Швета у камиону

автор тах 15. януар 2017

Чи вам дакеди у дутяну пришло на розум же як даяки продукт сцигол зоз фабрики до ваших рукох? Дистрибуция вшелїякей роби барз розвита, и од давна познате же за ню заслужни и „камионджийове”. Док ше цали швет рихтал за Нови рок и крачунски швета, вони були хто зна дзе, на драги, за корманьом.

Часто ше вожачох камионох и їх роботу трима за барз єдноставну, просту, но кед ше кус глїбше розштудира, без нїх би вельо того нє функционовало. Тото цо цикаве, то же ше до тей роботи часто остатнїм чаше лапаю млади, бо сцу мац сиґурни пенєж, окреме тераз кед роботу чежко найсц.

Єден з нїх и Никола Сакач, вожач камиона з Коцура, хтори однєдавна вше частейше на прейґгранїчней авто-драги на вельо векшим камиону, як на тим хтори донєдавна гонєл. Гоч є нє длуго у тей роботи, Никола уж здобул велї искуства, и за нїм уж досц прейдзени километри.

НОЦНЇК НА ПАРКИНҐУ

Зоз Николом зме ше могли згвариц лєм прейґ интернета, бо бул на драги. Остатнїраз кед зме контактовали бул у Ческей, путовал до Горватскей, дзе шедзиско подприємства за хторе роби. Описал нам як випатра єден його роботни дзень.

05– Вше завиши же кеди мам витовариц робу, и теди вец почина мой дзень. Часто ми зна буц допито док гонїм, та вец дацо заєдам, ошвижим ше, шпивам… През дзень шмем гонїц найвецей 9 годзини, и мушим правиц паузи, бо ше мойо воженє зазначує до тахоґрафу, и милиция барз строга по тим питаню. У дню прейдзем од 100 до 700 километри, а мешачно и 10 000. Оставам найменєй пейц тижнї на драги, и вец одходзим дому на 10 днї, лєбо уж як ше порадзиме – почина приповедку наш собешеднїк.

Кед ше роботни дзень закончи, Никола муши найсц паркинґ место, паркирац превозку, и звичайно уж вистати, лєга спац.

– Нє проблем ми заспац у камиону, у нїм мам и посцель, и звикнул сом ше уж. Но вельо раз чежко найсц паркинґ место. Дараз праве теди кед уж мушим стануц, паркинґ места нєт анї за лїк. Вец єст и гнїву, идзем далєй а правим чежку гришку на тахоґрафу пре прейдзени километри… Паркирам ше як и други, на бензинских пумпох, окремних паркинґох, лєбо опрез фирмох зоз хторих виношиме робу, або ю складаме до камиона.

Никола ше на паркинґох звичайно стрета з колеґами, побешедую, дакеди вєдно рихтаю фриштики и полудзенки. На драже стретал и познатих, а дзекуюци рускому язику, згварел ше и зоз Словацами, Чехами, Поляками, та и Українцами.

КАБИНА ЯК ВЛАСНЕ ОБИСЦЕ

Никола за кратки час превезол вшелїяку робу, и гоч кажда з нїх иншака, єдно важне – же би у одредзеним чаше сцигла там дзе треба. Звичайно гонї камион – хладзальню, о хторей потребне водзиц рахунку.

– Раз сом гонєл „хладзальню” хтора робела на –29 ступнї, и то од Мадярскей по Голандию. Вона муши робиц цали час, бо кед нє роби, роба ше погуби. Док роби, хладзальня барз гурчи, и кед камион стої, то барз чуц. През ноц мушим ставац превериц же чи шицко ушоре и яка температура, а и кед ше паркирам мушим мерковац же би гурчанє нє завадзало колеґом. Єст тих цо нє звикли на таку файту „колїсанки” – франтує Никола.

Попри тим же поряднє муши водзиц рахунку о хладзальнї, стара ше и о своєй кабини. Заш лєм, то його обисце, як гвари – його готелска хижа.

– Намагам ше же би ми камион бул ушорени, вше го поумивам, поуцерам, попораїм, аж ше и зобувам кед уходзим нука, та обувам папучи. Кед єст даґдзе квеца, отаргнєм, та задзеєм даґдзе у кабини. Мал сом єдного колеґу хтори у кабини ма мисочку з овоцами, як у правим обисцу, а так ше и я старам о кабини, як о своїм обисцу – гвари Сакач.

15

ЧАСТО ДУМА НА ФАМЕЛИЮ

Никола єден час гонєл комби и камион, и превожел робу по Войводини. Влонї достал векши камион, а тераз уж гонї по Европи, през Словению, Ческу, Словацку, та по Австрию, Нємецку, Голандию, Французку и Белґию. Щиро гутори же тота робота добре плацена, та заш лєм, кед є сам дума на дом, фамелию и приятельох…  Завидзи тим хтори ше кажди вечар можу врациц до свойого обисца.

– Звичайно сом розположени и лєгко прилапюєм свойо обовязки. За тот кратки час я ришел свойо финансийни проблеми, и мушим повец же вец шицко лєгчейше идзе. Алє дакеди подумам же дармо то шицко кед сом нє зоз своїма… Одкеди гонїм, велї фамелийни збуваня сом препущел, народзело ше ми кумче, нє бул сом анї на Кирбаю…

Никола гвари же ше крачунска еуфория чувствує и на драже. У сивернєйших державох єст и шнїгу. За Крачуни ше з колеґами порадза, та єдни вожа за єден, а други за други Крачун. Гоч як, дистрибуция роби нє става.

– До камиона шедам у Горватскей, а там го и охабям, потим ме од дому дзеля лєм 350 километри на авту – гвари Сакач. За Нови рок нє роби, теди є дома, а по Крачунє, ознова ше рихта на нову драгу рахуюци километер по километер, же би полїчки у предавальньох нєпреривно були полни. А ви роздумайце же хто ту тераз Дїдо Мраз, и то нє лєм за Крачун, алє през цали рок.

ТЕЛЕФОН ШИЦКО РИШУЄ

Но добре, можебуц нє директно, алє Никола гвари же дзекуюци телефоном, вше шицко мож ришиц.

– Дакеди ше вноци зна дацо погубиц, нєраз маме проблеми з утоваром лєбо витоваром, щесце, та єст телефони, и шицко мож ришиц раз два.

А телефони ришую и емотивни проблеми, бо ше на телефон чуєм зоз фамелию, приятелями, а зоз дзивку каждодньово – гвари Никола.

 

(Опатрене 536 раз, нєшка 1)