Бачвански сафари

автор Евґений Чакан 12. марец 2015

Наслов: Бачвански сафари
Автор: Евґений Чакан
Видаватель: НВУ “Руске слово” Нови Сад
ISBN: 978-86-7105-283-2
Цена: 300.00

 

 

 

 

 

 

Мелания РИМАР

КРАСОТА ДЗЕЦИНСТВА И ЧИСТОТА ЯЗИКА

(Евґений Чакан, Бачвански сафари, приповедки за дзеци, Руске слово, Нови Сад, 2014)

 Збирка приповедкох за дзеци Бачвански сафари Евґения Чакана составена зоз трицец єдней приповедки. Автор, як просвитни роботнїк, мал кажди дзень контакти зоз дзецми, та припатраюци ше на нїх и вислухуюци їх вирастанє оживйовал и свойо памятки на дзецинство. Потим, як длугорочни лектор у Новинско-видавательней установи „Руске слово” нєвистато у своїм „язичним мигелю” обрабял основни материял – руски язик. Праве язик, тот чисти, мацерински, хтори нєшка охудобнєни чи ощербени пре нєзаобиходну асимилацию, автор Чакан дзбало чувал и одлично очувал у своєй кнїжки. Приповедки обявйовал у часопису за дзеци „Пионирска заградка”, и познєйше „Заградка”, а бул заступени и у Читанкох мацеринского язика, и у Домашнїх лекторох, алє ше за живота малим читачом нє представел зоз окремну кнїжку. Позберани приповедки Бачвански сафари придал до Редакциї видавательней дїялносци НВУ „Руске слово”, алє, нажаль, з його одходом як кед би и рукопис пошол на одпочивок. Медзитим, плоди його нєвистатей, совисней и темельней роботи на язичним полю и нєшка жию и збогацую руске писане слово. Можебуц нєсмачне повесц же кнїжка спасительна, алє приповедки Евґения Чакана сиґурно виратую од забуваня чисти, народни язик хтори би требал буц „живи” у шицких учебнїкох у школох дзе ше порядна настава одвива на руским язику.

Слички зоз авторового дзецинства остали нєвисцерани у його памяткох, и читачови ше спод каждей приповедки як подлога пресцераю живи слики у природних фарбох и велькосцох, ширя ше прекрасни пахи чистих пажицох и польох, и приємни звуки цверчкох, пчолох, тащкох, соловейох…

Уж сам наслов Бачвански сафари гутори же збуваня у природи хтору нє „калїчи” и нє бридзи асфалт, бетон, челїк…, алє ше дзеци сиґурно челїча пендраюци ше по густих орехових, баґренових и топольових корунох, скриваюци ше по гущавох, черякох и кутатуюци по пойдох, шопох, плєвнїкох и уцагуюци ше до копкох, чи би нє нашли гнїздо даякого чкодлївца. Треба лєм шицко добре ошацовац, дотхнуц, опахац, олїзац… У таким окруженю дзеци рошню зоз велькима, хтори их зоз возбудлївима подїями, а нє зоз лекциями, уча и пририхтую за живот. Праве так як и сам автор пише у приповедки Мой дїдо и його заграда – же му за биолоґию нє бул потребни учебнїк, бо рошлїнски и животиньски швет мал на дланї и дорушовал го у дворе, у загради и овоцнїку, на дєпу, на сцернянки, у яруги и у ярку. Нїч нє видумовал, алє ше шицко збувало опрез його очох и ухох, и ґуцкало дзецинску любопитлївосц.

Любов ґу природи бовчи у каждей Чакановей приповедки. Тащки главни порушоваче любопитлївосци у приповедкох Таще, Варени тащи вайца и Тащок, а найвирнєйши чловеково приятелє – пси потвердзую мудросц и вирносц у насловох Буйза, Цунца, Бела… Чом ловарски пси маю кратки хвости, дознаваме у приповедки Лорда, та чом вец глєдац и читац ловарски приручнїки же бизме научели важни упутства за знаходзенє на тайних вилєтох до нєвипитаних куцикох природи у гумнє, на салашу…

З напущованьом дзецинских идилох авторови нєдоставали каждодньово контакти зоз природу, цо чежко прилапйовал, та предлужел пестовац любов ґу животиньом, а тоту любов напавал зоз домашнїма любимцами – папаґаями, голубами, заяцами, кредлами и коритнявками. Досц лєм єдно виреченє у приповедки Аж тринацецеро патканьчата – „…Мац (паткань) до остатнєй хвильки була з нїма…” же би ше акцентовало мацеринску нєогранїчену любов и одвичательносц ґу дзецом.

Кнїжка Бачвански сафари драгоцине дїло хторе збогаци руску литературу за дзеци, а старшим помогнє ознова почац хасновац даєдни стари руски слова хтори ше вше ридше хаснує у каждодньовей мацеринскей бешеди.

 

(Опатрене 159 раз, нєшка 1)