Чуванє и осучасньованє рускей култури

автор анамария ранкович
772 Опатрене

Кед слово о очуваню, унапредзеню и розвою рускей култури, треба спатриц одношенє Руснацох як актерох и конзументох ґу „руским” културним змистом, як и вжац до огляду вплїв економских, социялних, политичних и технїчних факторох на рушаня и розвой нашей културней системи.

Пременки у правней системи у Републики Сербиї у остатнїх 16 рокох на вецей способи, и позитивно и неґативно, вплївовали на тоту обласц: од законскей основи за формованє Националного совиту (та з тим и Одборох за културу, информованє, образованє…), Заводу за културу войводнянских Руснацох, та по проблеми зоз пререґистрацию руских КУД-ох до здруженьох гражданох цо значи преход на проєктне финансованє до чого руска заєднїца вошла нєпорихтана, як и нєвигодни резултати приватизациї локалних медийох (през хтору страцена програма у Явним подприємстве за информованє Вербас), проблем зоз финансованьом Руского народного театру и подобне.

Мож замерковац же иснує вибудована културна система хтора облапя активних поєдинцох у култури, културно-уметнїцки дружтва, медийски и културни установи, та и Национални совит рускей националней меншини, як найвисши орґан хтори ношитель културней автономиї нашей заєднїци. Медзитим, мож замерковац и вельке число Руснацох хтори нє активни анї як актере, анї як конзументи „руских” културних змистох, цо додатни фактор хтори доприноши асимилациї у ширшей културней системи, и на концу, до податкох хтори зме достали зоз остатнїм пописом. Без огляду на розлики у културним понукнуцу и розлику у одношеню публики зоз урбаних и руралних штредкох ґу змистом хтори ше понука, на числени фактори хтори одцагую Руснацох од уключованя до руских и других културних активносцох (обовязки, школа, робота, економски статус и подобне) потребне же би ше нашо найвисши установи предлужели намагац очувац културни идентитет нашей заєднїци. Нажаль, ґу тим неґативним рушаньом треба додац и прицисок економскей кризи хтору ше у Сербиї моцнєйше чувствує, а окреме потрафя обласц култури пре драстични зменшаня финансийох хтори потребни за даяки основни уровень функционованя меншинскей културней системи.

Тиж так, треба вжац до огляду же Завод за културу войводянских Руснацох специфични у одношеню на други заводи за културу прето же нє може раховац на средства зоз матичних жемох на хтори рахую румунски, мадярски и словацки установи. Финансийни средства самого Заводу огранїчени и нєдостаточни за амбицийни плани на яких би Завод требал робиц, а вшелїяк су менши од средствох хтори од снователя доставаю други Заводи, прето нам остава обрациц ше ґу активнєйшому конкурованю при других векших донаторох и финансиєрох през писанє проєктох.

За тото нам потребна екипа схопних, мотивованих особох порихтаних же би учели и усовершовали ше, же би робели на себе и на таки способ унапредзовали и руску културну сцену през сотруднїцтво на писаню и реализациї проєктох. На таки способ Завод би мал векши шанси достац средства. Уж постої база фаховцох за рижни обласци на хторих мож раховац у реализациї, алє вше векша потреба ше указує у обласци писаня проєктох, з оглядом на огранїчени капацитети.

За представянє рускей култури ширшей заєднїци треба вихасновац и предносци подїйох велького публицитету хтори ше наиходзацих рокох отримаю у Новим Садзе – Европска престолнїца младих и Европска престолнїца култури. Потребна и окремна увага презентациї нашей култури и нашого нашлїдства новим ґенерацийом, хтори иншак жию, функционую, роздумую. То нови ґенерациї помишаних идентитетох, високо школовани и хтори ше чувствую як часц двох, кед нє и вецей заєднїцох, Треба их прицагнуц, затримац, обрациц увагу и на їх потреби у шицких обласцох їх културного идентитету.

Завод за културу войводянских Руснацох вшелїяк специфични прето же його мисия координованє зоз шицкима културнима ресурсами войводянских Руснацох и попри очуваня традицийней култури и културного скарбу, тиж и глїбоке и фундаменталне осучасньованє рускей култури.

Медзинародна заєднїца и держава Сербия принєсли велї документи хтори ґарантую права рускей заєднїци у обласци култури, а наша длужносц же бизме одвичательно и квалитетно вихасновали и применєли тото цо нам обезпечене. На таки способ, оддаваме почесц гевтим хтори, давно пред нами поставели фундаменти нашей култури, алє отвераме дзвери новим ґенерацийом, хтори буду лидере и ношителє нашей култури у будучносци.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ