Розтанцовани млади швидко зограли салу

автор С. БАРАНЬ
1.7k Опатрене

Орґанизованє балох у Дюрдьове ма длугу традицию. Давно, а и тераз, найвецей ше их орґанизовало пре друженє и танєц, пре забаву, и вешелє. Шицки любя дакого видзиц, алє и буц видзени, замерковани. Буц прибрани. На бал ше облєка святочни шмати, гудаци граю весели руски писнї, а остава ше вельо длужей як дакеди. Ище вше старши жени шацую млади дзивки и леґиньох котри порихтани ступиц до малженского живота, лєм чекаю их видлашарски благослов.

О балох, котри после Другей шветовей войни, а окреме шейдзешатих и седемдзешатих рокох, побешедовали зме зоз Михалом Сабадошом, народзеним 1941. року. Вон длуго участвовал у орґанизациї балох у КУД „Тарас Шевченко”, а тиж бул и член у Управним одборе од 1965. по 1969. рок.

– На бали сом почал ходзиц шейдзешатих рокох кед сом мал осемнац роки. Младеж ше теди любела зходзиц, вешелїц и танцовац. Вжиме нє було вельо роботи та зме мали надосц часу баловац. Бали теди були орґанизовали на вецей местох у векших салох у валалє. Найчастейше, у дакедишнєй Планчаковей познєйше Чакановей сали, потим у Копчансковей, и у велькей сали Задружного дома. Ушорйовали их або орґанизаторе, або власнїки сали. Хаснованє сали за таке ше, углавним, нє плацело, а и гудаци часто грали без надополнєня. Кед у салох хибело лавки, столи або судзина приношело ше з дому, або пожичовало од сушедох. Салу ше прикрашовало з рижнима паперами и помаранчатами на повали позаквачовани з дротами. Хто сцагнул поморанче, плацел кару – памета Михал Сабадош.

dzivki u djurdjove– Сцел сом моєй дзивки подаровац помаранче, сцагнул сом го з дрота и видзел ме полицай котри чувал шор у сали. У єдней часци сали, у куцику, бул гарешт, та кед дахто нє слухал, або правел нєшор, стал заварти у тим куцику. Мнє завар и требало ме отамаль вицагнуц. Теди моя дзивка пришла и одкупела ме. Так зме ше теди шалєли и бавели, а на бал ше рушало кед ше змеркло, а по дзивку ше ишло пред тим, до обисца, глєдац од оца дошлєбодзенє. Кед ше го достало, оцец им дал помарачатко до руки, та ше пошли баловац. Томболи було и теди, доставали ю од спонзорох и куповали продукти у дутяну. Нє була богата як тераз, алє значна у тедишнїх часох.

ВИДЛАШАРКИ ПЛАЦЕЛИ ПОЛ КАРТИ

Дакеди ше жени под час балу през облак припатрали на дзивки и леґиньох. Кед було барз жимно, вошли нука и плацели уходнїцу – пол картри. Припатрали ше на младих, односно, паровали их.

Видлашки гласно франтовали або огваряли, даєдни з нїх глєдали синови або дзивки супружнїка, та добре, добре отверали очи.

НА БАЛ ШЕ ОБЛЄКА ЯК ЗА ШВЕТО

Сенка Сабадош, народзена 1933. року, по приселєню зоз Руского Керестура до Дюрдьова зоз своїма товаришками и товаришами ходзела ше баловац, гоч теди частейше були орґанизовани пратки и друженя у ґаздинї и танци. На бал облєкали святочну пасову сукню, нєдзельову, бреновали власи, або их лєм зачесали и заплєтли варґочи.

– Ходзели зме танцовац на бали, а водзел нас учитель Олеяр. Нє танцовали зме длуго, пошвидко зме одходзели дому. Познєйше, кед сом одросла и мала седемнац роки, на бал сом ходзела з товаришками. Єднали зме ше яку шмату облєчеме, яку фарбу, чи будземе єднаки чи нє – гварела Сенка Сабадошова. Теди, ше бали отримовало у Планчаковей сали. Старши дзивки танцовали блїжей при гудацох, а младши далєй.

РИБА ЗА ТРИ ПАРИ

Раз, кед мал предавац томболу од стола до стола, Михал ше забешедовал и забул, та цидулки остали нєпопредани. Томбола подзелєна, а кед требало заплациц у дутяану цо купене, мушел сам виняц бутєлар и надополнїц трошки. Но, найважнєйше було дружиц ше и вешелїц. Бали ше барз чекало, бо нє було тельо карчми и други интересантносци.

Здогаднул ше Михал же єдного року за бал требали служиц рибу. Цали дзень ю рихтали, медзитим, того вечара нападал вельки шнїг и на бал пришли лєм три пари. Нє обавали ше вельо, алє остали госциц ше и дружиц як кед би була полна сала. Шицко уж було порихтане, а же други нє пришли, нє було таке важне.

Бали вше були вжиме, та ше цали дзень топело до пецикох же би було цепло у сали. Пецики були поставени вшадзи, окрем у Задружним доме.

– Мушели зме их з дому цагац на санкох. Теди зме за два пецики потрошели коло 200 литри олєю. Кед було жимно, знаходзели зме ше. Алє кед ше млади розтанцовали и сала ше швидше розограла – гвари наш собешеднїк.

Седемдзешатих рокох, пейц роки за шором були орґанизовани два бали, всоботу за дзивки и леґиньох, а внєдзелю за малженски пари. З часом, кед уж було менєй младежи, бал ше ознова зєдинєло. Шейдзешатих рокох дзивки и жени уж менєй ношели широки пасово сукнї на бал, а уж седемдзешатих скоро шицки ношели граждански шмати. Теди у валалє бали орґанизовали и други валаски здруженя и орґанизациї, медзи нїма були ловаре и огньогасци, а бали ше нащивйовало и у других наших местох.

ЯК СЕБЕ НАХОДЗЕЛИ ПАРУ

Кед дзивчата танцовали у колє, а кед ше даєдна з нїх попачела даєдному леґиньови, вон „джаґнул” до нєй, та кед сцела, бешедовали або танцовали. Кед ше добре складали, знали и на двор сцекнуц. На бал ше рушало кед ше дома шицко поробело, а дому з балу коло пол ноци. Теди дзивки з леґинями ишли на бал аж кед дзивка була спитана, по теди нє. Малженски пари ридше ходзели на бали, бо дома мали вельо роботи.

 

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ