Безусловна любов ґу театру

автор л. костелник, фото лю. дудаш, с. палєнкаш 6. децембер 2021

 Адриана Надь зоз Руского Керестура одмалючка активна у рускей култури, а як гвари, тоту любов ґу Дому култури Руски Керестур єй ,,усадзела мац през приповедки и власни памятки. Добре зме ю запаметали ище кед глумела у першей рускей дзецинскей монодрами ,,Залюбена до кравки Славки, а на тогорочним Драмским мемориялу Петра Ризнича Дядї ґлумела у двох театралних представох.

Наша собешеднїца ше здогадує же єй перши вибор бул фолклор, а то єй була любов хтора ше потим розконарела на вецей боки. Адриана теди була у другей класи основней школи и як гвари, нє було єй анї на розуме же култура будзе єдна зоз основних фарбох на палети єй характеру. Потим ше уключела до хору, та до першей дзецинскей представи, вец ше надовязало и рецитованє и водзенє програмох на наших фестивалох.

Перша Адрианова ґлумецка улога була у представи ,,Кед бизме верели моєй баби” хтору режирала учителька Ксения Бодянец, дзе достала улогу русалки.

– Нє можем повесц хтора ми улога наймилша, кажда ми облюбена! Даєдна праве пре тему представи, даєдна пре колеґох, даєдна пре упечатки публики… Найчежша улога потераз ми була улога Ґордани у представи ,,Вина” у режиї Владимира Надя Ачима у хторей бавим зоз Йоакимом Винайом. Характер Ґордани ше цалком розликує од мойого. У паметаню ми остала и представа ,,Юшка зоз канаринца” дзе сом ше зявела у даскелїх сценох як канаринєц. Щесце же сом мала маску на твари, понеже тота представа комедия, та ше публика цали час шмеяла, а и мнє спод маски слизи чурели, гоч сом ше нє шмела нашмеяц. Щесце тиж же сом нє мала анї єдну реплику у представи, вше сом штудирала як то други ґлумци одлично винєсли – здогадує ше Адриана.

Вельо припознаня позберала зоз монодраму ,,Залюбена до кравки Славки” Роберта Такарича у режиї Владимира Надя Ачима. Теди, як гвари, анї нє похопйовала яке то значне бавиц першу руску дзецинску монодраму, и то на єй 11 роки. Тота представа  бул ключ хтори єй отворел велї нови дзвери у нашей култури. У представи ,,Пепелюґа”, у режиї Ксениї Бодянец, була преглашена за найлєпшу ґлумицу Войводини. Велї припознаня за найлєпше одбавену улогу у представох достала на рижних смотрох и на нашим Драмским мемориялу Петра Ризнича Дядї.

– Попри учительки и Ачима, нє шмем вихабиц и Михайла Зазуляка и Йоакима Раца Мимия. Од нїх сом учела на початку, од нїх сом учела як треба, и ґу чому чежиц, у хторим напряме ше розвивац и як напредовац. Цо ше дотика театру, ту сом ше упатрала на Михала Варґу, хтори бул сирови ґлумецки талант, на Славка Ороса, Емила Нярадия, Сенку Макаї Орос.., кед сом дакого вихабела най ше нє гнїва, бо ми живот наисце виполнюю велї особи з култури – заключує Адриана.

ТЕАТЕР ТО БЕЗКОНЄЧНЕ БАВИСКО

У театру можеш буц цо ґод пожадаш. На даскельо годзини можеш буц и пан и цар, богати, худобни, пилот, дохтор итд. Адриана спомина же то шлєбода хтору ше люби без огранїченя. Вона визначує же колеґове на дескох то єй приятелє, а театер єй други дом. Єст автентична и окремна нїтка медзи нїма. У позарядовей ситуациї, кед ше длуго нє стретали, вона чувствовала же є нє виполнєта и нєподполна, а тот нєдостаток, як гвари, може надополнїц лєм у Доме култури.

– Монодрами квалитетна подлога же биш робел на себе, бо фокус цалей представи на єдней особи и то оможлївює швидке напредованє ґлумца. На таки способ можеш виволац себе и виглєдовац свойо гранїци и схопносци. За ґлумца то велька награда кед є вибрани бавиц монодраму, бо теди режисер указує вельке довириє. Представи зоз вецей ґлумцами на сцени ,,цеплєйши” єст вецей шмиху, вецей потримовки и заш лєм, лєгчейше кед знаш же кед ше гоч цо нєпредвидзене случи, ти вше маш дакого хто ту же би шицко виправел и врацел назад на тото як вежбане на пробох. И єдно и друге ма предносци и мило ми же сом ше опробовала у обидвох вариянтох – толкує Надьова.

Адриана би ше любела опробовац и у режиї, а як гвари, то було у плану, лєм же єй епидемийна ситуация тото нє допущела. У сотруднїцтве зоз Сашом Палєнкашом плановала режирац дзецинску представу на його текст.

НА ТОГОРОЧНИМ МЕМОРИЯЛУ З ДВОМА ПРЕДСТАВАМИ

– Радуєм ше же Драмски мемориял отримани так як заплановане. Найкрасше кед можеш представу бавиц пред свою публику, наживо, бо театер диха лєм з публику. Бавела сом у двох представох. На отвераню зме бавели представу ,,Ениґма Дядя” Славка Ороса, и у його режиї. Можем повесц же ми чесц же сом часц того проєкту. Гоч сом длуго у театру, о Дядьови сом мало знала, а вельо того сом тераз научела. Славко вельо часу и енерґиї уложел до тей представи, знам же ше людзом пачи кед одпатра дацо иншаке. Другу представу сом бавела зоз Йоакимом Винайом, то представа ,,Вина” у режиї Ачима. Нашо людзе мали ю нагоду видзиц концом фебруара прешлого року. Нїґда пред тим сом нє дожила же би публика станула и кляпкала кед ше представа закончи, после премиєри ,,Вини” праве ше тото случело. Тота представа ма окремне место у моїм шерцу. Драма, емотивни ринґишпил, представа хтору бим препоручела шицким хтори любя театер и шицким хтори розумя же театер нє лєм комедия.

ПРИВАТНИ ЖИВОТ

Адриана закончела Високу здравствену школу фаховних студийох у Беоґрадзе, напрям фаховни медицински радиолоґ. Вельку любов ґу медицини почувствовала ище у основней школи кед була на крижней драги кадзи ше опредзелїц. Тераз роби у шпиталю у Зомборе на радиолоґиї, а нарок ше жада одац за свойого вибраного Бориса Барну и як гвари, щешлїва є же обидвойо жадаю остац у Руским Керестуре дзе себе уж пририхтую и обисце.

– Скорей сом гуторела: ,,Або менєй шпим, або менєй учим!” Вельо раз ше пре шицко цо робим одрекам заєднїцких хвилькох зоз своїма найблїзшима, алє шицко то вони розумя – закончує Адриана.

Млада ґлумица Адриана Надь жада напредовац и опробовац ше у нових стварох. Намира єй допринєсц Руснацом и очуваню нашого идентитета, култури, обичайох… Планує напредовац и на роботи, алє и основац фамелию. А щешлїва є же коло себе ма особу хтора ю потримує и розуми шицко за цо ше вона опредзелї.

Зоз представи ДОМУ

(Опатрене 211 раз, нєшка 1)