А як могло буц и иншак?

автор лю. дудаш 12. септембер 2021

Нє шме нам гордосц помуциц вид же бизме думали о тим же Керестур збудовали и творели лєм Руснаци. Далєко од того. Наш мили и люби валал будовали шицки вєдно, та гоч их було менєй, и Серби и Словаци, Мадяре, Роми, Євреє… Хто од тих котри добре паметаю нє зазнал за Палю електричара, Ґрню аґронома, Радоїцу маляра, Бачика Вилия, Янка Жида… лєбо Дюру Циґана, тамбураша, Бачика Михала, Триву, Дьоку, Данила Йовановича, Бандару и Миколу, та по, дошлєбодзце ми, Йонета, Шилю лєбо Стеву Лакатоша од младших Ромох котри одвше и насампредз, Керестурци, и вше нашо людзе, а таки и останю.

Без шицких нїх, а було их вельо, вельо вецей, анї ми би нє були тото цо зме нєшка, ту и таки… Нє бул би таки анї Керестур…

Народзени сом пред шейдзешат и двома роками од мацери Анґели, на Лейох, и оца Марка, Лолу Слезарова. Оцец, пред тим як я народзени, пошол до войска и нє признал ме як свойого. Зробел то вельо познєйше, кед сом уж одроснул, кед за тим уж анї потреби нє було – приповеда нам Янко, Йоне, Николич. Йоне, а у ствари, скоро го лєм так шицки и познаю, бул музичар у рижних бандох, составох и дружтвох, а уж штерацец два роки и контраш у Народним оркестру Дома култури.

– Дїдо Янко, яґод и я, бул контраш. Грал вон, граєм я, грає и син Томас котри тераз жиє и роби у Австриї – приповеда Йоне.

 У ҐЕНОХ ЗАПИСАНЕ

– Якош ми ше живот чудно поскладал. Бул сом медзи найлєпшима атлетичарами у валалє, у своєй ґенерациї и дакус ширше. Од першей по дзешату класу сом бул найшвидши на школским кросу, бул сом активни атлетичар под руку Владка Ґалуску, и у першей ґрупи одличних атлетичарох тих рокох – приповеда Йоне шпиртаюци по памяткох, раз глїбоко, а раз бешедує о обегованю як кед би то було вчера.

– И требал сом – гвари вон, после законченей Прекладательней школи ту, у валалє, пойсц на ДИФ, Факултет физичней култури. Аж сом положел и шицки тести, примаци и цо лєм требало, алє… – пенєжу нє було. Помагали ту и Владко Фа и директор Малацко, алє було то далєко од сиґурносци, и мойо школованє престало у Керестуре. И нєшка ми жаль. Алє и то живот – гвари зоз смутком у гласу наш собешеднїк.

– Остало ми од спорту тей борбеносци у креви занавше. Бул сом и фодбалер у Русину, а озда зоз найвекшим уживаньом сом роками бавел у „Леянских бомбардерох” на турнирох, дзе ґод да ше бавело. И знал сом и любел шицко, но, якош, музика ми остала нє лєм у креви, алє озда и у ґенох – гвари вон.

Пришли роки кед нє досц лєм фодбал бавиц и грац, мушело ше и хлєб зарабяц. Такой 1981. року Йоне почал робиц у Польопривредним Комбинату „1. май”. На початку у будовательней ґрупи котра и отримовала шицки обєкти Комбината, потим прешол до „Ремонту”, Возного парку, як то гваря Керестурци,  вец у „Промету”, а бул и тракториста… Були то шалєни роки по шицких питаньох – гвари Йоне. Нє знало ше хто цо роби, за цо одвитує, хто кому шеф, лєбо ґазда…

– Уж лєм нас нужда нагнала же бизме вжали под закуп локал у Янка Жида, Древару – предлужує ожиц памятки на роки котрих ше мало хто од одроснутих люби здогадовац – Причини би могло начишльовац до сто єдней и вше би их було ище. Було ту вец и инфлациї и иншого. Мнє особнє уж бул народзени син Томас и нєодлуга и дзивка Сандра… То зоз першого малженства – подцагує Йоне смужку, лєм же бизме ше розумели.

Йоне, на правим боку и Кичко на Лейох

Зоз другого малженства, зоз супругу Таню, народзену Колєсар, народзени два дзивки, Саня и Индира…

– Шицки зме добре. Чуєме ше зоз дзецми у Австриї, там жию Томас и Сандра, а складаме ше добре и нєшка, толкує Янко, Йоне, озда и прето же живот маме лєм єден и нє було би го мудро на глупосци розтрошиц.

– Цо ше дотика активносцох у култури, було их надосц, дакеди и превельо. Даєдни тирваю и по нєшка, як, наприклад гранє у Оркестру, чи Народним, чи Вельким народним, анї нє важне, приповеда. Одкеди ше знам и познам, вше сом зоз музику и писню. Тоти ґени и любов нашлїдзел син Томас, и то успишно, аж и барз.

– У ствари, предлужує Йоне, перше сом бул у фолклорней секциї. Танцовац нас перше учел Мижо Варґа, наш тераз уж покойни танцош и ґлумец, вец Янко Хома, тераз новинар у пензиї, а аж вец пришол Силвестер Ґача. Конкуренция у фолклору тих рокох була винїмково велька, було нас вельо, мушел ши дац шицко од себе, а и так ше нє знало чи будзеш, чи нє, танцовац у виводзацкей ґрупи. Нєодлуга ше, заш, якош поскладало у живоце та нас, у Доме култури, позберал Витомир Бодянец. Було нас тельо же даскелї и нєшка у Оркестру Дома култури, алє грац зме грали так як треба, а ище и зоз душу – приповеда контраш Йоне.

РОКИ НА РАДОСЦ И ПАМЕТАНЄ

Зоз ансамблом Дома култури, тераз уж як член Оркестра, Йоне путовал на числени концерти звонка Керестура, алє и нєпочитани госцованя у лєм цо же нє шицких жемох Европи.

– Вшелїяк, приповеда наш собешеднїк, як єдно зоз найуспишнєйших госцованьох останє запаметане тото по жемох Бенелукса, Белґиї. Голандиї и Луксембурґу. Останє паметане як велїчезна турнея на котрей зме народом Европи указали найкрасше цо народи Югославиї мали указац.

Госцованя у Словацкей, Польскей лєбо України, скоро же нє мож начишлїц, як и приятельства и друженя котри занавше останю запаметани. Обишли зме и шицки Републики нашей уж бувшей держави, а радосц зме дзелєли зоз шицкима. Думам же у тим духу и Таня и я воспитали и нашо обидва дзивки. Гевти у Австриї то достали скорей.

– Кед добре паметам, а анї сам сом нє цалком сиґурни, грал сом у шицких ґрупох, ансамблох, младежских оркестрох, лєбо составох у Керестуре и дакус ширше. Запаметани останю граня зоз Мироньом Винцрильом, Дюром Митьом, Стевом Лакатошом, Юлином Чапком, Чамом, Мижом Микитом… нє будзем анї чишлїц далєй… Запаметане и же зме грали и шицки файти музики, цо лєм требало, лєбо цо од нас дружтво вимагало. На остатку – а як могло и буц иншак, ша и мой дїдо Янко, як и я, бул контраш и чесни музикант – гвари на концу наш собешеднїк.

ТАКИ ЯК ТРЕБА

Гвари єдна зоз старих леґендох же Творец, Бог, кед стварял чловека зоз глїни, перши ше му дакус нє удал, препекол го. То бул праоцец Ниґром. Кед справел другого, Бог баржей мерковал, алє того нє досц упекол. Тот бул праоцец билим людзом. Аж треци, гвари леґенда, удал ше так як Творец и сцел, анї нє пребарз, анї нє нєдосц… Бул праве таки як треба. Тот бул праоцец шицким Ромом.

Ацо, унук и Сандров син, Саня, Сандра, Лазар унук и Сандров син, Индира и Томас

                                        

(Опатрене 208 раз, нєшка 4)