Чекаю реституцию и операю ше на вирних и державу

автор мгк 17. фебруар 2017

Нашо парохиї углавним жию зоз прилогох вирнїкох, зоз добродзечней роботи, а дзепоєдни и зоз охабеней жеми. Очекує ше же будзе лєгчейше кед ше закончи реституцию.

У условийох дружтвено-економскей кризи хтора уж длуго тирва, поєдинцом, институцийом, та и церковим парохийом нє лєгко обезпечиц обстоянє, алє и розвой, хтори нєобходни у присподобйованю у сучасним швеце.

– Углавном ситуациї рижни, у зависносци од обставинох у каждей парохиї, од єй структури, як и од єй велькосци, лєбо численосци вирих – гварел владика кир Георгий Джуджар. – У процесу врацанє вжатих маєткох; дацо врацене, а векша часц нє. У каждим случаю Церква очкодована, а було би єй лєгчейше кед би ше єй врацело тото цо єй було вжате.

Цо ше дотика одношеньох и потримовки од держави, и наша Церква ма можлївосц раз рочнє конкуровац з проєктами на републичним, покраїнским, а даґдзе и на локалним уровю. Другей и иншакей потримовки нєт. Други католїцки епархиї у истей ситуациї – потолковал владика Джуджар.

ВЕКШИ КОНФЕСИЇ ДОСТАВАЮ ВЕЦЕЙ

Векши конфесиї доставаю векшу помоц од держави. Наприклад, як дознаваме зоз Покраїнского секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, тот Секретарият 2015. року по конкурсу за додзельованє средствох Церквом и вирским заєднїцом предвидзел вкупно 21 424 000 динари, од тей суми Сербскей православней Церкви (СПЦ) 11 099 000 динари, а Грекокатолїцкей Церкви 458 000 динари.

Исти Секретарият 2016. року розписал Конкурс за додзельованє финансийних средствох за проєкти обнови церквох на териториї АП Войводини. По конкурсу, лєм з єдним проєктом обнови єдней церкви, могли ше приявиц Сербска православна Церква, Римокатолїцка Церква, Румунска православна Церква, Исламска заєднїца, Єврейска заєднїца, Словацка еванґелицка Церква А. В., Реформатска християнска Церква, Євангелицка християнска Церква А. В. и Грекокатолїцка Церква. Вкупна сума наменєних средствох була 5 270 000 динари.

Кед слово о реституциї, наприклад, после коло пол вика священїческого искуства на тих просторох, о. др Роман Миз гварел же на прикладзе новосадскей парохиї, мож видзиц же у процесу врацаня три файти маєтку – то часци будинку, теметов и жем.

Цо ше дотика помоци од держави, як гварели предсидатель Церковного одбору у Новим Садзе Борислав Сакач и секретар Владимир Римар, на парохийним будинку и грекокатолїцкей церкви, концом октобра 2016. року положени нови циви, понеже стари уж препадли и премакали, а за тоти роботи новосадска парохия по проєкту достала 150 000 динари помоци од компетентного министерства Сербиї. Тоти роботи нє було лєгко орґанизовац и за потребни документи, папери и дозволи ше кончело три-штири мешаци.

Парох новосадски о. Юлиян Рац гварел же попри тим, влонї од министерства Сербиї достати и 150 000 динари за пририхтованє формованя библиотекарского фонду.

ИСКУСТВА ВЕКШИНСКЕЙ ЦЕРКВИ

Сербска Православна Церква векшинска вирска заєднїца у Сербиї, та єй искуства, положенє и проблеми важни и за други вирски заєднїци.

По податкох Аґенциї за реституцию концом 2016. року, як пренєсли медиї, СПЦ поднєсла 1 062 вимоги, у хторих глєда коло 73 150 гектари жеми, од чого 38 988 гектари польопривредней и 33 799 гектари лєсох и лєсовитей жеми.

Од того, врацени єй коло 40 000 гектари. Тиж, СПЦ глєда и 363 гектари будовательней жеми, 451 дїловни обєкти поверхносци 135 558 квадратни метери, 696 квартельни обєкти од 55 816 квадрати, 83 теметови, 83 матични кнїжки и два уметнїцки слики.

У медийох информованя ше з часу на час обявює як СПЦ водзи економию, углавним то у неґативним контексту, у смислу же як добре зарабя, а вирска є заєднїца. Часто ше указує же ше високи церковни представнїки вожа у луксузних автох, же жию у луксузних будинкох и же драги церковни „услуги”.

Так ше наводзи и же СПЦ, як и други вирски заєднїци, нє у обовязки плаценя ПДВ, порциї на маєток. Министер финансийох Душан Вуйович влонї виявел же и Церкви, хтори од скорей постали нє лєм арендаше, алє и продуковаелє вина, палєнки, швичкох, сувенирох, буду у порцийней системи кед им держава враци шицок одняти маєток, бо тото цо им треба врациц, цо длуство, то вельо вецей од того цо би вони дали до державней каси.

ВЕЛЇ ОГРАНЇЧЕНЯ У ВРАЦАНЮ МАЄТКУ

Мрежа за реституцию концом 2016. року у своїм сообщеню спозорела же поглєдовачом однятого маєтку уведзени числени огранїченя, термини, условия и комплексни процедури же би достали часц свойого маєтку, хтори одняти у цеку и после Другей шветовей войни.

Потераз гражданом у процесу реституциї врацени маєток вредносци коло милиярду еври. На початку того року директор Аґенциї за реституцию Страхиня Секулич гварел же би 2018. року требало почац виплацованє надополнєня у форми квитох на 12 роки.

– Роби ше на пременки закона, ниа, уж треци раз. Наша идея була же бизме зменшали суму надополнєня, алє и звекшали обсяг натуралней реституциї. То и за державу и за гражданох найлєпше, бо пенєж то найвреднєйша роба и держава го у сущносци нєма – гварел Секулич.

Медиї пренєсли же ше преценює же одняти маєток вредзи коло 40 милиярди еври, а же потераз у реституциї найлєпше прешли Церкви и вирски заєднїци, хторим врацене коло 45 одсто поверхносцох глєданих обєктох и коло 65 одсто жеми, польопривредней, будовательней и под лєсами.

О НАДОПОЛНЄНЬОХ ЗА ДЕРЖАВНИ МАЄТОК

По прешлорочним толкованю Мрежи за реституцию, ище у октобру 2011. року ступели на моц Закон о реституциї и Закон о явним маєтку, по хторим локалним самоуправом и 720 явним подприємством у Сербиї оможлївене же би без надополнєня постали власнїки державного маєтку, и то у найвекшей часци, гевтей чийо власнїки нїґда нє були, и без даяких огранїченьох. Єдине предусловиє и законска обовязка, то же општини и явни подприємства треба же би поднєсли прияву явней власносци Републичней дирекциї за маєток.

(Опатрене 107 раз, нєшка 1)