РЕАҐОВАНЄ: Хто сцера прешлосц, сцера будучносц

автор михал рамач 27. фебруар 2018

Нє член сом Новинарскей асоцияциї Руснацох (НАР), нє мам ю прецо бранїц. Почитуєм людзох котри робя цошка добре и хасновите. 

Мирон Джуня, подписани як „публициста” (у „Руским слове” 2. фебруара 2018), ма пригварки на список визначних културних дїячох котри зложела спомнута асоцияция. Нє стретал сом мено того автора у дньових и тижньових новинох котри читам („Данас”, „Дневник”, „Блиц”, „Политика”, „Курир”, „Време”, НИН, „Нови маґазин”…), та нє знам на основи чого ше трима же є публициста – явна особа котра явно сообщує свойо становиска. Новинаре длужни почитовац закон и Кодекс новинарох. Науковци длужни притримовац ше науково преверених фактох. Публицисти можу як сцу.

Публициста Мирон Джуня ше заклада за „етнїчне розгранїчованє” у рускей култури. Марк Твен би то наволал дакус иншак: „витресанє жита зоз куколю”. После искуства зоз Сталїном и Гитлером нєшка ше то вола ище иншак: „етнїчне чисценє”. Хтошка одредзи гранїцу и вец – нашо на єден, нє нашо на други бок.

Публициста Мирон Джуня могол мац найчеснєйши намири кед пописал Врабеля, Фирака, Кузмяка, Гнатюка, Ризнича, Духновича, Храниловича, Давосирову… Можебуц лєм жадал же би ше розтерховали школски програми. Нє предложел менованих анї за лаґер, анї за штрелянє. Вон ше лєм чудує цо вони сцели медзи Руснацами. Цо вецей, вон ше заклада за общи консензус. У прекладзе на руски – общи консензус то кед Милошевич, або Туджман отрима бешеду и одредзи гранїцу. Векшина кляпка, а меншина котра ше нє склада цихо шедзи дома, бо ше бої. После того ше, на основи консензусу, виселя шицки Муслиманє, Серби, Горвати, Руснаци…

Кажда явна дїялносц подложна явней критики. Там дзе роботу аґрономох оценюю фодбалисти, а роботу лїкарох шпивачки, нєт анї хлєба, анї здравя. Кед би историю култури писали особи котри нє познаю творчосц и дїла предкох, нє розумя их и нє ценя, була би то история трох валалских карчмох.

Правенє спискох ше вше закончує на исти способ. Знам як то буц на списку, од рускословского з дзеведзешатих рокох надалєй. Анї кус нє забавне. Перше висцераю паноцох, вецка дзияцох, вец учительки и апатикарки, на концу тих цо маю, або нє маю баюси. Вец висцераю и тих цо почали правиц списки. Останю, повед би Костельник, лєм целята з Батога.

Кед би ше, з консензусом, прилапело понукнути список, ютре би даяки нєуки мудри глави дописали Бакова, Жилника, Стрибера, шицких Кочишох, Солонарову, Болхорвеса, шицких на -ич и -ач, и так до остатнєй Рускинї и остатнього Руснака.

Образовани и воспитани Руснаци почитую и чествую шицких котри робели и творели на хасен роду и отечеству.

Гоч ше нє будзеце процивиц нєдобрей роботи – тоти цо правя списки вас нє буду сановац.

(Опатрене 262 раз, нєшка 1)