Чия будзе метла?

автор борис варґа 21. авґуст 2017

Вельки плус Националному совиту Руснацох же ше остарал же би реновирал найстарше руске обисце у Руским Керестуре. То початна точка за очуванє националного идентитета Руснацох и слика о тим кельо заєднїца наисце почитує и дзба о своєй прешлосци.

Важне знац и же Национални совит постал власнїк тей найстаршей рускей хижи, зоз чим би требало буц ришене константне питанє – отримованя. Кед би ше о тим скорей дзбало, вироятно би нє пришло до такого руйнованя праве тей памятки (окреме од ґенералного реновираня 1995. року).

Питанє отримованя и одвичательносци подєднак важне, як и питанє снованя институцийох и вибудов їх обєктох. Практично: требало би знац нє лєм хто госцом и туристом отвори дзвери до иснуюцого найстаршого руского обисца, алє и до якейшик будуцей (тельо наявйованей, алє ище вше нє иснуюцей) музейней збирки, библиотеки, ґалериї, архиву и з яких средствох ше тот материялни скарб будзе отримовац.

Здогаднул сом ше даскелїх покус комичних ситуацийох на тоту тему. Ище скорей, на вецей заводи сом у Керестуре мал госцох, котри сцели видзиц даяки руски културни змисти. Медзитим, нє могли зме дойсц до того хто нам отвори Музей у Замку, бо през викенд (кед обично госци и приходза до Керестура) нє було за тото задлуженей особи. У шлїдуюцей нагоди ми гварели же волїм уж нє водзиц там людзох, бо ше то нє барз отримує.

Друга ситуация з емиґрациї: „швижа” дияспора у Онтарию сцела правиц Руски дом култури, та ше им єден з бивательох „ветеранох” у Канади опитал же „зоз чиїх средствох буду отримовац тот будинок?”. У швеце капитализма ше такой пораховало же цену вибудови такого дому за одредзени час можу прероснуц трошки його отримованя.

Тельо то вироятно кошта и у „старим краю”, лєм ше то ту нє рахує…

А вец ми пришла на розум и треца ситуация – кед активисти єдней рускей нєвладовей орґанизациї у Новим Садзе, после револуциї „5. октобра” сцели вєдно зоз Церкву на ґрунту Матки будовац нови обєкт. На схадзкох ше челєднїки так занєсли же уж ту були скоро мотелски просториї, дзе мали буц змесцени госци, алє дзе би и домашнї цо нє биваю у варошу, по потреби, после вичерпней роботи могли преноцовац. Ґрандиозни плани ше закончели лєм зоз кратким коментаром духовенства: „А паноцец най за вами замета…”.

Пишце нам: ruske.redaktor@gmail.com

(Опатрене 116 раз, нєшка 1)