Беоґрадску гужву зачерал за валал

автор вл. дїтко 22. марец 2021

Народзени є у Бачинцох, гоч у тим валалє кратко жил. Живот препровадзел у Беоґрадзе, а после велїх рокох, Славко Гнатко ше врацел до свойого родного краю.

Народзени Бачинчань, жил и робел у Беоґрадзе, а тераз є ознова у своїм валалє як пензионер. Так би найкратше у єдним виреченю могло повесц о нашому собешеднїкови хтори такой на початку розгварки толкує свойо походзенє. Оцец Мирон Гнатко бул зоз Бикичу, умар пред двома децениями, а мац Любка Рац з Бачинцох ше упокоєла пред трома роками.

– Народзени сом 1959. року у Палилули число 14, но, гоч зме жили на валалє, пре роботу оцец и мац ше преселєли до Беоґраду. Оцец закончел ремесло, за водоинсталатера, и робел у беоґрадским „Водоводу и канализациї”. Я рушел по його шлїдох и закончел сом исте тото ремесло у Образовно-машинским центре на Новим Беоґрадзе. Перше сом робел пол рока як приправнїк у єдним подприємстве, а потим сом пошол до войска до Заґребу. Робел сом два роки, а вец прейґ фирми одходзим робиц до Либиї коло рок и пол, и ознова ше врацам дому. Достал сом роботу у „Водоводу и канализациї” дзе сом остал робиц по пензию – приповеда Славко Гнатко и далєй толкує же можебуц випатра „млади пензионер”, алє у роботним стажу мал аж седем роки такволаного бенефицираного роботного стажу.

Предлужуєме з розгварку о тим же окрем порядней роботи на отримованю водоводней мрежи у спомнутим подприємстве, наисце вельо робел и приватно, бо доброго майстра кажде глєдал у тим вельким городзе, и нє питал цо кошта, цо и кельо треба заплациц за роботу, лєм же би було добре и на час поробене.

ЦАГАЛО ГО  ДО СРИМУ

Кед пришол час одходу до пензиї, Гнатко надумал беоґрадску гужву и швидки темпо у престолнїци зачерац зоз сримским миром и цихосцу валалского живота у Бачинцох. Дакому би можебуц така одлука була нєбарз розумлїва, окреме кед ше зна же у Беоґрадзе остали його найблїзши, супруга Драґица хтора занята, син Владимир, нєвеста Николина, и унучата, дзешецрочна унука Валнеа и шейсцрочни унук Андрей. Медзитим, у нєшкайших часох комуникациї прейґ телефона и других технолоґийох, роздвоєносц нє проблем. А кед надума, Славко швидко на авту сцигнє до Беоґраду. Так ше справує и фамелия, та накадзи єст кус вецей шлєбодного часу, и вони любя присц до Бачинцох.

– Док сом бул ище школяр, приходзел сом часто до Бачинцох, та и до Бикичу. Спочатку то було частейше, а вец як преходзели роки, то було лєм през лєто. Паметам же теди у валалє було вельо вецей Руснацох як нєшка, а шицки зме ше дружели. Мой оцец купел тоту хижу дзе тераз бивам, а я ю ище добудовал. Справел сом себе и роботню з потребним алатом, алє наисце ридко кед идзем дацо робиц.  Озда сом ше наробел през роботни вик и тераз насправди сцем одпочивац так як думам же найлєпше знам. Алє ми нїґда нє допито, бо гоч ту жиєм сам, роботи у валалским обисцу вше єст – гвари Гнатко. Споза двора и велька заграда хтору вон обрабя так же пестує желєняву, ма роботи и коло овоци, а през рок коши траву у дворе и опрез хижи. Вжиме рихта древо на огриву и стара ше же би у хижи було цепло. И нє лєм же цепло, алє и шицко педантно попораєне и ушорене.

ОДПОЧИВОК, МИР И РЕКРЕАЦИЯ

 Виволал нам же вецей як 20 роки одходзи два раз, та и три раз рочнє на одпочивок до Врнячкей Банї.

– Любим читац, то мой одпочивок, а тиж ше барз любим и шейтац, та часто пойдзем звонка валалу, до Бени, а кед надумам и до Привиней Глави, а потим предлужим и до Бикичу. Там ище мам родзину, та ше видзиме и поприповедаме. Стретам ше и зоз мою родзину Звонком Гнатком зоз Шиду, попиєме кафу, а достанєм и потребни совити кед бешедуєме о овоцових древкох. А кед придзе фамелия з Беоґраду, вец шлєбодни час препровадзуєм з нїма.  Унучата барз любя присц и бавиц ше у дворе, бо ту маю шлєбоду. Любим и я пойсц до Беоґраду ґу нїм, алє ме цошка швидко цага назад до Бачинцох – щиро припознава Славко Гнатко.

ФОДБАЛ ВШАДЗИ МИЛИ

Славко гвари же його велька любов фодбал и же роками часто ходзел навияц на змаганя Червеней Гвизди. Тераз припознава же є и локал патриота, бо нєшка у пензионерских дньох дзечнє одходзи на змаганя ОФК „Бачинци”, алє кед зна же дома бави ОФК „Бикич”,  и тоти змаганя нє прейду без нього.

КОЛЕКЦИЯ ФЛЯШОХ

Накадзи ше войдзе до Славкового обисца, велїм прицагнє увагу нєкаждодньова колекция фляшох алкоголного напою. Славко нам щиро гвари же у младосци зазберовал вшелїяки фляши зоз жеми и иножемства, а понеже то велї знали, и други му их приношели. Нє зна точно кельо ма таки фляшочки, алє су педантно поскладани и наисце су красни деталь у хижи.

(Опатрене 92 раз, нєшка 1)