Фаховец за добру кондицию шпанского першолиґаша

автор апм 2. юний 2018

Ненад Няради з Вербасу у спортским швеце познати як вершински фаховец у обласци кондицийних пририхтованьох вельких клубох и репрезентацийох. У юлию 2017. року достал нагоду старац ше о кондициї шпанского фодбалского першолиґаша „Alaves”.

Свою богату кариєру Ненад Няради будовал пририхтуюци рукометни репрезентациї Єгипту, Бахреину, Ирану, а єден час препровадзел у домашнєй рукометней репрезентациї, дзе ше старал о кондициї сербских репрезентативцох. Бул анґажовани у рукометних клубох з Мадярскей, Босни и Герцеґовини и Македониї, а єден час робел и як госцуюци професор на Кинезиолоґийним факултету у Заґребе.

Од юлия 2017. року пребува у баскийским городзе Витория, дзе шедзиско „Alavesa”, а свойо искуство и упечатки подзелєл у длугей розгварки з Амером Чуличем зоз порталу sportsport.ba.

– Алавес єден озбильни проєкт и за нашо краї покус нєзвичайни, бо власнїки Клуба маю план дзешецрочни. Перша фаза од штири роки инициялна фаза поставяня системи, а прави резултат ше обчекує аж о дзешец роки. И прето зме на самим початку, вшелїяк – визначел Няради чий анґажман у тим клубу пришол прейґ компаниї Биотренинґ зоз Горватскей, хтора у Алавесу ма окремну улогу. Слово о BAL performance системи, B–Baskonia, AL–Alaves. Власнїки клубу источашнє и власнїки кошаркашкого клубу Саски Баскониа.

– Я у фодбалу, a маме чловека иу кошарки. Система поставена так же без огляду на приход и одход главного тренера и його фахового штабу клуб ма свою систему, провадзенє обтерхованя на тренинґу, медицинску службу, нутриционистох, психолоґох и кондицийних тренерох. И на тот способ ше обезпечує континуитет у роботи, як у першей екипи, так и у младших катеґорийох хторим ше ту дава окремна увагу – гварел Няради и додава же кед слово о конкретней роботи з фодбалерами, прилапел єдну фразу: The best ability is availbility! (найзначнєйша схопносц буц на розполаганю). Як гвари, то нємилосердна правда и прето ше вельо уваги дава превентивному тренинґу, бо лєм здрави бавяч хаснує екипи.

У ВЕРШИНСКИМ ФОДБАЛУ НАЙЗНАЧНЄЙША ШВИДКОСЦ

Як визначує Няради, у вершинским фодбалу дефинитивно найзначнєйша швидкосц, односно схопносц повторйованя високо-интензивних роботох. Вельо раз екипа хтора вкупно пребега вецей метери по правилу траци од екипи хтора ма вецей пребежани метери у спринту. Вкупни метери нє пресудни.

У його терашнїм клубу млади бавяче у єдним режиму роботи, а искусни бавяче у другим.

– Млади бавяче тренираю два раз на дзень, раз з екипу, а други раз на основи програми хтора витворена за каждого бавяча индивидуално. Програми составени на основи нєдостаткох хтори можу буц физични, або технїчни. У тей часци, кед слово о розвою физичних схопносцох, роби ше надосц „сухи тренинґи”, алє барз часто ше случує же и старши бавяче сами глєдаю додатни тренинґи и я им вше на розполаганю. Наша система файта мишаней системи медзи класичну периодизацию и тактичну периодизацию. Класична барз подобна у шицких спортох, ма аналитични приступ и подрозумює досц „сухи тренинґи”, док тактична периодизация постої лєм у фодбалу и тренинґ фундаментовани лєм на тренинґу з лабду. И ту найвекша розлика у одношеню на други спорти – гварел Няради и додава же го тамтейши тренере прешвечую же шицко мож робиц з лабду, и моц, и швидкосц, и витирвалосц, а вон же ше муши робиц и кус „сухого” тренинґу и так балансую и маю свою методолоґию.

РОЗВИВАЦ ПОЄДИНЦОХ У РАМИКОХ ТИМУ

Од технолоґийних инструментох хасную микро технолоґию хтора зазначує абсолутно шицко цо ше случує на тренинґу и змаганю.у политику новинох „Руске слово”. – Тижньове обтерхованє ше програмує у одношеню на вимоги фодбалского змаганя. Кед ше наприклад на змаганю бежи 10 километри, вец у єдним тижню маме пребежац 2,2 по 2,3 раз вецей, односно 22 по 23 километри. И так за шицки параметри єдного змаганя, кратки и длуги спринти, пременки напряму, акцелерациї и децелерациї. И то шицко у розличних процентох – гвари вон и додава же його главни задаток у клубу розвивац поєдинцох у рамикох тиму, а источашнє и старац ше о екипи. Понеже бавяче маю индивидуални потреби, а ґу тому и потреби по позициї у тиму, то єден комплексни процес. А

одношенє индивидуалней и ґрупней роботи скоро исти, кельо бавяче тренираю як екипа, тельо маю и индивидуалней роботи за свойо потреби. 

Няради гвари же кажди спорт чежки на свой способ, а велькосц терену други проблем. У фодбалу бавяч одвичательни за 66 квадратни метери, у рукомету за 90, у кошарки за 75. Треце, фодбал и кошарка вельо менєй контактни од рукомету. Индивидуални спорти окремна приповедка, мале покалїченє або прехлада, и випадуєш зоз форми, нєт резерви хтора би предлужела там дзе ши станул. Шицко тото гутори о комплексносци каждого спорту и специфични вимоги.

– Нє жадам преценьовац спорт по „чежкосци”, почитуєм намаганє каждого и борбу же би ше доказал и знам як чежко буц найлєпши у дачим, гоч то було „плюванє до далєка” – гвари тот вершински спортски фаховец и додава же кед слово о методолоґиї, вельо ше пошло у биохемийних анализох, у ґенетским тестираню, у провадзеню обтерхованя на тренинґу, або змаганьох…

– Шицко то помага же бизме лєпше програмирали тренинґ. Алє розвой моци нє идзе без бенчу або кукнуца, розвой швидкосци нє идзе без повторйованя спринтох – заключує Няради и додава же вершински спортиста катеґория за себе. Векшина вершинских спортистох ту дзе є дзекуюци схопносци хтору ма, а менєй своєй порихтаносци. У спортох з лабду, схопносц пресудна, вшелїяк з одвитуюцу физичну пририхтаносц.

– Хто победзи кед шицки єднак порихтани? Гевтот хтори схопнєйши – гвари вон и додава же правда же вершински спортисти „overskiled” (вершинска схопносц) и „undretrained” (подтренирани) бо нє маю часу за тренинґ. Єдноставно вошли до машини.

Як гвари, його особни критериюм кед слово о наймла-дших би бул страсц  и тренабилносц. То значи кельо дахто пошвецени и жада и кельо є способни акцептовац тренинґ.

– Нажаль, за прецену того нїхто нє видумал тест, и то єдно з подручох хторе вимага „тренерске око”, односно гевтот квалитет хтори маю вершински тренере – заключує познати тренер з Вербасу.

 

ТЕРАЗ РОБИ НАЙЧЕЖШУ И НАЙКРАСШУ РОБОТУ

Його професийна драга вше ишла по виходней линиї, а кажда шлїдуюуца робота була чежша, вецей вимагала и була полна з борбу за доказованьом.

– Так же у тей хвильки робим барз вимагаюцу и найчежшу роботу, а заш лєм, найкрасшу на швеце. Нє ридко ми роботни дзень тирва 12 годзини, и як би єден мой приятель повед: „Робиц осем годзини дньово у нашей роботи за преживйованє, а шицко прейґ того доказованє и напредованє” –  заключує Няради, а гевтим хтори законча активну спортску кариєру, алє и рекреативцом дава єдноставни и практични совит.

– Два екстреми, єдни таки засицени зоз спортом же єдноставно абстинирую од физичней активносци, а други ше намагаю буц гевто цо дакеди були. Перши барз швидко затию и познєйше починаю їх кардиоваскуларни проблеми, високи прицисок, шерцово аритмиї, поремеценя у метаболизму… А други забуваю на природни процеси и же цело стари, алє ше так трудза на тренинґу, же ше починаю покалїчовац, пукаю им тетиви, мускули… Мой совит умереносц и рижнородносц. Зоз шицкого покус, алє поряднє. И обовязно глєдац совит од фаховцох. Кед ши бул добри спортиста нє значи же будзеш и добри тренер. А найчежше буц себе тренер. У спорту сом по цали дзень и сам глєдам даяку файту релаксациї. Часто у франти гварим же спортисти покус хендикеповани. Людзе звонка спорту свою антистрес терапию глєдаю и з успихом достаню занїмаюци ше рекреативно зоз спортом.  А дзе ми хтори зме у спорту глєдац таку терапию? Наганям ше, поробим тренинґ и уживам у гевтих кус гормонох щесца по идуци тренинґ – заключує Няради.

О Ненадови

Ненад Няради народзени 1967. року у Вербаше походзи зоз познатей спортскей Нярадийовей фамелиї. Його оцец, Владислав, бул шейсц раз шампион ФНР Югославиї и СФР Югославиї у атлетскей дисциплини троскок. Ненадов брат, Данил, хтори народзени 1971. року, тиж призначовал добри резултати у троскоку и скаканю до далєка, як и його брат Ненад. Нажаль, пре санкциї хтори зме мали и нєможлївосц змаганя на медзинародних змаганьох, його успишна кариєра застановена. Ненад и Данил професоре физичней култури и свойо искуства и знанє преноша на младих спортистох.

(Опатрене 241 раз, нєшка 1)