Циль отверанє нових роботних местох

автор Розгварку водзел: Владимир ДЇТКО 14. януар 2017

Приоритет то економски розвой Општини и отверанє нових роботних местох з прицагованьом инвеститорох. Локална самоуправа финансийно помага пестовац културу националних меншинох, та так и Руснацох у шидскей општини, їх манифестациї и обнову церковних будинкох. Отримованє централней шветочносци Националного швета Руснацох у Бикичу, нагода за афирмованє Општини.

Прешли 2016. рок општина Шид закончела зоз значнима роботами, дзекуюци хторим у 2017. року пошвидша розвой, а шицко на хасен гражданох и подзвигованя животного стандарду. Предраґ Вукович, предсидатель општини Шид, хтори на тоту функцию вибрани после прешлорочних локалних виберанкох вєдно зоз своїм тимом сотруднїкох „викасал рукави“ же би вєдно допринєсли розвою тей сримскей општини. Активносци започали у инфраструктурних роботох, а у 2017. року увага будзе на прицагованю инвеститорох.

–У прешлим року зме обновели драгу медзи Шидом и авто-драгу Беоґрад–Заґреб у длужини 10 километри, хтора преходзи през Адашевци. Тиж зме асфалтовали драги у дзепоєдних улїцох у Шидзе, а у Населєню „Восток“ вибудовали 60 места за паркиранє. Кед слово о транспорту, у планє за 2017. рок вибудов кружного цеку на крижней драги улїцох Карадьордєвей и Лази Костича, а инвестиция кошта 420 тисячи еври. Средства обезпеча УНДП и Општина Шид, а тиж будземе конкуровац и у АП Войводини. На розкрижю улїцох Сави Шумановича, Святого Сави и Николи Влашского поставени нови семафор, а тиж зме ше потрудзели поставиц и нову горизонталну и вертикалну сиґнализацию на вецей местох у городзе же би ше звекшало безпечносц наших гражданох, а окреме наймладших, та при школох и дзецинских заградкох поставени „лєжаци полицає“ – начишлює активносци у прешлим року предсидатель Предраґ Вукович и надпомина же од роботох остава санированє драги од Ґибарцу ґу Бачинцом, потим ґу Моровичу, Ямени и Вишнїчеву, як и санированє дзирох на драгох, а єден зоз задаткох то и санированє дзивих депонийох.

ПРИЦАГНУЦ ИНВЕСТИЦИЇ

Єден зоз найзначнєйших цильох актуалней локалней власци же би ше прицагло инвеститорох и отворело нови роботни места, бо на евиденциї Националней служби за обезпечованє роботи на концу 2016. року було вецей як три тисячи нєзанятих. Єден зоз проєктох то Индустрийна зона при Адашевцох, на поверхносци 132 гектари, односно 100 гектари простору за хаснованє, о хторей ше роками приповеда. Проєкт Индустрийней зони поробени и пошвидко остава зробиц и єй инфраструктурне пошоренє.

08 PREDRAG VUKOVIC PREDSEDNIK OPSTINE SID–Индустрийна зона ше находзи на досц вигодней локациї блїзко при авто-драги Беоґрад–Заґреб, и державней гранїци, а же бизме шицко закончели, обчекуєме помоц од Покраїни и премиєра Иґора Мировича. И министрове републичней Влади, кед нащивели Шид, нам обецали помоц. Ми ше наздаваме же прицагнєме странских инвеститорох до Индустрийней зони, алє нашо опредзелєнє помогнуц и домашнїм привреднїком, же би и вони отверали нови роботни места – гвари предсидатель Вукович и додава же жимски час будзе вихасновани за пририхтованє проєктней документациї, же би ше наяр могло почац робиц.

Концом прешлого року вигласани буджет за 2017. рок хтори виплановани на реалних основох у суми од 1.029.232.000 динари. Єден зоз значних документох хтори принєшени, то и Стратеґийни план розвою општини Шид од 2016. по 2021. рок. У тим документу одредзени напрями розвою у наступним периодзе и як витвориц отримуюци економски розвой и отверанє нових роботних местох. Пред трома роками општина Шид ше зочела зоз вилївами, а валал Ямена було єдине населєне место у Войводини хторе було потрафене з тоту елементарну нєпогоду. Року 2015. општину залапела миґрантска криза.

– Миґрантска криза нє лєм проблем Сербиї, або Европи, алє то шветови проблем и так ше го муши и ришовац. Од самого початку миґрантскей кризи штредком септембра 2015. наша општина ше добре орґанизовала, бо мала искуства зоз вибеженску кризу 90-тих рокох прешлого вику. З миґрантами ше од початку поступа гумано, а на нашим подручу у трох дочасових прилапних центрох змесцени коло два тисячи миґранти и думам же зоз Шиду пошла позитивна слика до швета, а и медзинародни орґанизациї нам даваю потримовку и хваля нас. Намагали зме ше отримац безпечносц шицким гражданом, и домашнїм и миґрантом, и присподобиц ше условийом на нашим просторе, у хторим ше, пре достате число нових людзох, а з помоцу републичного Комесарияту за вибеженцох и миґрациї и других републичних и покраїнских орґанох и гуманитарних орґанизацийох зоз жеми и швета, о тих людзох и стараме – наводзи Вукович.

ПРЕЙҐГРАНЇЧНЕ СОТРУДНЇЦТВО

Општина Шид гранїчна општина зоз Републику Горватску и Босну и Герцеґовину, а єден зоз сеґментох розвою то и прейґгранїчне сотруднїцтво, точнєйше, витворенє програмох хтори финансує Европска уния прейґ, такволаних, ИПА фондох. Предсидатель Вукович визначує же медзи Шидом и Берчко Дистриктом у Босни и Герцеґовини нєдавно витворени єден таки проєкт прейґгранїчного сотруднїцтва, а вон у вязи реаґованя у позарядових ситуацийох, насампредз вилївох, та за тот проєкт Шидянє, як ношителє проєкта, достали 336 тисячи еври. Вон додава же то лєм початок сотруднїцтва з двох бокох державних гранїцох, наздаваюци ше же Европска уния и убудуце препозна и финансийно потрима и будуци проєкти.

Мултинационалносц, мултикултуралносц и мултиконфесийносц – краса шидскей општини и тоти характеристики, як наглашує предсидатель Вукович, богатство того штредку хтори ше и надалєй будзе пестовац. Локална самоуправа финансийно потримує роботу културних дружтвох националних меншинох, та вшелїяк и Руснацом, и помага им у обнови церковних будинкох. Финансийни средства доставаю КПД „Дюра Киш” у Шидзе, КПД „Иван Котляревски” у Бикичу и КПД „Драґен Колєсар” у Бачинцох. Тиж финансийно потримани и роботи на обнови грекокатолїцких церквох у шидскей општини.

–Мило нам же наша општина и Бикич Дол буду домашнї централней шветочносци означованя Националного швета Руснацох у Сербиї. Бикичаньом зме помогли же би за тоту нагоду ушорели Дом култури, а остараме ше и за коктел после Шветочней академиї, же би ше шицки госци приємно чувствовали у нашим штредку. Потримуєме активносци шицких националних заєднїцох, та  и Руснацох. Дали зме потримовку же би Фестивал тамбурових оркестрох „Мелодиї Руского двору” од 2017. року, кед будзе дзешати ювилейни фестивал, вошол до календара културних подїйох  значни за город. Тиж зме випочитовали же би ше назви улїцох виписовало на вецей язикох, та єдно число таблох (ознакох) виписани нє лєм по сербски, алє и по руски,  и по словацки. У нашей општини окрем сербского язика и писма урядово ше  хаснує руски и словацки язик и писмо, а у валалох Сот и Батровци и горватски язик. Як добри приклад то, же и после приватизациї Радио Шиду затримани програми на руским и словацким язику, так же почитуєме и сеґмент информованя на мацеринскей бешеди наших согражданох – начишлює предсидатель Вукович.

Перши чловек општини гвари же власц ту же би послухала вимоги и проблеми гражданох и прето концом октобра запровадзени „Дзень отворених дзверох”, кед предсидатель и його найблїзши сотруднїки примаю гражданох, евидентую проблеми и пребераю мири. Кед то можлїве, и у їх компетенциї – же би ше проблеми ришело. На концу предсидатель Вукович поручує же тот, 2017. рок будзе у знаку активносцох на подзвигованю розвою Општини, а концом рока ше сумирує резултати же цо од того витворене.

ТИМСКА РОБОТА

Предсидатель Општини гвари же витворйованє того цо заплановане, годно лєм зоз закладаньом и тимску роботу.

– Коло мнє позберани тим фахових людзох хтори свою роботу окончує професийно и совисно, а шицко на хасен нашей Општини и гражданох. Лєм вєдно у роботи можеме исц напредок. Можем повесц же барз добре сотрудзуємє зоз „Шидпроєктом” хтори, як фахова институция, барз значни за витворйованє наших планох. Моя намира и же бим бешедовал и вислухал наших привреднїкох и поднїмательох и кед можеме, як локална самоуправа, же бизме им и помогли – гвари предсидатель Вукович.

(Опатрене 59 раз, нєшка 1)