Бида по закону

автор л. оноди 16. авґуст 2019

Читам на локалним интернет порталу же єдна новосадска фамелия знова могла закончиц на улїци, кед би нє було ґрупи гражданох „Кров над главу” котри и тераз були дац потримовку и нє дошлєбодзели же би людзе були на силу вируцeни зоз власного квартеля прето же дoк врацали кредит нє виплацели два рати. То приповедка котру кеди-нєкеди мож провадзиц у медийох. Нєдавно наявене же зоз новима вименками Закона вецей нє годно людзом вжац квартель и предац го кед длуство менше як 5 000 евра. Потераз, дом ше могло лєгко страциц и пре вельо нїзшу суму. Анї єден закон нє предписал, голєм сом потераз нє чула анї нє пречитала, минимум котри би держава мушела обезпечиц – и обезпечовала – каждому гражданови же би мал достоїнствени условия за живот.

Подобни ситуациї паралелно ше одвиваю и кед слово о природи и животиньох: у городу  у котрим жиєм, з рока на рок ше реже вше вецей здрави древа и место нїх ше крашнє вилїва бетон. Шмердзаци и шиви, а вец на бетон положа манду жардинєру зоз даяким ґузбанком и ниа – ту вам природа. Хто сце природу, най ше селї до лєса. Алє нєдавно почали рубац и желєнїдло на Фрушкей гори. То Национални парк, алє випатра же хтошка моцнєйши и од природи и од держави, законох и инспекциї, та ше лєси систематично масакрирую. Шицки ше правя шалєни и дриляю главу до писку, а я ше обавам же нєодлуга Фрушка гора будзе вибетонована, зоз ґарадичима, та ше будземе пендрац як на памятнїк и здогадовац ше же ту дакеди бул лєс.

Мам упечаток же ше закони у Сербиї пишу и приноша процив гражданох, а у интересу моцних бавячох. Закони и важа лєм за гражданох, за привилеґованих нє. А тих других єст надосц. Ище єден наявени закон по котрим у подприємствох и фабрикох шицки роботнїки годни буц заняти прейґ аґенциї указує як держава „обичним” людзом наявює нєвеселу будучносц. Роботнїки буду заняти у аґенциї котра их будзе давац „под аренду” другим подприємством. Анї случайно нє пахнє на злєпшанє роботнїцких правох, окреме кед слово о синдикатох, правох на хорованє, стаємну роботу. Плаца вироятно будзе минимална. Тельо кельо политичаре и статистика гроженя же чловекови досц же би виплацел рахунки и нє скапал од гладу. А за тот закон, як и кажди други, вироятно вигласаю посланїки. Прето думам же би и шицки котри робя у локалних, покраїнских и републичних орґанох власци требали буц заняти прейґ аґенцийох, за плацу яку буду доставац и „обични” роботнїки. Без додаткох и рижних субвенцийох. Минималєц, можебуц даяки динар вецей. Вони представнїки народу, та най жию як и гевти котрих представяю.

З другого боку, держава наявела же ше будзе намагац зопрец одход младих и школованих кадрох до иножемства. Нїхто з економистох нє винєсол до явносци кельо кошта школованє єдного фаховца котри одходзи зоз Сербиї пре корупцию и нєможлївосц пренаходзеня добре, лєбо голєм нормално плаценей роботи. Кед наявени закон о роботнїкох „на лизинґ” прейдзе, думам же даєден странски язик почню учиц и гевти котрим то скорей нє приходзело на розум.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 82 раз, нєшка 1)