Адреналин як часц живота

автор Янко Хома
371 Опатрене

Зависносц од адреналину одвше водзела чловека напредок, маюци потребу задоволїц свойо власни апетити за возбудзеньом. Так и наша собешеднїца, Соня Сабадош з Руского Керестура, оддавна адреналински „зависнїк”, хтора „карми глад” зоз вецей файтами спортских активносцох…

Од кеди ши адреналински „зависнїк”?

Соня Сабадош: Од кеди знам за себе, нїґда сом нє мала мира и вше ме цагало бавиц ше т. є. тренирац дацо цо нє статичне. Гоч док сом була младша нє було нагоди за даяки адреналински спорт, знала сом же єдного дня виполнїм свойо жаданє, же будзем у даяких конарох спорту дзе єст даяка файта ризику и напартосци.

Зоз яким спортом ше тераз занїмаш?

С. С: Тераз ше занїмам зоз бежаньом маратонох на хтори сом почала ходзиц и бежац зоз братом, а од нєдавна и зоз джиу-джицу. Коло тих двох спортских конарох, виплонює ме и горяцтво, т. є. пендранє и шпациранє по горох у реґиону и їх верхох…

Як бежанє и участвованє на маратонох виполньовало твою потребу за адреналином?

С. С: Гоч любим бежац, воно саме по себе нє тельо адреналински спорт. Прето, попри нього сом почала зоз другима двома файтами спортских конарох.

Цо це наведло же биш почала тренирац джиу-джицу?

С. С: Мой сон одмалючка бул трениранє и знанє даякого борительного спорту. Идол у дзецинстве ми бул Стивен Сиґал, и його схопносц борби, цо приказовали у филмох хтори сом барз любела. Гоч сом мала жаданє випробовац ше у боксу, або ММА, достала сом совит же джиу-джица вельо комплекснєйши спорт, у хторим ше лєпше знайдзем и вецей научим о борбох.

Як биш описала джиу-джицу людзом хтори тот спорт нє познаю?

С. С: Тот спорт у сущносци способ роздумованя и вихасновйованя процивнїкового нападу до своєй предносци и своєй самоодбрани. У джиу-джици ше идзе на интелиґенцию и технїку, дзе ше пробує кажди крочай процивнїка понїщиц.

Цо це прицагує у пендраню по горох?

С. С: Понеже ме нє трима место, вельки сом авантуриста и барз любим путовац, похопела сом же ме пендранє по горох з велькей часци виполнює. Кед дойдзеш по верх после вецей годзинох трапеня, преходзеня вшелїяких теренох, преходзеня през страх пре моц самей природи, тото чуство єдинствене. Коло физичного пририхтованя за таке дацо, барз важне и психичне пририхтованє.

Яке чувство кед звладаш єден горски верх?

С. С: Чувство феноменалне. Саме дожице, дзе ше през пендранє упознаш зоз природу на тим месце, зоз саму гору и на концу зоз єй верхом, то дацо цо нє мож описац зоз словами. И кед звладаш єден верх, цага це най идзеш далєй, най идзеш ище висше.

Дзе ши ше пендрала и хторе пендранє биш визначела?

С. С: Почала сом зоз меншима висотами, як цо нам блїзка Фрушка гора, кед сом участвовала на маратону, предлужела зоз Стару планину и Ртньом. После успишних пендраньох у Сербиї, жадала сом пойсц дакус далєй. Од скорей сом шнїла о тим же ше випендрам на верх Дурмитору у Чарней Гори, и тот сон ше ми успишно витворел прешлого лєта.

Яки ши себе тераз циль поставела?

С. С: Тераз ме цага далєй, и будуци циль ми гори Проклетиї, хтори ше находза на югу держави, на гранїци Чарней Гори и Албаниї. За тото пендранє ше уж помали починам рихтац, дзе ше подрозумює каждодньови тренинґи бежаня и у терховнї. Тиж, после нїх, єдного красного дня бим любела участвовац у пендраню по италиянских Алпох, дзе ше отримує тродньове збуванє.

Яки твой совит тим хтори би любели рушиц по твоїх крочайох?

С. С: Коло физичного пририхтованя, барз важне и змоцнїц психу т. є. главу. Треба тренирац мозоґ, нє лєм мускули, бо вельо раз значнєйша моц у глави, як у рукох, або ногох. Мой способ то читанє, вицаговац скрити поуки зоз кнїжкох и так видзиц швет зоз вецей углох. Гоч модерни живот нє дава вельо часу чловекови, треба го найсц и добре вихасновац.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ