МИРОН ЖИРОШ народзени 1. юния 1936. року у Руским Керестуре. Основну школу закончел у Руским Керестуре, Учительску школу у Зомборе, Вишу управну у Новим Садзе, Институт за новинарство у Беоґрадзе и абсолвовал на Правним факултету у Беоґрадзе. Робел як учитель у Дюрдьове и Руским Керестуре, як правнїк у ЗПЗ „Русин”, новинар у НВП „Руске слово” и директор ЗЗ „Перши май” у Руским Керестуре.
Од 1966. року по одход до пензиї 1991. року робел як новинар у Рускей редакциї Радио Нового Саду як редактор информативно-политичних емисийох, емисиї за валал и образовних емисийох Давно, давно то було и Драги нашого живота. Петнац роки ушорйовал Емисию за валал чий змист преширел на спатранє дружтвеного, културного и забавного живота у руских валалох и збогацовал ю зоз прилогами о унапредзованю польопривредней продукциї у польопривредних ґаздовствох у цалей СФРЮ. Як аґрарни новинар вельо путовал по руских местох Бачкей, Сриму и Славониї, як и по валалох и польопривредних комбинатох у шицких югославянских републикох.
Остатнї седем роки пририхтовал образовну емисию Давно, давно то було и Драги нашого живота у котрей слухачох упознавал зоз руску прешлосцу, значнима подїями з ґаздованя, културних манифестацийох, пребуваню у Америки, Канади, участвованю у войнох, Першей и Другей и другима важнєйшима подїями. У емисийох участвовали учаснїки подїйох, а емисиї илустровани зоз пригоднима шпиванками и литературнима творами. У тим циклусу емитовани емисиї и зоз потомками наших заєднїцких предкох, у Мадярскей, Словацкей, Закарпатскей обласци України и Румуниї.
Уж кед почала робиц Телевизия Нови Сад, єден є медзи першима зоз прилогами зоз руских стредкох на мадярским язику. У чаше кед руска радио редакция була єдинствена, а и познєйше пририхтал вецей замерковани ТВ прилоги, репортажи и тв филми.
У преси: „Народним календаре”, „Руским слове”, „Шветлосци”, „Новей думки” зявює ше од 1968. року зоз написами зоз привредного, образовного и културного живота. Обявел вецей як 500 популарни, публицистични и науково написи. За свою новинарску роботу здобул велї дружтвени награди и припознаня.
Од 1992. року жиє зоз фамелию у Мадярскей и як искусни новинар зоз богату документацию опредзелєл ше на писанє кнїжкох о живоце наших людзох, од їх пребуваня у Южней Угорскей по нєшкайши днї. По тераз обявел вецей як дзешец кнїжки. Найобсяжнєйша по змисту персонална демоґрафска моноґрафия у ВІІ томох (вецей кнїжних цалосцох) под меном Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце (1945–2001). Обявел ище шлїдуюци кнїжки: Погляди до прешлосци, Надїя под цудзим нєбом, Мили сину мой и био-библиоґрафийни информатор о своєй новинарскей, публицистичней и литературней творчосци. Коавтор є и вецей кнїжкох и зборнїкох.
Уж кед почала робиц Телевизия Нови Сад, єден є медзи першима зоз прилогами зоз руских стредкох на мадярским язику. У чаше кед руска радио редакция була єдинствена, а и познєйше пририхтал вецей замерковани ТВ прилоги, репортажи и тв филми.
У преси: „Народним календаре”, „Руским слове”, „Шветлосци”, „Новей думки” зявює ше од 1968. року зоз написами зоз привредного, образовного и културного живота. Обявел вецей як 500 популарни, публицистични и науково написи. За свою новинарску роботу здобул велї дружтвени награди и припознаня.
Од 1992. року жиє зоз фамелию у Мадярскей и як искусни новинар зоз богату документацию опредзелєл ше на писанє кнїжкох о живоце наших людзох, од їх пребуваня у Южней Угорскей по нєшкайши днї. По тераз обявел вецей як дзешец кнїжки. Найобсяжнєйша по змисту персонална демоґрафска моноґрафия у ВІІ томох (вецей кнїжних цалосцох) под меном Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце (1945–2001). Обявел ище шлїдуюци кнїжки: Погляди до прешлосци, Надїя под цудзим нєбом, Мили сину мой и био-библиоґрафийни информатор о своєй новинарскей, публицистичней и литературней творчосци. Коавтор є и вецей кнїжкох и зборнїкох.
У терашнєй кнїжки котра ма штири цалосци, спатра нашу Горнїцу, котра ше нєшка находзи у штирох самостойних державох. Наслов кнїжки Горнїца бачванско-сримских Руснацох, а обрабя час од єй наставаня по нашо пресельованє до Южней Угорскей, коментаруюци яки ше пременки збули за остатнї 25 роки, котри вон нєпреривно провадзи, часто путуюци по Словацкей, Польскей и України.