У валалє Злата, а на паперу Мария

автор мар 13. новембер 2018

У валалє ю познаю як Злату Джамбасову, Надьову, а мало хто зна же вона Мария Надьова. Цали роботни вик препровадзела як тарґовкиня у „Слоґовим” дутяну, одховала тройо дзеци, а тераз роби коло обисца и заградки, молитви и кнїжки єй каждодньовосц, а унучата вше на першим месце.

Злата Джамбасова була єдно з троїх дзецох своїх родичох, и можебуц то була и причина же и вона мала тройо дзеци, бо за ню фамелия праве богатство. Здогадуюци ше як то було кед вона почала ходзиц до першей класи основней школи, вона приповеда.

– Учителька ми була Иринка Олеярова, и як нєшка паметам тот перши дзень у школи. Преволовала учителька шицки дзеци, а мнє нє. Голєм ше мнє так видзело, а кед ше опитала же кого нє преволала,  я ше озвала. Учителька ми теди гварела же я Мария Малацко. За мнє то було цошка цалком нєпознате, була сом сиґурна же я Злата.

– Тебе мено Мария – гварела ми учителька, а я ше цалком зачудовала, пришла сом дому, та сом ше мацери випитовала же як то же я  Мария. Було то так же ме баба при матичарки Колбасовей уписала як Марию – толкує наша собешеднїца. Пре свойо мено и през живот мала вшелїяки ситуациї. Єдного року  єй привезли огриву, та сушедово нє знали же хто то Мария Надь. Огриву достала аж о даскельо днї.

ҐУ ДЗЕЦОМ ПРЕЛЄЦИ ПОЛ ШВЕТА

Вона мац троїх одроснутих дзецох котри уж маю свойо фамелиї, син Славко оженєти, жиє у Керестуре и оцец є двоїх одроснутих дзецох чия дзивка уж одата. Два дзивки, Весна и Мая одати и жию у Канади, там ма три унуки пре котри дзечнє прелєци пол планети же би их видзела.

– У Канади сом була три раз, першираз 2005, потим 2008. року тиж на  три мешаци, вец 2016. року аж пол рока, так же сом у Канади кед ше поздава, препровадзела єден рок. Кед сом першираз пошла, першираз сом видзела унучку Силвию котрей було два роки, а под час моєй нащиви ше народзела и друга унучка Олеся. Источашнє сом була и радосна и жалосна. Други раз,  2008. року сом на одходзе нє сцела зобудзиц унуки же бизме ше нє розходзели зоз слизами у очох, но слизи пришли накадзи зме ше чули по моїм приходзе дому, до Керестура. Треци раз сом пошла опатриц мойо дзеци 2016. року, уж була народзена и унучка Никол од дзивки Маї. Пошла сом з намиру чувац ю док нє наполнї рок и пол, цо було условиє же би рушела до французкей оводи. Налюбиц ше наймилших нїґда нє мож, алє були и вони уж даскельо раз ту. Кед сом требала пойсц остатнїраз, я нє мала дзеку, а вец ми дзивка розказала же ми уплацели карту, и виложела ми план же синова унука будзе мерковац на мойо обисце, та сом озда ище з векшу дзеку пошла ґу нїм – гвари Злата.

АНЇ ТЕХНОЛОҐИЯ ЄЙ НЄ ПРОБЛЕМ

Прелєциц пол жемовей кулї за саму жену у седмей децениї живота наисце велька ствар, алє як нам потолковала, то нє бул проблем, и з нє таким добрим анґлийским язиком, вона ше знашла на огромних аеродромох и вше попутовала як треба.

– Канада у моїх очох красна и велька, можем повесц иста як мой Керестур – нєбо белаве, трава желєна, алє заш лєм ше вше врацам дому. Я там идзем лєм прето же там мойо дзеци, кед би вони були у Индиї лєбо даґдзе индзей, я би и там пошла – визначує наша собешеднїца.

Комуниковац зоз дзецми у Канади єй нє проблем, хаснує месинджер и скайп, удатно овладала зоз рахункаром и лаптопом. Тото ю научела єй Мая, алє найвекше и найстаршнєйше було кед и дзивка Мая пошла до Канади, та ше Злата знаходзела по написаних упутствох у єдней теки,  до котрей себе шицко сама призначела. Тераз єй тека вецей нє потребна, вола, дописує ше, посила слики, ґуґла, чита новинки и шицко цо ше подрозумює за єдну информатично писмену особу.

– Кед 2008. владика кир Георгий Джуджар бул у Канади, я ше ґу ньому озвала роздумуюци же кед нашо предки пришли з Карпатох пред телїма роками до Керестура, а мнє нє цага до Карпатох, чи и моїх з Канади будзе дараз цагац до нашого валалу… Владика ми гварел же унуки нє будзе цагац до Керестура, понеже вони там народзени, а мойо дзеци сиґурно же дакеди цага до родного валалу – дознаваме од Злати. Наймилше єй кед облапи шицки унуки одразу, и гвари нам же таки нагоди нєт часто, алє тоти хвильки за ню найдрагоцинши.

– Кед сом остала ґдовица, пред седем роками, дзивки ме волали най идзем ґу нїм, же будзем мац свой квартель, и же будзем робиц. Алє, нє могла сом. Питам ше себе кеди-нєкеди же чи то була права одлука, алє вше, заш лєм, думам же мнє место у моїм валалє, у моїм доме.

ХОВА РОШЛЇНИ РИЖНИХ ФАЙТОХ

Єй обисце, єй дом, оддихує зоз нїтку правей ґаздинї. Удало ше єй зачувац шицки традицийни вредносци и обичаї котри нашлїдзела од своїх родичох, а ґу шицкому уткала и часточку нового з чим ю упознали єй дзеци. Дзивка Весна жиє на фарми, и праве вона єй посила и нашеня рижних рошлїнох и желєняви котри цалком нєзвичайни за нашо поднєбє. Опрез єй обисца шицко пополнєте зоз квецом, тиж так и у дворе, а и заграда єй полна з рижнима рошлїнами, мож повесц же як права ботанїчна заграда. У нєй ма посадзено нєзвичайни файти карфиолу, чия – здраве нашенко, ґоджи бобки, артичоки, бамиї, и велї други лїковити рошлїни. Вше єст места за ягоди, лїсковци, мушмули, орехи цо маю мегку лупу и вельки плод, банани котри жимую вонка, та аж и чарни ружи. Попри шицким тим мушиме надпомнуц же ма посадзено и древка скоро зоз каждей овоци, а виволала нам же з єдней яблонї ма тельо яблука як з даєдного меншого овоцнїка.

Шлєбодни час препровадзує и у читаню, чита кнїжки наших авторох, провадзи кед видзе даєдна нова кнїжка, та ю вше почита.

– Тераз читам нєдавно видату кнїжку Владимира Будинския, уж сом на 100. боку, нєдавно сом пречитала Биндасову кнїжку цо ми їх фамелия подаровала, та кнїжку Меланиї Бояновичовей, вше себе найдзем дацо интересантне – толкує Злата, и надпомина же обовязно видвої час и за молитву, як и за порядни одходи до церкви. Кед ше сце, вше єст часу за тото цо важне. Ґу шицкому є и длугорочна активистка и член Дружтва за руски язик.

О РОШЛЇНОХ ДОЗНАВА НА ИНТЕРНЕТУ

О лїковитих рошлїнох котри пестує у своєй загради ше едукує на интернету, виглєдує и дознава на яки способи их треба одховац. Велї медзи нїма цалком нєзвичайни за нашо предїли. Так за артичоку гвари же нє знала анї цо ше з нєй хаснує у костираню, а анї як то треба приготовиц.

У КЕРЕСТУРЕ ЄЙ ДОМ

Гоч ю на даскельо заводи дзивки волали до Канади, вона твардо одлучела же будзе у Керестуре, ту дзе є народзена. Як нам потолковала, ту гроби єй наймилших, ту син Славко, ту єй брат и шестра, як и шицка родзина… Но, и попри шицким тим порихтана є лєциц до далєкей Канади гоч кеди, лєм же би видзела своїх и облапела унучки.

 

(Опатрене 387 раз, нєшка 1)