Формованє библиотекох у електронскей форми

автор маф/мгк/дюв 11. фебруар 2017

Новосадска парохия влонї од держави достала 150 000 динари за трошки електронского обробку, дополнєнє бибилиотечного фонда и виробок каталоґу бибилиотеки, за свою и за други нашо парохийни библиотеки. Попри тим, було би потребне защициц кнїжки у шицких наших билиотекох, понеже ше велї чува у досц нєвигодних условийох.

На початку того рока, у парохийним будинку у Новим Садзе було коло три тисячи кнїжки и часописи – белетристика по руски и українски, зоз култури, о дружтвених питаньох, уметносци, словнїки, молитвенїки и церковни кнїжки. Нєвельо єст и духовни кнїжки, а будзе их вецей кед ше их враци зоз Протестантского теолоґийного факултету у Новим Садзе до нашей парохиї. Нєт вельо и стари кнїжки, хтори углавним церковни, и маю коло 200 роки.

– Тераз правиме условия за їх чуванє – гварел штредком януара парох новосадски о. Юлиян Рац. – Уж положена одвитуюца елетрична мрежа, з алармом. Єст и одвитуюци простор за компютери. Климу у просторийох ше будзе реґуловац по потреби, чи же би було жимнєйше, односно цеплєйше, а будзе завишиц и од вонкашнїх условийох.

Од Министерства правди, Управи за сотруднїцтво зоз Церквами и вирскима заєднїцами, влонї достати 150 000 динари (з тим же новосадска парохия будзе питац ище), як обгрунтоване „за формованє библиотеки у електронскей форми и творенє можлївосци даваня услугох вирнїком и гражданом”.

TOTU NS biblioteka jan 2017 003

ПИЛОТ ПРОЄКТ И ЗА ДРУГИ ПАРОХИЇ

Секундарни циль, то же кед ше тот пилот проєкт укаже як дїлотворне средство за роботу сучасней библиотеки, же би ше на подобни способ то поробело и у других парохийох и манастирох Апостолского еґзархату за грекокатолїкох у Сербиї.

З нагоди того одредзене же дотация средствох од 150 000 динари „наменєна за трошки електронского обробку и дополнєнє бибилиотекового фонда и виробок каталоґу бибилиотеки Грекокатолїцкей парохиї св. апостолох Петра и Павла”. Так уж купени лаптоп и друковач, з тим же велька часц средствох опредзелєна за информатичну програму за библиотеку.

– Програма поробена и тераз є у фази тестираня. Аж кед будзе шицко преверене, кед шицко будзе функционовац, програма ше будзе далєй прешлїдзовац и годно ю хасновац. Найвекша робота будзе пописац кнїжки и часописи, односно унєсц потребни податки – гвари Борислав Сакач, предсидатель Церковного одбору.

Длугорочни, тераз дакедишнї новосадски парох о. др Роман Миз гварел же Протестантскому теолоґийному факултету (ПТФ) у Новим Садзе подаровал можебуц и дзешец тисячи кнїжки, рочнїки, часописи, алє ше ПТФ реорґанизовал, нє може их чувац, та ше их враци до грекокатолїцкей новосадскей парохиї.

Борислав Сакач потвердзел же ше по догварки зоз ПТФ тот фонд кнїжкох враци, док ше оспособи просториї у парохийним будинку.

DSCF4324

БОГАТИ ФУНДУС

Библиотека у парохиї св. оца Миколая у Руским Керестуре тиж нє змесцена у найлєпших условийох, а потребне би було и защициц кнїжки як и осучашньованє т.є. електронски обробок, як и у новосадскей, та вшелїяк и у других наших парохийних библиотекох. Керестурски парох о. Михайло Малацко о тим толкує:

– Наша библиотека у хторей маме пар тисячи кнїжки змесцена на трох розличних местох у парохийним будинку. У просторийох дзе пребува владика на нашей парохиї змесцени векшином кнїжки зоз фундуса цо принєсол владика Букатко. То углавним теолоґийно-филозофски кнїжки, енциклопедиї итд. Вец маме кнїжки хтори маю вельку вредносц прето же су стари, а змесцени су у просториї коло канцелариї. Думам же су адекватно змесцени, гоч вшелїяк, же им уж потребна защита, а требало би третман поробиц и процив чкодлївцох и мац одредзену температуру. Нормално же их ми нє можеме дац нїкому, и уж су познати и Заводу, та думам же би требало зробиц єден проєкт же би ше их защицело. Видзел сом поведзме у Илоку дзе парохиї достали од держави и специялни ормани хтори кнїжки защица аж и од евентуалного огня. То шицко у даякей будучносци.

По словох пароха Малацка, треца часц кнїжкох и рижних публикацийох змесцена у окремним будинку дзе и ґаражи, и там нєт влаги, лєм же на нїх шеда прах.

– Там анї шицки кнїжки нє препатрени, а векшином маґационовани виданя покойного пароха о. Макая, та и владику Нярадия. И их би ше могло подзелїц заинтересованим институцийом або поєдинцом, та єст и ту надосц роботи. Потамаль, думам же найлєпше цо можеме робиц кнїжком то кед их нє будземе рушац бо су уж голєм седем раз селєни и премесцани. Кнїжки скорей були пописани, то поробел о. Яким Симунович, и пейц роки потрошел на тото. Тераз то нїч нє значи, можеме з того лєм видзиц же цо було, або цо хиби.

КНЇЖКИ ЗОЗ ШЕСНАСТОГО ВИКУ

Найстарши кнїжки зоз конца шеснастого вику, то нємецки и латински кнїжки богословско-теолоґийни хтори приношели нашо богослове зоз студийох у Бечу, а на старославянским найстарша зоз 1612. року. Кнїжки набавяли и у антикварнїцох у Львове и индзей, на паломнїцтвох и подобне. Др Янко Рамач добре позна Фундус парохийней библиотеки у Керестуре.

– Тото цо за Руснацох интересантне то коло 20 рукописни кнїжки, найстарши од половки 19. вику, гоч було и старши з конца 18. вику, алє су нє зачувани. То кнїжки духовней прози и поезиї, проза то апокрифи и християнски леґенди, и духовна поезия то углавним тоти побожни писнї цо ше шпива на процесийох и других окремних нагодох, а нє церковни писнї. Духовни писнї найвекша часц преписани зоз Богогласнїкох, перши вишол на концу 18. вику, и од теди вельо раз су у подобней форми предруковани, то сциговало на парохию а вироятнє було цо и людзом сциговало. Маме и хронїки хтори людзе тиж преписовали и чували дома, а од 19. вику их и дополньовали зоз своїма податками – пояшнює др Янко Рамач.

02.02.2017.-Biblioteka u cerkvi - RK 011

БУЛИ ТРИ КОМПЛЕТИ СТАРИХ КАЛЕНДАРОХ

У Фонду библиотеки св. оца Миколая у Руским Керестуре, окрем ридких кнїжкох, були и комплети наших руских виданьох, медзи иншим и руски календари. Пре рижни причини и потреби, вельо того нєт и нє зна ше дзе ше находзи.

– Даєдни паноцове були широкого шерца, хто питал, аж и документи давали, та нажаль, вельо остало нє врацене. Паметам же були три комплети старих календарох, а тераз нєт анї єден. О ришеню за цалу библиотеку єст вельо предкладаня. Насампредз, то значи обезпечиц адекватни просториї, пописац кнїжки и часописи, унєсц до компютера потребни податки…

(Опатрене 162 раз, нєшка 1)