Школованє чи контрола?

автор лариса оноди 4. септембер 2017

Нови школски рок, окрем наявеного и традицийного штрайку просвитних роботнїкох, приноши и други новинки за занятих и школярох.

Наявене же, после децениї приповедкох и розпатраньох, буду уведзени униформи, же би ше дзеци у школи нє розликовали по драгих або тунїх шматох. Тото цо ище наявене як новинка, гоч то у школи до котрей ходза мойо дзеци иснує уж роками, то електронски дньовнїки, же би родичи могли у каждей хвильки превериц оцени. Кед маце интернет и лозинку котри достанєце од учителя/класного старшини, то добра ствар, алє лєм кед ше наставнїки сцу улоґовац и уписац оцени. Єст професорох котри ше нє сцу занїмац зоз тим, та оцени з тих предметох мож превериц лєм кед ше пойдзе до школи. И нє мож им нїч, лєм констатовац же их час преґажел, алє их нїхто нє могол нагнац же би на интеренту  родичом презентовали оцени.

Тото о чим ше ище бешедує и цо ше остатнїх дньох прецаговало по медийох, то же родичом зоз школи буду посилац смс порученя кед им дзеци сцекню з годзинох. Най знаю же їх дзециска, место же би шедзели у класи, байлаґую.  Шицки тоти новинки, по моїм, анї за пол крочаю нє пременя образовну систему у Сербиї. Як видзим, мири углавним унапрямени на страшенє дзецох. Меркуй, бо ше родичи улоґую, та увидза оцени! Або им сцигнє порученє же ши нєшка сцекол зоз годзинох! Щиро, понеже ше образовна система нє пременєла анї кущик уж вецей децениї, од кеди я до школи ходзела, я би перша зоз годзинох сцекала. И далєй преподаваня, углавним, допити, eкс katedra, наставнїком ше нє роби бо им мали плаци и маю кредити и на морю нє були, дзецом допито, бо уж давно превозишли таку файту преношеня знаня. И далєй ше од нїх вимага же би були папаґаї, же би научели оддекламовац лекцию, вец достаню петичку до дньовнїка и у истей хвильки шицко тото забуте.

Пре розчарованє з таку файту „ученя” и „преношеня знаня” у школи, уписала сом дзецко на курс швидкого читаня и паметаня, такволаних менталних мапох. На дводньових роботньох научела як треба учиц. Упивац знанє, важни информациї. Як их сортировац. Як запаметац важне, як лоґично паметац, як повязовац. Роздумовац. По моїм – найлєпше потрошени пенєжи по тераз. Прето же ше научела як ше лєгко може учиц и паметац. Цалком инше од того цо ма кажди дзень у школи. А же потребна озбильна реформа образованя – потребна є, и то барз. Же би ше престало дзеци дриляц до фурмох. Одмалючка. Мушиш писац так, мушиш тримац клайбас так, мушиш так одвитовац, мушиш на годзинох шедзиц. Лєм дриляме дзеци до истей фурми, озда же би их система после лєгко могла уцискац там дзе сце, а же би нїхто нє стирчал.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 106 раз, нєшка 1)