Чи паприґаре и мали фирми маю ратовац хладзальню?

автор зам 24. май 2017

У Привредним суду у Зомборе за 16. юний того року заказана розправа о гласаню за нови План реорґанизациї рускокерестурскей фабрики „АБЦ ФУД”, по хторим предложене и же би ше з першим и ище важацим Планом реорґанизациї уж за 40 одсто зменшани остаток длуства паприґаром и малим фирмом тераз зменшало за 60 одсто и виплацовало го пейц роки, з мированьом од дзевец мешаци и рочну камату 1 одсто.

З тим новим зменшованьом длуства векшина поверительох ше нє склада и прейґ адвокатки до Суду придали службену Пригварку на „Напредок пририхтани план реорґанизациї „АБЦ ФУД” АД Руски Керестур”. Накадзи за ньго дознали, а як нам потвердзели и предсидателька Здруженя паприґарох Душица Орос и їх адвокатка др правних наукох Мария Йоксович з Кули, за намиру „АБЦ ФУД” же би ше вигласало нови, ткв. Напредок пририхтани план реорґанизациї, дознали цалком случайно (гоч у Планє поведзене же ше го доручело шицким ключним поверительом на увид) и спознали предложене намирйованє длужнїкох з їх Д-класи поверительох, такой реаґовали же би ше дало службену Пригварку на предложени план. Вона подкрипена и зоз 200 подписами особох (дзе єдна особа и за вецей предмети), хтори Здруженє паприґарох за наисце кратки час, лєм за два днї концом прешлого тижня позберало од паприґарох, бувших и терашнїх роботнїкох и других поєдинцох и фирмох котрим „АБЦ ФУД” длужна, процив прилапйованя нового плану реорґанизациї.

Слово о тим же Привредни суд у Зомборе принєсол Ришенє за „порушованє предходного поступку за випитованє условийох за отверанє поступку предликвидациї у складзе з напредок пририхтаним планом реорґанизациї над предликвидацийним длужнїком „АБЦ ФУД” АД Руски Керестур”, як стої на Ришеню – 28. априла того року, а у Керестуре ше за ньго дознало початком прешлого тижня. На основи того ришеня, судска розправа за одлучованє о предлогу и гласанє о плану реорґанизациї заказана за 16. юний на 12 годзин у Привредним суду у Зомборе.

ПАПРИҐАРЕ И РОБОТНЇКИ ОКРЕМНА КЛАСА ПОВЕРИТЕЛЬОХ

– Ми за тот други план реорґанизациї, хтори придати до Привредного суду у Зомборе, дознали так же зме робели вивершеня за виплацованє пиятей рати длужнїком з Д-класи по важацим Планє реорґанизациї и после потребней процедури дзепоєдним и тота рата уплацена, медзитим, нараз то було застановене. Дознало ше же рахунок АБЦ, и вообще маєток, нє мож вецей блокировац, и у Привредним судзе у Зомборе ми поведзене же о тим постої шейсцмешачна дочасова мира, после чого зме достали и Ришенє о порушованю поступку за прилапйованє нового плану реорґанизациї – гвари адвокатка др Мария Йоксович, визначуюци за єй клиєнтох нєвигодни условия предвидзени у новим планє.

ABC-dr Marija Joksovic-20– У предлогу того другого плану реорґанизациї мойо странки досц очкодовани, понеже зменшанє за 40 одсто по першим планє, односно тото цо остало, тераз ма буц зменшане за ище 60 одсто. То паприґаром, роботнїком котри тужели фабрику и фирмом хтори у тей Д-класи вельке зменшанє. На шицко тото зме писали Пригварку же ше нє складаме з Планом и у предвидзеним терминє, прешли пияток сом ю придала з подписами 200 особох. Ґу тому, до Суду сом придала и вимогу же би ше План реорґанизациї преложело на руски язик, же би шицки ясно розумели цо у нїм пише и яка му намира, а ище важнєйше, придала сом и вимогу же би ше мойо странки, паприґаре и роботнїки, оддзелєло, видвоєло и формовало єдну цалком окремну класу. Же би вецей нє були у тей заєднїцкей Д-класи з фирмами, бо уж єст досц фирми хтори напредок придали свойо вияви о согласносци на нови план. Видвойованє класи правно можлїве, алє о тим одлучує судия и з тим вимагам же би паприґаре и роботнїки гласали як окремна класа и кед нам Суд то одобри, вец зме на добрей драги, бо зме свидоми же нас други поверителє надгласаю – гвари адвокатка Йоксовичова, додаваюци же Суду предочела и нєдостатки у тим планє:

– У нїм наведзени же поверителє и покойни особи, цо ше муши повиправяц, а поглєдованя барз нєроздзелєни. Нє знац хто кельо ма достац, кельо му у тим камата, кельо главнїца, кельо му остало. То нє доповедзене и вимагаме же би ше то виправело, як цо є наведзене у актуалним планє, дзе кажда рата ясна, за цо є и кеди ма буц виплацена – гварела Мария Йоксович, а потолковала и дальшу процедуру.

– Наша Пригварка на План послата и до „АБЦ ФУД” и до Суду и вони ше о нєй маю вияшнїц по 16. юний. По тот датум шицки, кажди поверитель, муши буц написмено обвисцени о судскей розправи и ма достац гласацки лїсток, аж би потамаль до Суду мал врациц свою одлуку, односно як гласал и увидзиме чи тота процедура будзе випочитована.

У случаю же План нє прейдзе, шлїдзи банкрот, фирма идзе до ликвидациї, а кед прейдзе, вец ше применї нови план, як цалком нови контракт медзи длужнїком и поверителями и гевтот стари вецей нє будзе важиц.

ПРИЧИНИ ЗА НОВИ ПЛАН РЕОРҐАНИЗАЦИЇ

Терашнї, актуални План реорґанизациї „АБЦ ФУД” принєшени 30. децембра 2013. року, алє очиглядне же нє дал жадани резултати, и як причини за нови план, медзи иншим наведзене же после предликвидацийного поступку фабрика нашлїдзела милион еври трошки хтори тедишнї предликвидацийни управнїк нє приявел, дзе за струю 220 000 еври, трошки осиґураня 30 000 еври, порциї и доприноси хтори нє уплацовал 500 000 еври, а добавячом остало длуство 100 000 еври. Як „интерни причини” за нови план наведзени и же предликвидацийни управнїк нїґда нє окончел примопридаванє дїловних кнїжкох, та нє мали спознаня о обовязкох хтори зохабел, же по 70 одсто нїзшей цени од тарґовищней предал 1 500 тони роби, як и же стратеґийни партнер з Греческей вишол з партнерства, понеже, без їх обвисованя, предликвидацийни управнїк предал 600 тони їх роби хтора була на залихох у Хладзальнї. Одвичательни з фабрики нє сцели давац окремни вияви, з толкованьом же причини за нови план потолковани у предлогу, дзе як вонкашнї пошлїдки наведзене и опадованє цени змарзнутей желєняви на шветовим тарґовищу за 40 одсто и нєможлївосц єй пласману до Русиї, нєможлївосц задлужованя у банкох, медзи иншим то и вше чежше доходзенє до сезонскей роботней моци, як наведзене, пред одход на дочасову роботу до жемох ЕУ, окреме до Словацкей. Ту и нєускладзеносц каматних стопох на шветовим тарґовищу, цо 1, а по актуалним планє реорґанизациї плаца 7 одсто, так же „АБЦ ФУД”, як предликвидацийни длужнїк, нє може сполньовац свойо обовязки по актуалним планє реорґанизациї и предкладаю нови план, у катеґориї санацийних, хтори подрозумює редефинованє обовязкох ґу поверительом.

ДЛУСТВО ВЕЦЕЙ ЯК 8 МИЛИОНИ ЕВРИ

Длуства тераз милиярду 86 милиони 612 795 динари (вецей як 8 милиони еври), з тим же су и векши, бо 155 милиони 718 179 дин. поглєдованє у спору пре тужби бувших роботнїкох, а вецей як 64 милиони дин. нєвиплацене длуство Порцийней управи и 43 милиони дин. длуство спрам єдней фирми, хторе „АБЦ ФУД” нє припознава. И за тоти длуства у Планє реорґанизациї резервовани средства, у случаю же спадню на терху „АБЦ ФУД”.

Як гварел предсидатель Здруженя меншинских акционерох „АБЦ ФУД” и бувши длугорочни руководитель у подприємствох у польопривреди Михайло Катона з Керестура, сущносц предложеного плану же би ше уж раз зменшани длуства хтори „АБЦ ФУД” ма ґу поверительом ище зменшало, термин за їх врацанє предлужело, а камату на длуства зменшало на символични 1 одсто.

ABC-Katona-20– Конкретно, предложене же би ше длуства поверительом з А-класи, ткв. „розлучним поверительом”, хтори обезпечени з гипотеками (банки и други) у суми 552 милиони 790 179 дин. (коло 5 милиони еври) у цалосци врацело за 10 роки, з тим же би 2 роки було мированє на врацанє главнїци и каматох, та би врацанє було за 8 роки, з рочну камату од 1 одсто. Длуство ткв. „нєобезпеченим поверительом” у Д-класи (менши фирми, продукователє паприґи и другей желєняви, бувши роботнїки „АБЦ”), дзе вєдно 748 правни и физични особи, хторе у першим Планє зменшане за 40 одсто и виноши 363 милиони 255 950 дин. (коло 3 милиони еври), у тим другим зменшане за 60 одсто, а 40 одсто би ше виплацовало 5 роки и 9 мешаци, дзе 9 мешаци мированє на плаценє, з камату 1 одсто рочно. Длуство „повязаним” правним особом (Е-класа) – фирмом чий власнїк векшинска власнїца „АБЦ ФУД” и єй фирми, хторе у актуалним планє реорґанизациї з векшей часци мало буц претворене до акцийох, алє то нє зробене, тераз виноши 167 милиони 424 090 дин. (коло 1,2 милиони еври). По новим планє би тиж мало буц зменшане за 60 одсто, а 40 одсто би ше, з камату од 1 одсто до рока, врацало за 5 роки и 9 мешаци, дзе тиж 9 мешаци мораторий на врацанє длуствох и камати – толкує Катона.

– За обезпечованє приходох за врацанє длуствох предкладатель Плану реорґанизациї рахує уложиц коло 900 000 еври до опреми, подзвигнуц капацитет и од 2018. року рочно прерабяц 20 000 тони желєняви. Медзитим, нє витворени анї плановани обсяг з терашнього Плану од 18 500 тони, бо прешлого року преробени лєм 9 606 тони, та ше поставя питанє чи и нови план реални. У толкованю причинох нєвитворйованя Плану реорґанизациї ше анї з єдним словом нє спомина же после одходу предликвидацийного управнїка обсяг преробку желєняви бул 50 одсто з планованого, же у нїм були нєреални цени готових продуктох, як и же банки нє даю кредити фирми хтора шицко розпредала, а тото цо остало, уж закрите з гипотеками. Дакус чудне и толкованє же нєт сезонских роботнїкох, бо беоґрадским автором Плану випатра нє ясне же роботнїкох нєт прето же их нє плацели – гвари Катона и оценює:

– У цалосци патрене, предкладатель плану реорґанизациї анї єдну вину за нєвитворйованє першого плану нє видзи у своїм справованю ґу дїловним партнером, ґу роботнїком, у нєспособносци свойого менаджменту же би витворйовал поставени план преробку и робел и на хасен поверительох, котри теди пристали часточно ше одрекнуц своїх поглєдованьох, лєм же би фабрика конєчно станула на свойо ноги.  Прето нєшка чежко вериц же векшински власнїк наисце жада врациц длуство, ревитализовац и оспособиц фабрику хтора, як виптра, нам шицким важнєйша як йому самому. Скорей слово о хаснованю законских предписаньох же би ше нєосновано зменшало длуства и достало часу за дальше експлоатованє обєкту, без огляду кельо людзе и фирми у тим поступку траца чесно заробени пенєж – заключел Михайло Катона.

ЗАКОНОДАВЕЦ МА ДОБРУ НАМИРУ

– Суду сом предочела и же нєпочитованє першобутного Плану реорґанизациї було причина за предликвидацию (стечай), медзитим, Закон о привредних дружтвох дошлєбодзує предкладанє нового плану, держава дава шансу же би ше фирма вицагла з длуствох, же би нє пошла до ликвидациї и людзе нє остали без роботи. Законодавец ма добру намиру, алє ше то часто злохаснує з боку даєдних власнїкох фирмох, з оправданьом же то поверителє потримали. Вельким поверительом циль вицагнуц гоч яки пенєж и у тим, углавним, очкодовани мали поверителє. Робиме шицко з правного боку же би ше План оспорело и судию прешвечело же то нє у интересу, насампредз паприґарох, котри уж страцели 40 одсто свойого длуства и тераз траца ище вецей. Бо, ми з єдного боку можебуц ратуєме „АБЦ ФУД”, а на другим боку знїщуєме малих продуковательох паприґи и менши фирми – гварела Мария Йоксович.

ПЛАЦИ ЗАНЯТИМ

Як и у першим, и у предложеним планє реорґанизациї нє виплацени нето заробки занятим, тераз 3 милиони 142 557 динари за 91-го роботнїка, би були цалком виплацени пред початком применьованя Плану реорґанизациї, та вони анї нє плановани за гласанє о Планє реорґанизациї.

(Опатрене 137 раз, нєшка 1)