Адреналин на милиметрох

автор апал 26. новембер 2016

Од часу кед горяцки рух настал як виражованє потреби и намаганьох чловека за очуваньом контакту зоз природу, спокуси за таким своєродним контактом ше меняли. Кед ше вежнє до огляду же єдина гора на тих просторох то Фрушка гора, котра висока лєм 600 метери, вец очиглядне же вельку любов и прихильносц ґу тому, мало повесц спорту, алє руху, чувствує и виражує кажди горяк, лєбо алпиниста, хтори походзи зоз ровнїни. Горяцки союз Войводини, дзекуюци тому ентузиязму и упартосци, постої вецей як дзевeдзешат роки.

Перши горяцки крочаї, Звонимир Кочиш направел зоз своїма синами пред вецей як двацец роки. Кед ище ходзели до основней школи. Як и вше кед ше дацо почина, руша ше од лєгчейшого, односно од горох хтори блїзко и хтори нїзши. А потим кед ше здобудзе искуствиє, и кондиция нєобходна, за пендранє на гори вибера ше висши, чежши, а и интересентанєйши и зоз красшим околїском.

ГОРЯЦКИ ПОЧАТКИ

– Жадал сом зоз моїма синами мац екипу за пендранє. Найинтересантнєйше нам було пендранє на найвисши верх Сербиї, Стару Планину и на верх Миджор. Там ше и нєшка дзечнє врацам, без огляду чи жима, чи лєто. Потим зме ше пендрали на Проклетиї. То пендранє хторе вимага вельо енерґиї и знаня насампредз. Здогадуєм ше же зме ше пендрали зоз долїни Ґрбая и випендрали зме ше на верх хтори ше вола Каранфили. Задовольство пре освоєни верх у природи хтора, так повесц, нєдотхнута було вельке и права награда за вельке напруженє хторе зме уложели. Пендрали зме ше зоз горяками зоз Беоґраду. Експедиция тирвала дзешец днї и було нам прекрашнє – гварел Звонимир Кочиш.

Очиглядне же Звонимир Кочиш типични залюбенїк до горох, гоч походзи зоз ровнїни. Народзени є у Дюрдьове 1956. року. После основней школи закончел стредню електро-технїчну школу, а потим и факултет. Роби у Националней служби за нєзанятих як инженєр информатики. Могло би повесц же тото професийне опредзелєне нє ма вельо дотики зоз горяцтвом, цо ище єдно прешвеченє же Звонимир дал цалого себе гором.

– Найволїм кед у горох почувствуєм нєзависносц од цивилизациї. Зоз собу ношим шицко, шпим у шаторнї, а да нє чує зле – ношим токи-воки хтори хаснуєм лєм у крайнєй нужди. Но, мушим припознац же сом за двацец рокиб кельо ше пендрам на гори нє мал вельо нагоди го хасновац. Раз ше случело же єден горяк спаднул та зме мушели волац Горяцку службу хтор пришла по покалїченого зоз геликоптером. Лєм сом раз видзел медведза хтори бул тристо метри далєко од нас. Найвецей зме ше стретали зоз гадами, а найопаснєйши инсекти обади и оси – гварел Звонимир Кочиш.

ТРИ ТОЧКИ ОПЕРАНЯ

35 Kablar 6 2014Висша ґарадича у горяцтве то алпинизем. Вельо є опаснєйши и вецей вимага од горяцтва. Пендра ше по нєдоступних и нєвигодних стинох. То єден цалком иншаки способ пендраня, та прето  ма вельо правила хтори ше, обовязно, муша почитовац.

– У школи горяцтва за алпинизем ше муши положиц два испити – жимски и лєтни курс, а перши два роки нови алпинисти ше муша пендрац на стини зоз инструктором. Закончел сом обидва, алє на жимски пендраня сом ишол лєм як горяк. Ишли зме на гору Дурмитор у Чарней Гори. Условия „сурови”, чежки, вшадзи ше билєє шнїг, а температура воздуху 25 ступнї у минусу. Алє и то єдно красне дожице, буц на високей гори закритей зоз шнїгом, а окреме буц далєко од  цивилизациї, як цо сом уж спомнул. Лєтни курс алпинизма, хтори сом тиж закончел, и пендранє по стинох вельо вецей вимага концентрациї, кондициї и искуства. Алпинисти ше пендраю у пару хтори себе медзисобно помагаю. Перши пендрач биє кольчки до стини хтори потим хаснує други пендрач. Шицко муши буц синхронизоване, а медзи собу ше чуєме зоз токи-вокийом. Язик и слова хтори хаснуєме барз прецизни, бо и мале нєпорозуименє може буц фаталне. Кажди крочай и поцаг хтори направени ше гутори до токи-вокия – гварел Звонимир Кочиш.

У алпинизме єст вецей правила хтори ше муши випочитовац до конца. Шицко ше учи на курсу, а єдно з найважнєших то правило – три точки операня. То значи же алпиниста, понеже хаснує штири точки операня – два руки и два ноги – у каждей хвильки муши хасновац три точки. Шлєбодна може буц лєм єдна точка.

ОПРЕМА

Пре екстремни вимоги хтори диктує алпинизем и опрема муши буц специфична и прилагодзена. Найважнєйша часц штранґ, як надпомнул Звонимир, вола ше прусик. Длугоки є 60–70 метери и динамични є, односно розцагує ше. Нєзаобиходна и кациґа и специялни ципели за пендранє. Ґумово су, а ґума зоз хторей ше прави талпи така же ше, так повесц, залїпя за стину. Кед ше талпи витроша, чера ше за други у ципелара. Важна часц опреми и алпинистични пас на хтори ше квачи рижни кольчки, млаток, комплети (звичайно ше ноши пейц комплети) хтори ше состоя з двох карабинєрох и шлинґу, потим помоцни прусик (штранґ), осмички, фенди,…

– Лєм штрнґ, односно прусик, чежки 4,5 кили, млаток сиґурно чежки єден килограм. Кед ше шицко зда, опрема хтору ношиме на себе кед ше пендраме по стинох чежка вецей як дзешец кили. Опрема муши буц прверена и продукує ше од преверених материялох хтори можу обезпечиц сиґурне пендранє. Поведзме штранґ може витримац удерну силу од  2,4 тони. Удерна сила то значи, же кед ше пада може витримац тоту терху. То велька моц хтору би чловек нє прежил. Кед би алпиниста падал може витримац удерну силу хтора анї нє цала тона. Кольчки хтори хаснуєме специялна леґура челїка хтори ше криви так як стина до хторей ше прибива диктує, квачки, комплети, осмички, направени зоз специялного алуминиюму. Опрема муши буц квалтетна, та є прето анї нє туня. Тоту хтору я  мам кошта коло 500 евра – гварел Звонимир Кочиш.

DSCF1004

СТРАХ

Опрема вшелїяк же дава одредзену „дозу” сиґурносци у пендраню на стинох. Алє страх присутни и у цеку пендраня вон щезує и претворює ше до здовольства з посцигованьом жаданого цилю.

– Вельке задовольство випендрац ше даґдзе дзе дахто нє шме анї попатриц. То ме и прицагує у алпинизме. Случовало ше же сом ше за стину влапел лєм зоз верхами пальцох, на поведзме, пол центиметра,  алє кед сом звладал тоту нєвигодну ситуацию бул сом задовольни и щешлїви. Случовало ше же сом вецей раз спаднул, а раз сом зламал ключну косц. Теди сом ше пендрал зоз Исом Планичом, на тренинґу, и направел сом гришку же сом ше влапел за кольчок, та сом го вицагнул зоз стини. Нє випочитовал сом ище єдно правило, а то же ше за кольчок нє шме лапац. Може, алє лєм у крайнєй нужди, алє то нє сиґурни поцаг. Добре сом теди прешол – надпомнул Звонимир.

У нас єст вельо терени за алпинистох. Дзепоєдни з нїх ушорени, алє векшина су нєушорени. Ранґує ше их по чежини по числох од три по осем. У алпинизме, як надпомнул Звонимир, нє важне буц барз моцни. Кед ше пендра на стину по ранґу 4, вельо важнєйша технїка од моци. Технїку и кондицю ше здобува на пендраньох и тренинґох. Тренинґи ше отримує од яри по жиму, а у Новим Садзе ше отримує на Петроварадинскей твердиї, на Фрушкей Гори, на стини Орлове боїско, и на такволаней „штучней” стини.

– Часто одходзиме пендрац ше до сушедней Горватскей. То звичайно гора Пакленица хтора спада до ушорених алпинистичних теренох. Ту ше анї кольчки до стинох нє шме биц, алє ше хаснує тоти хтори уж прибити. Но, у сущносци, шицку опрему хтору хаснуєме на пендраню врацаме зоз собу и нїч ше нє охабя на терену – гварел Звонимир.

Звонимир свойо двацецрочне искуство у пендраню на стини и гори преноши на младших горякох и будуцих алпинистох. Преподава у школи горяцтва вецей курси – горяцка опрема, опасносци у гори и преживйованє. Гоч наполнєл шейдзешат роки и далєй є активни алпиниста и горяк. Як гвари, за пендранє на стини нє важне кельо маш роки, алє яки ши схопни, еластични за пендранє, а додали бизме – и кельо ши жадни адреналину у звладованю „сурових” стинох. Лєбо, кельо жадаш владац зоз ситуацию.

ДЛУГА ТРАДИЦИЯ ГОРЯЦТВА

Перша горяцка орґанизация у Сербиї формована 1901. року. Теди, Сербске горяцке дружтво бул дзевяти орґанизовани спортски конар.

Нєшкайши Горяцко-скияшски союз Войводини на шлїдох  Горяцкого дружтва „Фрушка гора” хторе оформене 1924. року у Новим Садзе. Сновали го тедишнї млади ентузиясти на Масней чупи, месце за вилєти на Фрушкей гори при Буковцу. Теди на тим месце були: др Иґнят Павлас (перши предсидатель Горяцкого дружтва), инж. Дюка Михайлович, Младен Станоєвич, Петар Дедянски, Коста Капамаджия, др Милорад Попов, др Коста Маїнски, Леша Петрович, Дюра В. Йованович, др Сима Алексич, др Милош Чирич, др Никола Вучкович.

DSCF0998

(Опатрене 182 раз, нєшка 1)