Школа живота, дзе єдини учитель Исус

автор маф
969 Опатрене

Ана Рац, Ивона Будински и Дане Макаї з Керестура влєце ше врацели зоз єдней нєкаждодньовей животней школи, ткв. Школи „Джен” дзе препровадзели цали рок.

Ана Рац була у Италиї у варощику Лопяно, док Ивона и Дане, а з нїма ище и Никола Копилович з Беоґраду, були у школи у Монтеу у Швайцарскей.

Школа „Джен” у Лопяну перши интернационалн центер Руху фоколарох – Марийово дїло, находзи ше нєдалєко од Фиренци у Италиї, а иснує уж пейдзешат роки як школа за формацию младих у євангелским духу гаризми єдинства сновательки Кяри Лубик, хтора специфичносц Марийового дїла. Подобни варощик и центер од 1982. року и у Монтеу, а таки варощики, векши и менши єст на шицких континентох.

БОЖИ СЛОВА У КАЖДОДНЬОВИМ ЖИВОЦЕ

Основа його жительох то намагац ше слова Божи з Євангелиї применьовац у каждодньовим живоце и у медзисобних одношеньох. Праве прето, як визначел и папа Франциско, кед у маю того року нащивел Лопяно, то „Школа живота дзе єдини учитель Исус”.

Яки искуства зоз тей школи принєсли млади Керестурци, пошведочели нам сами.

Як гварели, у тей школи дзе основни закон медзисобна любов по Исусовим прикладу, були особи з рижних бокох швета, рижних културох и менталитету, так же жиц вєдно дзень и ноц, з даким цо ци є и нє барз симпатични, нє вше лєгко. Алє, як у єдней велькей фамелиї, шицки порихтани прилапйовац єдни других таки яки су, з ошмихом на твари, цо приноши вельке особне преглїбенє и збогаценє.

Кажде ма даяки свой проблем, гришку, почежкосци у живоце. Но тот ошмих, гоч нє исти кореански, бразилски або африцки, кажде исте жада. Искуствия, животни приповедки з цалого швета, помагаю похопиц особи и їх роздумованя.

ПО ДРАГИ МЕДЗИСОБНЕЙ ЛЮБОВИ

У Школи „Джен” младим дзень виполнєти так же дополадня нащивюю преподаваня з духовносци, екуменизму, вири и науки, еколоґиї и дружтва. Пополадню час за роботу. У даскелїх подприємствох хтори робя у рамикох варощикох Лопяна и Монтеа, як цо наприклад у фабрики посцелїни и кофморт заглавкох за шпиталї, ерґономских карсцельох, древених крижикох… Шлєбодни час млади препровадзовали у спортских активносцох, рижних друженьох, як и вилєтох по Швайцарскей и Италиї.

Як виприповедали Керестурци, отамаль принєсли драгоцини искутва и научели патриц на другого з „новима” очми, пременїц думанє, ошлєбодзиц ше од осудзовня и спознац свойо гришки.

– То було єдно з найчежших, алє и найлєпших животних искуствох. И тераз як зме ше врацели дому, кажди дзень ше намагаме применїц шицко и ту, цо тиж нє лєгко, алє шицко цо зме у Школи прежили мотивує нас и дава моци починац вше ознова жиц по закону медзисобней любови – заключую Ивона и Дане.

ПРЕЗ МАЛИ СТВАРИ УЧИШ О ВЕЛЬКИХ

– Жила сом з дзивками з цалого континенту. З початку було барз чежко, секира це шицко, од малих до вельких стварох. Кед ше зна як у власним доме, же нє раз нє можеме прилапиц єдни других, як вец аж там, дзе особи цалком иншакей култури. Алє, сущне тото же ше муши пробовац. Дакеди ци ше нє сце озвец и поробиц место другого, дакого маш вислухац го гоч ци нє до того, мушиш жертвовац свой час за друженє, гоч биш бешедовал з фамелию… Раз було так же сом даскельо мешаци кажди вечар бавела кошарку з єдну дзивку, а хто ме позна зна же я и спорт нє идземе вєдно – виволала нам Ана.

– През таки мали искуства научиш и упознаш особу чом є така и цо прежила, вец ю любиш, та друженє з ню постава уживанє, а приятельство остава за цали живот.

Млади з одвичательнима Руху фоколарох

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ