет. Сербия гоч и нє у ЕУ, велїм приклад як би требало реґуловац права меншинох зоз законом, лєм би место терашнїх приоритетох, насампредз култури, требало на перше место положиц образованє и його закони лєпше применьовац у пракси.

ВИМЕНЇЦ ЗАКОНИ У ОБРАЗОВАНЮ

Олена Папуґа, посланїца у Народней скупштини и представнїк Сербиї на Семинаре вичерпно бешедовала о правох меншинох у Сербиї и виволала найвекше интересованє учашнїкох, толкуюци же у нашей держави меншински права наисце добре реґуловани през закони, зоз Уставом у члену 97, хтори нє лєм на паперу, алє ше их углавном запровадзує и почитує и у пракси. Вше єст простору за злєпшанє закона о меншинох и прерозподзельованє приоритетох, а култура, як тераз, нє шме буц приоритет. Прето основне вименїц закони у образованю, положиц мацерински язик як обовязни предмет, бо язик то фундамент идентитета єдней меншини а, кед дзеци нє буду знац свой мацерински язик, асимилация будзе ище векша и идентитет ше будзе трациц, гварела и Папуґова, и додала же барз добре же и посланїки можу дац свойо суґестиї на вименки закона, цо Словацка ма проблем, бо нє ма своїх посланїкох у Влади.

(Опатрене 224 раз, нєшка 1)