Шицки ниянси шивей

автор лариса оноди 4. фебруар 2017

Держава тот рок преглашела за Рок борби процив шивей економиї, та орґанизує наградне бависко за гражданох – посила ше фискални рахунки, а награди за тих котри буду мац щесца  –  квартель, автомобили,  путованя, технїчна роба.

За участвованє у наградним бависку треба назберац найменєй 10 фискални рахунки котри видати од 1. януара по 31. марец и послац у окремних ковертох, котри гражданє годни задармо достац у пошти. Кед ше то шицко спакує и пошлє, чека ше вицагованє наградох.

Даскельо роки пред тим, гражданом була понукнута опция же би наволали окремне число телефона и приявели тарґовцох котри нє даваю фискални рахунок. Випатра же тото нє було досц успишне у борби процив шивей економиї, та тераз держава орґанизує бависко зоз наградами, же би, як потолковане, „гражданє почувствовали же ше пенєж зоз плаценей порциї враца – гражданом.”

Тото цо би требало буц цалком узвичаєне  – же гражданє за дату услугу або купену робу достаню рахунок, у нас и далєй випатра – еґзотика. У шоре, рахунок углавним доставам у вельких предавальньох и меґамаркетох, алє у приватних ординацийох – ту почина борба. Кед нє мож сцигнуц на шор у лїкара, окреме за специялистични препатрунки або даяку дияґностику, идзе ше приватно. И кед ме дохтор крашнє попрепатра и познїма на рендґену або маґнетней резонанци, почина проблем. И „Добри дзень” у приватней ординациї кошта, достанєце и ошмих и совит, алє рахунок – чежко.  Кед питам рахунок, медицинска шестра на шалтеру ше збури, почнє преврацац з очми, мервиц койцо. Озда себе штудира – „Будз щешлїва же ци нїч нє хиби, нач ци рахунок?”. Понеже сом упарта и питам рахунок, после нацагованя го достанєм, алє сом дефинитивно у меншини.

Борба процив шивей економиї важна за державу, прето же кажди динар менєй у єй каси значи менєй укладаня до образованя, здравства и инфраструктури, голєм ше так тото толкує.  Алє кед держава уж твардо порихтана бориц ше процив нєплаценя порциї и за транспарентносц каждого динара, думам же би ше то мушело одношиц на шицких и же би винїмки нє шмело буц. У Сербиї фискални рахунок ище вше нє  мож достац  на  пияцу, у майстра, анї у церкви. Покля шицки нє буду мац исту обовязку  – давац рахунки, держава нє годна повесц же ше наисце сце вибориц зоз шиву економию и нєлеґалну тарґовину.

(Опатрене 92 раз, нєшка 1)